У Верховній Раді 10 жовтня зареєстрували новий законопроект «Про внутрішній водний транспорт», поданий на заміну першому варіанту документа, що з'явився в червні.
Розробники законопроекту запропонували оновити правове регулювання річкових перевезень із метою просування цієї потенційно потужної, але поки слабко розвиненої транспортної галузі. Однією із цілей проекту є підвищення конкурентоздатності судноплавства порівняно із залізничним та автомобільним транспортом.
Документ передбачає низку нововведень, спрямованих на модернізацію інфраструктури. Зокрема, функції щодо фінансування витрат на утримання, ремонт і реконструкцію судноплавних гідротехнічних споруд планується передати балансоутримувачам гідроелектростанцій Дніпровського каскаду. Автори законопроекту обгрунтували це тим, що шлюзи є невід'ємною частиною та наслідком будівництва ГЕС. Аналогічний захід стосуваиметься й розвідних мостів - на їх балансоутримувачів покладається фінансове забезпечення таких споруд як штучних перешкод на внутрішніх водних шляхах. При цьому для суден має бути забезпечено безоплатний прохід шлюзів і підняття (розведення) ферм мостів, а також відсутність портових зборів при здійсненні каботажу на внутрішніх водних шляхах.
Фінансове стимулювання галузі мають забезпечити особливий податковий режим та окремий рядок Держбюджету. Ініціатори законопроекту запропонували скасувати акциз на паливо для водного транспорту, а також рентну плату за спеціальне використання поверхневих вод такою інфраструктурою. Відповідні зміни до бюджетного законодавства мають забезпечити фінансування утримання та розвитку водних шляхів із Державного дорожнього фонду. Окрім того, запропоновані в законопроекті новації дозволять операторам ринку за спрощеною схемою отримувати кредити та інвестиції для розвитку водної галузі.
Істотні нововведення передбачені й для сфери державного регулювання. Так, законопроект передбачає створення нової системи адміністрування внутрішнього водного транспорту шляхом встановлення єдиної державної вертикалі управління. Для боротьби з корупцією однозначно визначений порядок держреєстрації суден, строки реєстрації зведені до одного дня, а перелік документів скорочено втричі. Автори законопроекту запропонували встановити чіткі строки виконання кожної дії посадовими особами, які працюють у сфері внутрішнього водного транспорту, ввести європейські принципи отримання всіх документів, визначених законом, у тому числі за мовчазною згодою.
Створити умови для безперебійного управління водними шляхами має єдина інформаційна база, яка складатиметься із системи забезпечення навігації та єдиних державних реєстрів водного транспорту, кваліфікаційних документів суднових команд тощо. Єдиним утримувачем цих реєстрів має бути держава. У зв'язку з цим автори законопроекту запропонували скасувати Суднову книгу як зайву систему обліку.
Розробники законопроекту розраховують, що його прийняття дозволить досягти низки цілей, серед яких, окрім основних (пов'язаних із внутрішніми водними шляхами), передбачено й непрямі:
залучення інвестицій до судноплавства та його захист від офшорів;
забезпечення замовленнями вітчизняних виробників водної техніки;
значна економія на ремонті та утриманні автодоріг;
боротьба з корупцією;
як результат дерегуляції - потрапляння державного прапора України до розряду «зручних» для власників суден.
