Розміри прибережної захисної смуги, що не підлягає забудові та господарському використанню, чітко визначені водним законодавством. Такі розміри залежать від величини водного об'єкта, а самі смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою. Винятки з цих правил також строго обумовлені в Водному кодексі.
Порушення режиму користування прибережними смугами нерідкі, причому мова йде не тільки про незаконну забудову або інше користування такими територіями. Навіть органи влади часом нехтують водоохоронними нормативами, з порушеннями виділяючи земельні ділянки впритул до водних об'єктів. У таких випадках важливо враховувати, що відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про її відсутність, оскільки в даному випадку такі розміри встановлені законом. Про це в черговий раз нагадав Верховний суд в своїй постанові від 25 квітня 2018 р. № 904 5974 16.
У цій справі приводом для позову прокуратури до місцевої ради стало незаконне виділення приватному підприємству земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги водного об'єкта загальнодержавного значення. Місцевий суд підтримав вимогу прокуратури і, задовольняючи позов про скасування рішення ради, послався на те, що підприємство не входить до кола суб'єктів, яким можуть виділятися в постійне користування такі землі. Апеляційна інстанція була солідарна з місцевим судом, а принциповість відповідача привела справу до Верховного суду.
Відхиляючи касаційну скаргу, Верховний суд послався на те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, а також орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон.
Такі ж резолюції в аналогічних спорах Верховний суд робив і раніше (див. постанови від 22.04.2015 № 6-52цс15 і від 01.07.2015 № 6-184цс15). Таким чином, щоб уникнути прокурорського протесту проти рішення про виділення ділянки, землекористувачам варто самим приділяти увагу контролю правильності землевідведення і не сподіватися тільки на суворе дотримання законодавства місцевими радами.
