Голова профільного комітету ВР (з питань свободи слова та інформаційної політики) Вікторія Сюмар від свого імені зареєструвала законопроект № 7397 від 14.12.2017 про внесення змін до Закону «Про телебачення і радіомовлення». Змін так багато, що підготовлено нову редакцію Закону, що змінив назву на «Про аудіовізуальні медіасервіси».
Запропоновано змінити не лише назву Закону, а й замінити звичні терміни. Так, «телерадіоорганізацію» замінено на «провайдер аудіовізуальних медіапослуг», «передача на телебаченні, радіо» перетворилася на «програму в розкладі провайдера аудіовізуальної медіапослуги», «провайдер програмної послуги» став «провайдером сервісу доступу до пакетів розкладів програм» тощо.
Для теле- та радіомовників, які працюють без використання радіочастотного ресурсу (супутник, кабель, Інтернет), запропоновано замінити ліцензування на реєстрацію. Для телеканалів і радіостанцій, що використовують радіочастотний ресурс, ліцензування залишається обов'язковим. Видаватися ліцензії мають виключно на конкурсних засадах. Для отримання ліцензії на радіомовлення претендентові треба буде прописувати не лише формат мовлення (розмовний, музичний або комбінований), а й музичний формат (джаз, рок, класика тощо), чого зараз немає.
Суму ліцензійного збору запропоновано прив'язати не до прожиткового мінімуму (як зараз), а до мінімальної зарплати. Законопроект упорядковує знижки на ліцензійний збір, які залежать від обягу дитячого мовлення, частки української мови тощо.
Нацрада з телебачення і радіомовлення може отримати право зупиняти дію ліцензій, а також можливість самостійно анулювати ліцензії (сьогодні - лише через суд).
У законопроекті збережено вимогу до ліцензіатів щорічно подавати документи про структуру власності. Але тепер вони зобов'язані подавати і фінансовий звіт, в якому міститься інформація про осіб і виробників, з якими здійснювалися операції на суми, що перевищують 50 млн грн, і копії договорів, що стосуються фінансування в розмірі більше 100 мінімальних зарплат.
Нацрада повинна буде стежити за дотриманням антимонопольного обмеження: суб'єкт аудіовізуальної послуги не повинен перевищувати 35 % загального обсягу відповідного територіального аудіовізуального медіасервісу - загальнонаціонального, регіонального або місцевого. Але що саме мається на увазі під «територією»: аудиторія, частка, частоти або рекламні доходи, у проекті не вказано.
Рішення Нацради вважатиметься отриманим відповідачем, заявником чи третьою особою з моменту оприлюднення його на офіційному сайті регулятора.
Пропонується створити Орган спільного регулювання та нагляду, до якого Нацрада зможе звертатися з питань застосування законодавства. Увійти до нього мають представники громадських об'єднань, інших недержавних організацій і деякі фахівці.
У регулятора може з'явитися право штрафувати ліцензіати за порушення рекламного законодавства (зараз за це карає Держспоживстандарт) і закону про вибори (сьогодні - ЦВК).
Законопроект зобов'язує мовників забезпечити запис і збереження цілісної програми протягом 180 днів (сьогодні - тільки 14 днів) і в якості не гірше стандартної. Якщо регулятор отримав скаргу на програму, її запис має зберігатися доти, поки буде прийнято рішення. Тому мовникам загрожує необхідність істотного нарощування обсягу пам'яті своїх інформаційних систем. Ще мовників хочуть зобов'язати чотири рази на добу розміщувати 10-секундну інформацію, що містить їх контактні дані (найменування, поштову адресу, адресу електронної пошти або веб-сайта).
Законопроект пропонує встановити посадовий оклад члена Нацради у розмірі 40 мінімальних заробітних плат (зараз це 148920 грн), посадовий оклад голови ради - у 1,3 рази більше (193596 грн).
