Іноді дивуєшся, наскільки далекими можуть бути державні функціонери від народу, в тому числі від підприємців. В Україні масово закриваються ФОП та малі підприємства через новації в системі оподаткування, які набрали чинності з 1 січня 2017 року, а МЕРТ починає обговорення проекту Стратегії розвитку малого та середнього підприємництва на період до 2020 року (далі - Стратегія). Кращого часу для обговорення годі й вигадати. Підприємці поспіхом припиняють свою діяльність, а у Стратегії ми читаємо, що вона покликана збільшити роль малого та середнього бізнесу в економіці України. Напевно, стоячи в черзі на закриття ФОП, підприємець відчує, що його роль зростає. Але обговорювати, так обговорювати…
КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕ
Головною метою реалізації стратегії є створення сприятливих умов для відкриття, ведення, зростання бізнесу та розкриття потенціалу МСП. Сприятливі умови для відкриття бізнесу - це, напевно, не що інше, як можливість знайти фінансування, якщо підприємець має якісний бізнес-план або оригінальну перспективну ідею. В Держбюджеті грошей на підтримку підприємництва немає, як відразу попереджають автори Стратегії. Водночас визнають, що потрібно якимось чином забезпечити доступ МСП до фінансового ресурсу. Де ж знайти цей ресурс? Банківське кредитування МСП зараз фактично заморожене, та й кредитні ставки занадто високі. В такій складній ситуації урядовці вирішили, по-перше, покладатися на міжнародну фінансову допомогу. Мають запрацювати кілька програм підтримки (в основному, проектів в аграрній сфері), які фінансуватимуться міжнародними фінансовими установами. По-друге, щоб допомогти підприємцям у пошуку грошей, урядовці мають на меті популяризувати деякі фінансові та кредитні інструменти. Зокрема, це: векселі, фінансування за допомогою кредитних спілок, схеми гарантування кредитів, факторинг, лізинг тощо. Та всі ці інструменти автори Стратегії фактично лише перерахували, не напружуючи себе аналізом переваг, недоліків та загальної ринкової ситуації, яка склалася навколо них. А от якщо б Ви захотіли поцікавитись, що конкретно планують зробити урядовці, щоб згадані інструменти почали розвиватися, то текст Стратегії Вам у цьому не допоможе. Відповідей там немає (докладніше про це в частині 2 цього матеріалу). Нарешті, в планах Уряду запустити Агентство розвитку МСП, яке має запрацювати з 2019 року та розпоряджатиметься бюджетними коштами. Тобто з 2019 року з'являються шанси, що для МСП централізовано виділятимуть бюджетне фінансування. Загалом, питання, чи потрібно надавати державне фінансування на розвиток МСП, досить дискусійне. Але, коли зовсім не прописано, які саме підприємства матимуть право на отримання державних кредитів і за якими принципами їх розподілятимуть, це породжує підозру, що буде створено чергову корупційну схему.
ПРО ДЕРЕГУЛЯЦІЮ, СПРОЩЕННЯ ТА ІНШІ ПОКРАЩЕННЯ
Стратегія - об'ємний документ. Проаналізуємо деякі обіцянки щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні. У пунктах, які стосуються дерегуляції, Стратегія наповнена позитивними меседжами. Урядовці мають наміри покращувати нормативно-правове середовище для МСП. Обіцяють й надалі спрощувати різні процедури, такі як відкриття, закриття, ліквідація юрособи тощо. Передбачається затвердження спеціальних процедур банкрутства для МСП, які будуть не такими жорсткими і надаватимуть «другий шанс». У планах також розширювати перелік адмінпослуг, що надаватимуться в електронній формі. Готують до повноцінного введення Єдиний державний портал адміністративних послуг (зараз працює пілотна версія), на якому певні адмінпослуги можна буде отримувати в автоматичному режимі.
І все було б добре, якби деякі принципові меседжи не розходилися з дійсністю. Наприклад, при підготовці проектів регуляторних актів органи влади мають здійснювати аналіз регуляторного впливу. В Стратегії нам це подається як одне з досягнень. Нам нагадують, ще з 2015 року запроваджено обов'язкову оцінку витрат та економічних вигод для МСП (так званий М-тест), який є реалізацією одного з принципів - «спочатку думай про мале». Та давайте згадаємо Закон № 1774-VIII про внесення змін до деяких законодавчих актів України, який було прийнято в грудні 2016 року. Відповідно до цього Закону ФОП другої та третьої груп тепер мають сплачувати єдиний соціальний внесок у розмірі 704 грн на місяць, навіть якщо не мають доходу. Фізичні особи - підприємці першої групи сплачують половину цієї суми. Крім того, Закон зробив інший «подарунок» для підприємств - за неоформлення найманих працівників та/або виплату зарплати «у конвертах» передбачено штраф 320 тис. гривень. Величезна сума штрафу, яка може просто знищити підприємство, особливо в регіонах. Втім, в оцінці регуляторного впливу, що наводиться в пояснювальній записці до законодавчого акта, ми читаємо, що акт забезпечує дотримання прав та інтересів суб'єктів господарювання, громадян та держави. Який потужний аналіз! По-перше, за неповний місяць дії (з 1 січня 2017 року) цього Закону закрилося більше 160 тис. ФОП. По-друге, ми ще тільки згодом дізнаємося, скільки найманих працівників буде звільнено, адже не всі підприємці готові піднімати зарплату працівникам до 3 200 гривень. Це такий український варіант - «спочатку думай про мале»? Де аналіз регуляторного впливу? Де славнозвісний М-тест? Де оцінка наслідків? Чому слова розходяться з ділом?
ЗАПИТАННЯ № 1. Де аналіз регуляторного впливу на МСП після прийняття Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII?
Зменшення контролюючого тиску на МСП - ще один із головних принципів, якого урядовці обіцяють дотримуватися. Більш того, запевняють, що кількість перевірок скорочуватиметься. Державна фіскальна служба про перевірку має повідомляти заздалегідь та узгоджувати час її проведення. Здавалося б, створюються всі умови для суб'єктів господарювання. Однак ми не відкриємо великої таємниці, нагадавши, що Законом № 1728-VIII про тимчасові особливості здійснення заходів держнагляду у сфері госпдіяльності, зміни до якого внесені в листопаді 2016 року, мораторій на перевірки бізнесу фактично нівельований. Так, мораторій на заходи зі здійснення держнагляду до кінця 2017 року діє, але відповідно до ст. 6 цього Закону податкові органи визнані такими, на які дія Закону № 1728-VIII не розповсюджується. Тобто мораторію на перевірки ДФС немає. А тепер давайте зіставимо два факти: у ДФС є можливість штрафувати підприємця за неправильне оформлення трудового договору на астрономічні 320 тис. гривень і мораторію на перевірки немає. Це схоже на зниження контролюючого тиску? Чому слова розходяться з ділом? Неправильне оформлення трудових договорів та договорів на виконання робіт між підприємцями, які знаходяться на єдиному податку із замовниками, - явище масове для України, як говорить народний депутат і заслужений економіст України Олександр Кірш. Усе це може перерости в масові штрафи. Водночас, за його словами, в Уряді почали усвідомлювати, що перебрали з нововведеннями і, можливо, зроблять кроки назустріч МСБ.
ЗАПИТАННЯ № 2. Чому при декларуванні принципу зменшення контролюючого тиску на бізнес станом на 2017 рік скасовано мораторій на перевірки бізнесу податковими органами?
У Стратегії задекларовано ще один важливий принцип - забезпечення ефективного процесу повернення ПДВ. Ефективного для кого? Про дотримання цього принципу треба запитати у аграріїв, яким на початку 2017 року Держказначейство заблокувало ПДВ-рахунки за вказівкою ДФС, прямо порушивши норму закону. Так, для ДФС такий процес був, напевно, ефективним. Власне, повідомлень про те, що когось з посадових осіб покарали за порушення закону, поки немає. Чому слова розходяться з ділом?
ЗАПИТАННЯ № 3. Чи блокуватимуть і надалі державні органи ПДВ-рахунки, не звертаючи уваги на вимоги законодавства?
Найголовніша небезпека для МСП є досить завуальованою у Стратегії. Багато експертів помітили негативну риторику щодо спрощеної системи оподаткування. Чіткої тези, що ССО треба скасувати немає. Нагадаємо, що вимогу скасувати ССО ставить перед Україною МВФ. Вищі посадові особи України у своїх заявах поки що дотримуються курсу, що ССО має бути збережена. Однак у Стратегії достатньо натяків на те, що підходи до ССО можуть бути переглянуті. Наприклад, можна прочитати таке: «…проблемою є ситуація, коли звичайні МСП діляться на менші підприємства, щоб використовувати ССО для уникнення звичайних податкових та облікових зобов'язань. Крім того, є деякі ознаки, що ті, хто використовують ССО, можуть бути задіяні у відмиванні коштів». Експерт з питань МСП Дмитро Ляпін зазначає такий пасаж: «Необхідно переглянути поточну ситуацію з об'єднаннями підприємців і розробити ініціативи для скасування реєстрації неактивних або таких, що не відповідають декларованим цілям». Проте у Стратегії не прописано чіткого бачення змін до ССО, якщо вони потрібні. Стратегія породжує лише здогадки.
ЗАПИТАННЯ № 4. Чи скасовуватимуть спрощену систему оподаткування?
Повірити в те, що урядовці хочуть покращити бізнес-середовище для МСП, підприємці, напевно, зможуть лише тоді, коли зникнуть ризики прийняття зненацька таких документів, як Закон № 1774-VIII, коли законотворці перестануть робити новорічні податкові «подарунки», що стає вже традицією для України. Напевно, довіра з'явиться тоді, коли з бізнесом обговорюватимуть наслідки тих чи інших законодавчих новацій. І головне те, що написано в нормативних актах та різних стратегіях, збігатиметься з діями державних органів.
Продовження: СТРАТЕГІЧНІ «МАНТРИ» ДЛЯ МСП (частина 2)
