Протягом двох пленарних тижнів у парламенті вже розглядався законопроект, який, не належачи безпосередньо до актів, що регулюють бізнес, все ж потенційно може торкнутися кожного з тих, хто живе або провадить діяльність в Україні. Адже народні обранці займаються тотальною переробкою процесуальних кодексів, що встановлюють правила ведення судових процесів у нашій країні.
Шанси на прийняття змін уже найближчим часом як ніколи високі. Так на що ж варто вже зараз звернути увагу, поки нові норми ще не почали діяти?
Новація 1. Бізнесу пропонується нова «послуга» судів - процедура врегулювання спорів за участю судді. Вона передбачає вирішення проблеми, з якою сторони прийшли до суду, під час ряду переговорів із суддею.
Під час тристоронніх зустрічей суддя зобов'язаний розповісти сторонам про те, що їм доведеться робити, якщо вони все ж наполягатимуть на суді за повною програмою. Наприклад, людина в мантії точно повідає, наскільки важко довести наявність договірних відносин у ситуації, коли квапливий менеджер відправив товар перспективному клієнтові, не дочекавшись підписання угоди.
У межах двосторонніх переговорів (з кожною із сторін спору окремо) суддя також може вже цілком офіційно оголосити одне з найбільш популярних пояснень судових невдач: «практика Верховного Суду така...».
Але найголовніше - уся ця процедура спрямована на те, щоб сторони за допомогою судді дійшли деякого компромісного варіанту вирішення проблеми і не вплутувалися у багаторічні розгляди в усіх трьох інстанціях. Чесно кажучи, якщо судді підійдуть до справи відповідально, це нововведення може істотно знизити судові витрати бізнесу й ускладнити життя недобросовісним правникам, що живуть за принципом «чим довше справа - тим більше гонорар».
Новація 2. Передбачено повноцінне врегулювання питання подання доказів в електронній формі. Що особливо приємно, роздруківку таких доказів подавати не обов'язково - достатньо надіслати оригінал чи електронну копію, завірену ЕЦП. При цьому подання паперової копії за неможливості подати електронний оригінал не матиме сенсу - у такій ситуації суд зобов'язаний відхилити доказ як сумнівний.
А ось електронні копії письмових документів доказової сили, як і раніше, не мають: суду потрібно буде пред'являти оригінал. Також не наважилися депутати і на впровадження електронних позовних заяв та інших процесуальних документів.
Загалом, виграють від нововведення ті, хто вже перейшов на електронний документообіг. Навіть під час розглядів їм вдасться заощадити папір.
Новація 3. Вирішено, як працюватиме Вищий суд з питань інтелектуальної власності. Цей новий орган (який ще тільки належить сформувати) буде єдиним судом першої й апеляційної інстанцій у справах, пов'язаних з об'єктами інтелектуальної власності, і з питань недобросовісної конкуренції. А це означає, що вирішуватиме він і спори про незаконне використання торговельної марки, і про імітацію упаковки товару, і про авторські права, і про багато іншого, причому незалежно від того, чи є серед учасників справи «прості українці» або тільки бізнес-суб'єкти.
Фактично те, що такими складними питаннями займатимуться не всі підряд, а лише досить обмежена кількість фахівців, дасть можливість правильніше приймати рішення. Адже, погодьтеся, складно було сподіватися на грамотне вирішення питання про права власності на ПЗ, що розробляється на замовлення, суддею райсуду, який основну частину кар'єри розглядає справи про поділ земельних паїв.
А це означає - бізнес зможе точніше прораховувати перспективи звернення до суду і планувати свої витрати.
Новація 4. Широко впроваджується спрощене позовне провадження. Ця процедура буде доступною в простих і малозначних справах, а про її застосування треба буде подавати клопотання.
Головні її відмінності від розгляду позову «по усій формі»: скорочено строки (не більше 60 днів) і можливість проводити засідання без участі сторін, свідків та інших учасників. Усе це дасть змогу оперативно винести рішення і не допустити умисного затягування справи.
Як результат, знову ж таки можна говорити про те, що витрати бізнесу від судових розглядів знизяться.
Новація 5. З'явиться Єдиний державний реєстр виконавчих документів. Створюється він за аналогією з іншими реєстрами і до нього потраплятимуть усі документи, на підставі яких простого громадянина, юридичну особу, фізособу-СПД, орган влади зобов'язують вчинити певні дії, а в разі відмови - його мають право змусити «до сприяння».
З цього випливає, що якщо документа немає в реєстрі - ніхто не зобов'язаний його виконувати. Водночас можна буде відстежувати, чи не з'явився в реєстрі документ, що зобов'язує, приміром, списати всі гроші вашого потенційного покупця.
У цілому, можна говорити, що у бізнесу з'явиться новий законний елемент у процедурах моніторингу контрагентів.
Головний висновок:
Нові процесуальні кодекси значною мірою бізнес-орієнтовані. Вони спрямовані, передусім, на прискорення судових розглядів (тобто на зниження витрат від ведення процесу), а також на надання учасникам більш гнучких інструментів для досягнення компромісу.
