Касаційний господарський суд в складі Верховного суду звернувся до Великої палати з проханням відступити від недавнього висновку Верховного Суду України щодо того, що угода про передачу спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а виступає одним із способів реалізації права на захист своїх прав. Про таке звернення Верховний суд повідомив 16 квітня.
Що просять переглянути - в постанові від 18.10.2017 у справі № 910/8318/16 ВСУ зробив висновок, що у сторін спору існує виключно правова можливість, а не зобов'язання звертатися до третейського суду. Відсутність же оформленої третейським застереженням взаємної згоди на розгляд спору виключає можливість такого розгляду спору. У разі відсутності такого застереження господарський суд зобов'язаний припинити провадження у справі тільки за наявності волі обох сторін про розгляд конкретного спору арбітражем, оформленої відповідним зверненням до суду.
Як хочуть скорегувати позицію - Верховний суд, переглядаючи постанову Вищого господарського суду в справі № 910/21409/16, визнав за необхідне відступити від наведеного вище висновку Верховного Суду України. Мотив - наявність третейського застереження і обов'язковість звернення до третейського суду за наявності волі на такий розгляд справи, висловленої відповідачем, не є обмеженням прав позивача, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основних свобод, а також Конституцією. Однак ухилення позивача від виконання третейського застереження має розглядатися як дії, які суперечать ідеї Закону «Про третейські суди», що полягає в гарантуванні учасникам господарських відносин швидкого і ефективного способу вирішення господарського спору альтернативним шляхом.
