Суть справи: поручитель за кредитним договором звернувся до суду для визнання договору поруки припиненим. Позов мотивовано тим, що банк збільшив процентну ставку без погодження з позивачем. В свою чергу, відповідач вказав, що договором передбачено сплату процентів у більшому розмірі у разі порушення зобов'язань боржником, що не є збільшенням процентної ставки за кредитним договором.
Місцевий суд позов задовільнив на підставі ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу, оскільки після настання строку виконання основного зобов'язання банк не пред'явив вимогу до поручителя протягом шести місяців.
Однак апеляційний суд скасував це рішення, а в задоволенні позовних вимог відмовив.
Колегія суддів Цивільного суду ВС погодилась із висновком апеляції.
Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК, порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок якої збільшується обсяг його відповідальності.
Верховний суд нагадав, що таке збільшення виникає, зокрема, в разі:
- збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом;
- установлення нових умов зміни процентної ставки в бік збільшення;
- розширення основного зобов'язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним;
- відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування грошима;
- збільшення розміру неустойки.
Однак ВС звернув увагу, що в даному випадку нарахування підвищеної процентної ставки є не збільшенням плати за користування кредитом, а санкцією за прострочення виконання кредитного зобов'язання.
Відповідну постанову по справі №646/10179/16-ц ВС прийняв 19.12.2018. З її повним текстом можна ознайомитися в системі аналізу судових рішень VERDICTUM. Також в VERDICTUM ви можете ознайомитися з правовими позиціями ВС і судовими рішеннями, подібними до запитуваного.
***
Нагадаємо, що арешт на кошти платника податків можуть накласти без арешту його майна.