Ми даємо ЗНАННЯ для прийняття рішень, ВПЕВНЕНІСТЬ в їх правильності і надихаємо на розвиток чесного бізнесу, як основного двигуна розвитку України
ВЕЛИКОМУ БІЗНЕСУ
СЕРЕДНЬОМУ ТА ДРІБНОМУ БІЗНЕСУ
ЮРИДИЧНИМ КОМПАНІЯМ
ДЕРЖАВНОМУ СЕКТОРУ
КЕРІВНИКАМ
ЮРИСТАМ
БУХГАЛТЕРАМ
ФОПам
ПЛАТФОРМА
Єдиний інформаційно-комунікаційний простір для бізнесу, держави і соціуму, а також для професійних спільнот
НОВИНИ
та КОМУНІКАЦІЇ
правові, професійні та бізнес-медіа про правила гри
ПРОДУКТИ
і РІШЕННЯ
синергія власних і партнерських продуктів
БІЗНЕС
з ЛІГА:ЗАКОН
потужний канал продажів і підтримки нових продуктів
$
Судова реформа має бути доведена до логічного завершення
Автор: Олексій Гловацький, юрист юридичної фірми "Астерс"
4.06.2019, 11:10
499
1
Судова реформа має бути доведена до логічного завершення
4.06.2019, 11:10
499
1
Автор: Олексій Гловацький, юрист юридичної фірми "Астерс"
Підготовлено спеціально для
Платформи ЛІГА:ЗАКОН

Передумови судової реформи

За давньою українською традицією кожна новообрана політична еліта вважає своїм обов'язком провести судову реформу. Як правило, зміни направляються на допомогу громадянам у доступі до незалежного правосуддя і забезпечення гарантій захисту інвестицій для іноземного бізнесу. У 2014 році Президент вирішив не відступати від сформованих тенденцій і під акомпанемент підтримки міжнародних партнерів проголосив курс на проведення реформи судової влади. Варто зазначити, що громадська думка після ряду резонансних політичних справ повністю підтримувала ідею гаранта і незабаром процес було запущено.

Плани, які були реалізовані

У процесі судової реформи було внесено зміни до Конституції України, а також до низки законів, пов'язаних з системою судочинства. 2 липня 2016 року Верховна Рада прийняла зміни до Конституції в частині правосуддя, також в цей день було прийнято Закон "Про судоустрій і статус суддів". Серед інших законів, прийнятих в рамках судової реформи - Закон "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", Закон "Про Вищу раду правосуддя" і ряд інших.

Внаслідок реформи Вищу раду юстиції було трансформовано у Вищу раду правосуддя (ВРП), яка за старою практикою формується за квотним принципом і покликана стати незалежним органом судової влади. Також в результаті змін Верховна Рада втратила політичний вплив на призначення і звільнення суддів.

Судова система знову повернулася до трьох інстанцій. Під "скорочення" потрапили вищі спеціалізовані суди. Таким чином, Верховний Суд повернув собі колишню значимість і вплив у судовій ієрархії країни. Крім того, був повністю змінений його кадровий склад. Вперше в історії найвищого судового органу, крім професійних суддів, в нього змогли увійти вчені-правознавці, адвокати і правозахисники. За проведенням ряду етапів відбору уважно спостерігала вся юридична спільнота.

Також в процесі реформи були створені спеціалізовані суди: Вищий суд з питань інтелектуальної власності та Вищий антикорупційний суд, які на даний момент знаходяться в процесі формування.

Згідно зі змінами, кожен суддя повинен був пройти процедуру кваліфікаційного оцінювання. Для цього було сформовано новий склад спеціального органу - Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ). До її складу увійшли переважно судді, а також адвокати та науковці в галузі права.

Для врахування думки громадськості в процесі оцінки суддів було створено Громадську раду доброчесності (ГРД), яка повинна була сприяти ВККСУ у встановленні відповідності кандидатів на посаду суддів критеріям професійної етики і доброчесності.

Важливим нововведенням стало отримання адвокатами монополії на представництво інтересів клієнтів в судах, що спричинило масовий приплив юристів в адвокатуру. Крім того, реформа передбачає поступовий перехід від паперового документообігу до електронного судочинства. Суди повинні будуть розглядати справи за матеріалами в електронній формі. Паперові матеріали будуть розглядатися тільки в разі технічної неможливості електронного судочинства.

Верховний суд отримав право прийняття «зразкових рішень», які повинні враховуватися судами нижчих інстанцій при розгляді подібних позовів. Це, за задумом авторів, має знизити навантаження на суди і сприяти швидкому розгляду однотипних справ.

Перемоги і розчарування

Окремо хочеться звернути увагу на якість проведених нововведень, оскільки, як часто буває, суть реформи може бути загублена в результаті її реалізації.

На жаль, Вища рада правосуддя поки не стала якісно новим органом, який покликаний стати незалежним оплотом судової влади. У суспільства постійно виникають питання щодо незалежності роботи як всього органу, так і окремих його членів, що не сприяє зміцненню довіри до судової системи.

Робота нового Верховного суду поки вселяє оптимізм. Варто відзначити підвищення якості рішень суду і їхню структурованість, що значно спрощує сприйняття мотивів та обґрунтувань суду при роботі з реєстром судових рішень і аналізом кожного окремого вердикту. 7 травня 2019 року Верховний суд був доукомплектований, що, зважаючи на значну його завантаженість, має позитивно вплинути на швидкість розгляду справ. Хочеться звернути увагу, що юристи, які прийшли до Верховного суду з науки і адвокатури, стали ковтком свіжого повітря для консервативної та закритої системи. Судді частіше стали брати участь в юридичних заходах і публічно доносити громадськості свої висновки і погляди на ту чи іншу ситуацію.

Але не обійшлося і без ложки дьогтю. Процес відбору кандидатів до Верховного суду часто супроводжувався скандалами. По-перше, критерії відбору кандидатів, на думку експертів, виявилися непрозорими і суб'єктивними. По-друге, часто ВККСУ кваліфікованою більшістю долала негативні висновки ГРД щодо кандидатів і допускала їх до подальших етапів конкурсу. Іноді тільки під значним тиском громадськості вдавалося "відчепити" відверто одіозних кандидатів.

Судді негативно поставилися до процедури кваліфікаційного оцінювання в ВККСУ. В результаті багато фахівців звільнилися або пішли у відставку. З іншого боку, кількість суддів, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання, є підозріло низькою, а співбесіди і перевірки часто носять формальний характер. Не вселяє довіри у суспільства і склад комісії, яка в основному сформована з колишніх суддів. Як показують опитування, населення більше довіряє громадським активістам та міжнародним експертам у галузі формування суддівського корпусу. Саме оцінювання проводиться занадто довго, а частина представників Феміди роками не призначається на посади, що викликало значний брак кадрів в судах по всій країні і негативно позначилося на строках розгляду справ.

Також в результаті реформи склад апеляційних і місцевих судів мало наповнився новими кадрами з позасудової системи. Реформа апеляційних судів закінчилася в основному їх перейменуванням, що навряд чи зможе якісно вплинути на їх роботу.

На жаль, до цього часу залишається значним політичний тиск на суддів. Так, наприклад, судді Конституційного суду призначаються в тому числі Парламентом і Президентом, що може призводити до першочерговості їхньої лояльності, а не професіоналізму і незалежності. Крім цього, істотною залишається роль гаранта у взаємовідносинах з ВРП.

Одним з головних нововведень реформи повинно було стати електронне судочинство, з введенням в дію якого повинні були вступити в силу ряд нових норм процесуальних кодексів. Навіть була встановлена ??дата - 1 березня 2019 року. Але не так сталося, як гадалося. 1 березня 2019 року Державна судова адміністрація з подачі Вищої ради правосуддя повідомила, що суди виявилися технічно і теоретично не готовими до впровадження системи, і початок її роботи вирішили відкласти до кінця 2019 року.

Оцінки реформи і подальші очікування

Дійсно, за останні роки зроблено було чимало, але часто якість проведених реформ нівелювала їхню суть. Вважаю, що навряд чи пересічний громадянин, який звернеться зараз до суду за справедливим і своєчасним вирішенням проблеми, зможе відчути різницю у здійсненні правосуддя до реформи.

Але говорити про те, що все пропало, не варто. В цілому посили в змінах багато в чому були правильними і своєчасними, але не завжди достатньою була політична воля на проведення таких кардинальних змін, як декларувалося раніше. Тому в 2019 році хотілося б стати свідком того, що нове керівництво країни зможе довести розпочате до логічного завершення та в першу чергу привести систему судочинства до актуальних міжнародних стандартів. Одними з важливих кроків для цього бачиться наступне:

- запровадження на практиці таких визнаних світових стандартів та принципів судочинства, як: об'єктивність, чесність і непідкупність, дотримання етичних норм, рівність, компетентність та старанність;

- внесення законодавчих змін щодо порядку формування та діяльності судових органів з забезпеченням їх незалежності від законодавчої та виконавчої гілок влади;

- залучення міжнародних експертів до складу ВРП та ВККСУ;

- проведення ліквідації або реорганізації нереформованих судів з повторним оцінюванням суддів, які мають негативний висновок від ГРД і міжнародних експертів;

- встановлення чітких і зрозумілих критеріїв оцінювання до існуючих суддів і кандидатів на посаду, виключення етапів відбору, які носять суб'єктивний характер;

- підвищення рівня фінансової незалежності суддів та працівників судів від інших гілок влади;

- забезпечення ефективного судового розгляду та дотримання строків розгляду справ;

- посилення контролю за належним виконанням судових рішень;

Безумовно, вищевказані кроки не є панацеєю, а добропорядним суддям все важче стає бути об'єктами постійних реформ. Потрібно, щоб саме суддівське співтовариство захотіло очиститися від кадрів, що ганьблять професію та стати на шлях змін. Також разом з запровадженням на практиці світових стандартів судочинства, періодичні реформи стануть не потрібними, а судова влада дійсно зможе стати незалежною та гарантувати дотримання принципів верховенства права, справедливості і рівності в державі.

Нагадуємо, що всі судові рішення можна знайти в системі аналізу судових рішень VERDICTUM. Отримати тестовий доступ у VERDICTUM можна за посиланням.


Увійдіть, щоб залишити коментар