У квітні Верховний суд розглянув справу № 826/19844/16, у якій у якості доказів служили відеоматеріали. Гіперпосилання на їх розміщення в YouTube було вказане в позовній заяві. При цьому матеріальні носії інформації з відеозаписами до справи не додавалися.
Місцевий і апеляційний суди позов задовольнили, при цьому в ході судового розгляду справи вказані відео досліджені не були. Касаційний суд з таким підходом не погодився.
Згідно Кодексу адміністративного судочинства (КАС), оцінка доказів грунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні. Вони повинні розглядатися в ході судового розгляду справи, ознайомлення з ними поза процесом не має значення для вирішення спору. Тим же КАС передбачено, що відео і аудіозаписи демонструються в залі засідання або в іншому, спеціально обладнаному приміщенні. Але, в даному випадку, суди нижчих інстанцій, вказали, що відеоматеріали - загальновідомі і доступні необмеженій кількості осіб, а тому не вимагають доведення.
Верховний суд висловився однозначно: те, що певна інформація загальнодоступна, не означає, що вона загальновідома. Також суд не звільняється від обов'язку її досліджувати. І оскільки дані з інтернету можуть бути змінені або видалені, вони підлягають обов'язковому розгляду безпосередньо в ході судового розгляду з додаванням до матеріалів справи на електронних носіях.
