Підписавши Угоду про асоціацію з ЄС, наша країна взяла на себе зобов'язання змінити законодавство відповідно до директив і регламентів європейської спільноти. Тому поява проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня охорони та захисту прав інтелектуальної (промислової) власності і вдосконалення державного управління сферою інтелектуальної власності» виглядає логічним і своєчасним кроком. Крім впровадження принципів електронного документообігу (електронне подання заявок істотно зменшує тривалість процедурних питань), зміни стосуються і правової охорони деяких об'єктів інтелектуальної власності.
Перш за все, мова йде про захист прав й інтересів добросовісного набувача права інтелектуальної власності та вжиття заходів з боротьби з патентним троллінгом. На тлі існуючих зловживань у сфері користування та розпорядження правами на корисну модель, автори проекту пропонують змінити її правову природу, дозволивши патентувати корисні моделі тільки як пристрій.
Згідно п.10.1 Правил складання та подання заявки на винахід та заявки на корисну модель, об'єкт винаходу «пристрій» характеризується наявністю конструктивних елементів, зв'язків між ними, взаємним розташуванням елементів, формою виконання елементів або пристрою в цілому, формою виконання зв'язків між елементами, характеристиками елементів та ін.
Фактично, запатентувати як корисну модель можна буде тільки механізм або їх сукупність в системі, що змусить заявників проходити через дрібне сито кваліфікаційної експертизи. Це, звичайно, дозволить збільшити рівень інноваційності технічних рішень і зменшити кількість непатентоспроможних пропозицій. Однак, зменшить кількість заявок щодо таких об'єктів, як технології.
При цьому, з точки зору судової експертизи, відсутність хоча б мінімальних вимог до винахідницького рівня корисної моделі в подальшому буде ускладнювати встановлення її патентоспроможності. Фактично, корисна модель визнається непатентоспроможною, якщо всі істотні ознаки відтворені в більш ранній заявці або об'єкті господарської діяльності. Встановлення ж мінімальних вимог до винахідницького рівня корисної моделі дозволило б відсіяти ще більшу кількість троль-патентів. Інший варіант - повна відмова від корисної моделі, як це зроблено, наприклад, в США або Японії.
Введення адміністративної процедури визнання патентів на корисні моделі та винаходи (протягом 9 місяців з дня публікації) ми вважаємо позитивним моментом. Це дійсно дозволить ефективніше боротися з патентним троллінгом і недобросовісними реєстраціями.
Поява сертифіката додаткової охорони винаходу, об'єктом якого є діюча речовина лікарського засобу, процес отримання лікарського засобу чи застосування лікарського засобу, засіб захисту тварин або рослин дозволить збільшити термін охорони останніх до 5 років. Це виправдано у зв'язку з тривалістю процедури введення в господарський обіг таких об'єктів в Україні.
Найбільших і найважливіших змін зазнає інститут промислових зразків. Якщо зараз зразок повинен задовольняти лише вимогу новизни, то він повинен буде мати й індивідуальний характер. Такий характер визначається поінформованим користувачем, визначення якого в законопроекті не надано. Вочевидь, цей користувач - фахівець (експерт) в області, в якій реєструється такий промисловий зразок. Він володіє знаннями щодо подібних зразків. Такий експерт оцінює індивідуальний характер з урахуванням ступеня свободи автора зразка (якщо додані ознаки не залежать від виключно функціонального призначення). Визначення порядку пошуку і залучення таких експертів - завдання майбутньої «нормативки».
Відзначимо, що в ході судової експертизи умову патентоспроможності «індивідуальний характер» неможливо буде встановити, оскільки судові експерти навряд чи будуть «поінформованими користувачами» (в розумінні законодавчої норми). Варіантом є залучення зовнішніх експертів у складі комісійної експертизи, поряд з судовими експертами або патентними повіреними.
Безсумнівний плюс законопроекту - відмова від опису суттєвих ознак промислового зразка. Такі описи часто бувають неповними або незрозумілими, тому не особливо враховуються судовими експертам при проведенні експертизи патентоспроможності. Також, такі описи уповільнюють процедуру реєстрації промислового зразка в установі експертизи - вона замість декількох місяців триває 12-13 міс.
Вважаємо, що українські виробники одягу і тари зрадіють, оскільки промислові зразки буде можна не реєструвати, враховуючи ведення європейської практики охорони незареєстрованого промислового зразка. Тому модельєр, представивши свою колекцію на показі, зможе спокійно продавати її протягом трьох років, оскільки здійснив доведення виробів до загального відома. При цьому він набуває й право забороняти копіювання.
Термін дії зареєстрованих промислових зразків пропонується в 5 років з можливістю продовження щоразу ще на 5 років, сумарно до 25. Зараз же чинність промислового зразку необхідно підтримувати щорічно, що не додає оптимізму ні заявникам, ні патентним повіреним, відповідальним за зарахування таких платежів на рахунки «Укрпатенту».
Міжнародна система депонування промислових зразків (Гаазька система реєстрації промислових зразків) знайшла своє відображення в положенні про можливість реєстрації 100 зразків одного класу в одному свідоцтві. Це для великих і середніх виробників має полегшити як заявочні, так і процедури відстеження необхідності сплати зборів за підтримання таких зразків. Крім зменшення витрат, це відкриє широкі можливості для захисту прав на такі об'єкти - вони стануть і цікавіше, і доступніше. І, що важливо, отримають ширшу охорону, що допоможе боротьбі з імітаціями.
Дієвим застереженням для патентних тролів є положення законопроекту про недобросовісних реєстраторів промислових зразків. Такому власнику свідоцтва судом може бути призначено відшкодування збитків, завданих діями на підставі реєстрації промислового зразка, або застосування разового грошового стягнення в розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат.
У підготовці матеріалу брав участь Дмитро Захарець, старший судовий експерт Львівського НДІ судових експертиз
