Суть справи: підприємство просило стягнути суму основного боргу, інфляційні втрати та 3% річних за договором поставки. Відповідач заперечував, вказуючи на сплив позовної давності для стягнення інфляційних втрат і річних.
Місцевий та апеляційний суди задовольнили позовні вимоги.
Рішення мотивовані тим, що підписання актів звірки взаємних розрахунків є належними доказами визнання відповідачем свого боргу, що перериває строк позовної давності за вимогами позивача.
В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилався на підписання акту звірки з його боку неуповноваженою на це особою.
Колегія суддів Господарського суду ВС частково задовольнила касаційну скаргу, відправивши справу на новий розгляд у місцевому суді.
Верховний Суд вказав, що акт звірки взаємних розрахунків є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють облік операцій. Сам по собі акт звірки не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
Водночас, акт звірки може вважатися доказом у справі, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо.
ВС зазначив, що акт звірки може бути доказом, якщо:
- інформація, що в ньому відображена, підтверджена первинними документами;
- містить підписи уповноважених на це осіб.
Відповідну постанову по справі № 910/1389/18 ВС прийняв 5.03.2019. З її повним текстом можна ознайомитися у системі аналізу судових рішень VERDICTUM. Там же ви без зусиль зможете знайти рішення, подібні до того, яке вас цікавить, а також зможете відслідковувати судові справи за допомогою функції «Референт».Отримати тестовий доступ у VERDICTUM можна за посиланням.
***
Раніше ми писали про те, що Верховний Суд визначився з черговістю задоволення вимог стягувача.
***
Нагадаємо, що до 20.03.2019 (включно) при одночасній покупці сервісів VERDICTUM і CONTR AGENT діє знижка 30% на кожен продукт.