Ми даємо ЗНАННЯ для прийняття рішень, ВПЕВНЕНІСТЬ в їх правильності і надихаємо на розвиток чесного бізнесу, як основного двигуна розвитку України
ВЕЛИКОМУ БІЗНЕСУ
СЕРЕДНЬОМУ ТА ДРІБНОМУ БІЗНЕСУ
ЮРИДИЧНИМ КОМПАНІЯМ
ДЕРЖАВНОМУ СЕКТОРУ
КЕРІВНИКАМ
ЮРИСТАМ
БУХГАЛТЕРАМ
ФОПам
ПЛАТФОРМА
Єдиний інформаційно-комунікаційний простір для бізнесу, держави і соціуму, а також для професійних спільнот
НОВИНИ
та КОМУНІКАЦІЇ
правові, професійні та бізнес-медіа про правила гри
ПРОДУКТИ
і РІШЕННЯ
синергія власних і партнерських продуктів
БІЗНЕС
з ЛІГА:ЗАКОН
потужний канал продажів і підтримки нових продуктів
$

Насторожуючий прогноз МВФ для світової економіки

22.01.2019, 10:06
481
0

Владислав Рашкован, заступник виконавчого директора від України у Міжнародному валютному фонді
Владислав Рашкован, заступник виконавчого директора від України у Міжнародному валютному фонді

21 січня МВФ в Давосі опублікував свій проміжний World Economic Outlook на 2019 рік. Крістін Лагард, директор-розпорядник Фонду, і його новий головний економіст Гіта Гопінатх (в недавньому минулому професор Гарварду) розповіли про те, що ми конфіденційно обговорювали минулої середи на засіданні виконавчої ради. Отже, на які питання треба буде відповісти в прийдешньому році:

Буде зростання або падіння глобальної економіки?

МВФ прогнозує зростання світової економіки в 2019 році на рівні 3,5%. Не мало, але нижче, ніж у 2018 році (3,7%) і нижче, ніж прогнозувалося в жовтні 2018 роки (3,7%). 2020 рік теж планується гірше, ніж очікувалося раніше. І це при тому, що в жовтні 2018 МВФ вже переглядав прогноз у бік зниження.

Можна сказати, що надії на фактори, які могли привести світову економіку до більш високого росту, не виправдалися зовсім, а всі потенційні ризики, навпаки, матеріалізувалися. Це не означає, що глобальна рецесія за рогом. Але ризик більш глибокого зниження зростає.

Які основні причини зниження росту?

Експерти МВФ бачать цілий букет уже реалізованих проблем, а також потенційні ризики. В першу чергу, негативний ефект від тарифної війни між Китаєм і США вже значно вплинув на зниження міжнародної торгівлі (вона знаходиться на рівні нижче показників 2017 року). Більш того, показники 2018 року могли бути перекручені тим, що багато американських імпортерів запаслися китайськими товарами, очікуючи підвищення тарифів. Крім того, невизначеність майбутніх політик цих двох держав збільшує ризики в майбутньому.

Економіка Китаю, друга за величиною в світі, і без негативного ефекту від зовнішньої торгівлі показує охолодження в 2018 році: зростання 6,5% у третьому кварталі, що нижче прогнозів і є найгіршим показником з початку 2009 року. Китайський ринок цінних паперів в 2018 році показав падіння - Shanghai composite знизився на 24,6% - найгірший показник з закінчення світової фінансової кризи 2008-2009. Ризик того, що економіка Китаю буде і далі рости меншими темпами збільшується.

Brexit no deal - ще один потенційний жах 2019 року. Тиждень тому Тереза Мей, прем'єр-міністр Великобританії, зазнала нищівної поразки в парламенті - її план виходу з ЄС не був підтриманий. І це при тому, що вихід з ЄС запланований на 29 березня цього року. Було кілька варіантів виходу, але мало хто думав, що ЄС і Британія з червня 2016 роки так і не домовляться про його умовах. Чому це є проблемою? По-перше, фактично Британія і ЄС опиняться в законодавчому лимбо - не зрозуміло, за якими законами їм співпрацювати між собою. По-друге, Британія не буде частиною Спільного ринку, з'являться кордоні з усіма атрибутами тарифів, квот і митниць. Британія до цього не готова. А вихід Британії з ЄС негативно вплине на країни ЄС, в першу чергу на Ірландію, Нідерланди, Данію, Бельгію.

Як результат, прогноз для ЄС теж не втішний: зростання в 2019 році планується на рівні 1,6% (на 0,3 процентних пункта нижче, ніж планувалося в жовтні, і нижче, ніж 1,8% в 2018 році). При цьому зростання буде знижене в Німеччині, Італії, Франції - основних економіках Старого світу.

Скрізь так погано?

В цілому МВФ очікує зниження зростання розвинених економік з 2,3% до 2,0% в 2019 році, а що розвиваються - з 4,6% до 4,5% (у жовтні 2018 року МВФ прогнозував збільшення зростання emerging markets до 4,7 %).

Прогнози для США і Британії не були поки переглянуті в основному через невизначеність політик цих країн. Більш позитивний прогноз дан Японії (1,1% проти 0,9% в жовтні). В цілому це показує результат роботи «Абеномікі» - економічної політики, що проводиться урядом прем'єр-міністра Сіндзо Абе, починаючи з 2012 року.

На ринках, що розвиваються, планується уповільнення зростання економік країн Азії, в основному через охолодження Китаю. Але при цьому економіка Індії продовжує набирати швидкість: в 2019 році планується зростання на 7,5%, а в 2020 році - 7,7% (проти вражаючих 7,3% в 2018 році). Видно, що прогнози, що ставлять Індію на другий рядок найбільших економік світу до 2050 року, стають все більш реальними.

Туреччину очікує зниження (а не зростання) економіки в 2019 році, і це значно позначиться на економіці Центральної та Східної Європи (МВФ прогнозує зростання для нашого регіону тільки на 0,7% в 2019 році проти 3,8% в 2018).

Латинська Америка виглядає трохи краще. Але все одно, Фонд планує уповільнення зростання і там - в основному через зниження зростання в Мексиці, проблем в Венесуелі, падіння економіки Аргентини. Все це трохи компенсується потенційним зростанням Бразилії.

Близький Схід і Північна Африка теж показують не найкращі результати. Зниження цін на нафту, санкції США проти Ірану, проблеми Пакистану і Афганістану негативно впливають на перспективи регіону. Тропічна Африка показує зростання вище, ніж в 2018 році, але нижче, ніж планувалося. В основному це стосується Анголи та Нігерії, залежних від експорту нафти.

Які ще є проблеми?

Ціни на нафту були дуже волатильними, починаючи з серпня минулого року, в основному через стосунки США та Ірану, але також через зниження глобального попиту. В цілому ринки очікують, що ціна бареля буде перебувати на рівні 55 дол. США (прогноз МВФ: 60 дол.) протягом наступних 4-5 років, що зробить негативний вплив на країни, залежні від експорту енергоресурсів. Ціни на метал і продукцію сільського господарства також знизилися через більш низький попит в Китаї. МВФ очікує зниження цін на метал в 2019 на рівні 7,4%. Це вже погано і для України.

Проблемою є також погіршення умов на фінансових ринках, як в розвинених, так і в економіках, що розвиваються. Підняття ставки Федеральної резервної системи призвело до зростання вартості запозичень у всьому світі (Україна це відчула в 2018 році). У 2019 ФРС продовжить підняття, хоча, швидше за все, вже не такими швидкими темпами. В Європі німецькі та британські держпапери подешевшали, так як інвестори переоцінюють свої портфелі. Окремою проблемою Європи є Італія, де популістський уряд увійшов в клінч з Єврокомісією з приводу бюджету країни на 2019 рік, який виходив за рамки Маастрихтських угод. Фактично ЄС довелося вперше в історії попросити уряд країни-члена Євросоюзу переписати бюджет. І незважаючи на те, що угоду через кілька місяців переговорів було знайдено, як то кажуть, осад залишився. Сьогодні багато інвесторів намагаються стороною обходити італійський ринок цінних паперів.

На ринках, що розвиваються, фінансові умови також значно погіршилися. Але як показує МВФ, тут чітко видно диференціація країн. У багатьох країнах спреди до паперів США виросли, відображаючи зростаючі ризики і більш обачну стратегію інвесторів в держпапери. При цьому спреди зросли більше в країнах, де борг до ВВП знаходиться в більш ризикової зоні. Але в цілому тренд зрозумілий: інвестори знижують свої вкладення в ризикові активи, і країни, що розвиваються, в 2019 році будуть продовжувати спостерігати відтік капіталу.

Інфляція в багатьох країнах залишається під тиском, а зростання боргу насторожує МВФ. Також насторожує, що центробанки по всьому світу виявляються слабо підготовленими до потенційної кризи. Після зниження ключових ставок в кризу 2008-2009 року, кількісного пом'якшення, викупу активів з балансів банків, рефінансування та інших методів, які центральні банки використовували, щоб оживити економіку, центробанки розслабилися і проспали момент, коли ці ставки треба піднімати (щоб в тому числі створити буфер для майбутнього зниження під час кризи). Деякі банки (як ФРС) почали це робити швидко, тим самим сповільнюючи ріст, який і так сповільнюється. Главам країн це не подобається, і в 2018 році ми вже бачили, як вони робили замах не незалежність центральних банків, наприклад, в Туреччині та Індії. А деякі центробанки (наприклад, в Китаї) ставки не піднімали, а знижували, а також знижували резервні вимоги для банків, але це все одно не пожвавило економіку. Так що проблема може бути в тому, що під час наступної кризи у центральних банків в руках не виявиться потрібних інструментів для подолання проблемних явищ. І що з цим робити, поки не дуже зрозуміло.

І що, нічого не можна зробити?

Можливо. Треба спільними силами, і на глобальному, і на локальних ринках працювати над підвищенням середньострокового інклюзивного зростання. Перш за все, треба йти від торгових воєн і повертатися до міжнародної співпраці. Тем для такого співробітництва багато: від уніфікації міжнародного оподаткування та боротьби з ухилянням від оподаткування, глобальної реформи фінансового законодавства та зниження корупції до спільної боротьби з наслідком зміни клімату.

На локальному рівні урядам країн рекомендується працювати над підвищенням продуктивності праці, підвищенням залучення більш широких верств населення в роботу (наприклад, жінок і молоді), забезпечувати достатній і рівний доступ до соціальних благ, особливо в період структурних реформ. Центробанкам - працювати над зниженням інфляційних очікувань основних економічних гравців, а також над збереженням плаваючого курсу валют, який може абсорбувати негативні наслідки глобальної кризи. Міністерствам фінансів треба потурбуватися про створення фіскальних буферів на випадок потенційної кризи, а також більш обачно ставитися до запозичень.

Джерело


Увійдіть, щоб залишити коментар