Йдеться про спір, в межах якого позивач звернувся до суду із заявою про визнання недійсним договору уступки прав за договором позики, укладеного між ТОВ, учасником якого він є, та іншим ТОВ. Суд першої інстанції позов задовольнив - договір був визнаний недійсним, оскільки він передбачав безоплатне відчуження майнового права ТОВ на суму, що перевищує визначену в статуті, на яку директор мав право укладати договір без узгодження загальних зборів. Однак, такого погодження отримано не було.
Апеляція цю позицію не схвалила і скасувала рішення місцевого суду. Мотив - позивач як учасник ТОВ не наділений суб'єктивним правом на здійснення повноважень власника майна, а тому спірний договір не порушує його корпоративних прав. Коли ж провадження у справі вийшло на касаційний рівень, Верховний суд вказав на те, що учасник товариства таки має право оскаржити договір, укладений господарським товариством, якщо зможе обґрунтувати відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав.
Позиція колегії суддів обгрунтована тим, що укладення договору в даному випадку крім порушення процедури узгодження, ще й погіршило майнове становище ТОВ через безоплатність правочину. Суд визнав це фактором, що вплинув на права позивача як учасника з 50-відсотковою часткою в товаристві, оскільки це безпосередньо позначається на розподілі прибутку підприємства від його господарської діяльності.
Такий висновок зроблено в постанові Верховного суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду вiд 02 травня по справі № 923/20/17.
