Ми даємо ЗНАННЯ для прийняття рішень, ВПЕВНЕНІСТЬ в їх правильності і надихаємо на розвиток чесного бізнесу, як основного двигуна розвитку України
ВЕЛИКОМУ БІЗНЕСУ
СЕРЕДНЬОМУ ТА ДРІБНОМУ БІЗНЕСУ
ЮРИДИЧНИМ КОМПАНІЯМ
ДЕРЖАВНОМУ СЕКТОРУ
КЕРІВНИКАМ
ЮРИСТАМ
БУХГАЛТЕРАМ
ФОПам
ПЛАТФОРМА
Єдиний інформаційно-комунікаційний простір для бізнесу, держави і соціуму, а також для професійних спільнот
НОВИНИ
та КОМУНІКАЦІЇ
правові, професійні та бізнес-медіа про правила гри
ПРОДУКТИ
і РІШЕННЯ
синергія власних і партнерських продуктів
БІЗНЕС
з ЛІГА:ЗАКОН
потужний канал продажів і підтримки нових продуктів
$

Нестандартні рішення гучних справ у сфері інтелектуальної власності - 2018

7.02.2019, 08:08
827
0

ТОП-5 судових рішень, які можуть бути корисні всім, хто захищає інтереси бізнесу
ТОП-5 судових рішень, які можуть бути корисні всім, хто захищає інтереси бізнесу

Вилучення контрафактної продукції можливо, лише якщо ви знаєте, де вона продається

Понад рік тривав судовий спір між виробниками лікерів «Бейліс» (компанія «Р енд А Бейлі енд Ко») і «О'дейліс» (ТОВ «Котнар-М»). Справа № 910/4071/17. Рішення тут.

«Р енд А Бейлі енд Ко» виявили на прилавках продукт, оформлення якого схоже на їх власний. Це і стало приводом для подачі позову.

Суди першої та апеляційної інстанцій повністю задовольнили вимоги: визнали знак «О'дейліс» загальновідомим, заборонили його використовувати і зобов'язали відповідача вилучити продукцію з нанесеним знаком. Однак Верховний суд відмовив у вилученні лікеру «О'дейліс», оскільки таку вимогу просто неможливо виконати. Це пов'язано з тим, що невідомо, у кого цей лікер потрібно вилучити, а тому і виконати рішення суду буде неможливо.

З урахуванням такої позиції суду тепер стане складніше звертатися з вимогою про вилучення контрафактної продукції. Необхідно буде встановлювати, хто поширює продукцію або купує для подальшого перепродажу. Після чого залучати їх в якості відповідачів.

Семен Астапов

Київський торт - це не тільки візитна картка столиці, а й добре відомий торговий знак

Справа № 910/10771/17. Рішення тут.

У минулому році завершився спір між корпорацією «Рошен» і компанією «Белларія» за те, хто має право виробляти торти під маркою «Київський торт». «Рошен» володіє правами на словесний знак «Київський торт» і графічні знаки з зображеннями листя каштана на коробці. Порахувавши, що торти «Белларії» порушують її права, компанія звернулася до суду. У позові вона просила заборонити використовувати вищезгадані знаки і вилучити торти з магазинів «Ашан».

Суд заборонив «Белларії» використовувати назву «Київський торт». Аргумент відповідача про те, що «київський торт» - це не чужа торгова марка, а зазначення місця походження товару, суд визнав непереконливим.

Можливо, рішення могло бути іншим, якби відповідач спробував визнати поняття «київський торт» загальновживаним.

Експертиза повинна досліджувати всі елементи торгової марки, які можуть підвищити її розрізняльну здатність

Справа № 910/13908/17. Рішення тут.

До апеляційного суду дійшов спір між фармацевтами-виробниками «Фармак» і «Дарниця». У центрі конфлікту - питання про скасування ТМ «Корвалол-Дарниця». Підстава позову - схожість ТМ зі знаком «Корвалол», який належить компанії «Фармак» і був визнаний добре відомим. У задоволенні позову «Фармаку» відмовлено.

Суд звернув увагу на те, що під час дослідження експерт не може обмежуватися частиною елементу, відмовляючись від розгляду елементу в цілому. Тому порівнювати тільки словесну частину знаку «Корвалол», випускаючи з виду розпізнавальну здатність елементу «Дарниця», суд вважав недоречним. Включення в знак назви виробника допомагає споживачеві впізнати препарат.

Можливо, це рішення суду буде переглядатися в касаційному порядку. Але для виробників, які в назві продукту вказують своє найменування, це рішення - хороший знак.

Судова експертиза звукозапису з метою підтвердження публічного виконання тієї чи іншої композиції у разі «перемішування» музики неможлива

Справа № 920/634/16. Рішення тут.

До Верховного суду дійшла суперечка між об'єднанням підприємств «Український музичний альянс» на користь ТОВ «Комп М'юзік» і телерадіокомпанією «Відікон». Предмет позову - 98 тисяч гривень компенсації за порушення суміжних прав позивача.

Господарський суд Сумської області разом з Харківським апеляційним господарським судом відмовили в задоволенні позову з причин його недоведеності. Касаційний суд так не вважав. У його постанові особливо цікавий фрагмент, присвячений експертизі аудіозапису.

Зазначено, що на слух запис сприймається як запис ефіру і, дійсно, зафіксований запис композицій, які відтворюються одна за одною, але завершення однієї композиції і початок іншої відтворюються одночасно. Більш того, на окремих фрагментах запису існують ділянки із повільним записом. На інших є різкі амплітудні порушення мелодії. Визначити за допомогою експертизи природу походження цих змін мелодії неможливо. Запис є копією, а інших ознак електронного монтажу мелодій виявлено не було.

Справа була відправлена на новий розгляд до суду першої інстанції і розглядається по цей день. Наявність такого рішення суду касаційної інстанції є попередженням тим, хто використовує музику в якості антуражу своїх приміщень. Воно говорить про те, що досить поширена практика використання змішаних композицій перестає бути безкарною.

Марина Кислощаєва

При купівлі торгової марки ризики, пов'язані з можливим її невикористанням, покладаються на покупця

Справа № 760/9576/16-ц. Рішення тут.

У Верховному суді розглядався спір між «Волверін Аудорз», фізичною особою і Державною службою інтелектуальної власності України, за участю третьої особи - торгового дому «Аркадія». Суть справи - дострокове припинення дії свідоцтва на знак для товарів і послуг.

Підставою позову є тривале невикористання спірного знаку (відповідач його придбав у «Аркадії»). Суд апеляційної інстанції визнав, що при отриманні права на знак новий власник повинен оцінювати ризики можливого невикористання знаку попереднім. Верховний суд з цим погодився.

Більш того, Суд вказав, що обов'язок доведення поважності причин невикористання торгової марки лежить на її власнику. Таким чином, під час підписання договору і придбанні торгової марки відповідач повинен був оцінити всі ризики, але не зробив цього.

Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, сформувавши практику, яка зобов'язує набувачів торгових марок ретельно підходити до оцінки ризиків при покупці вже існуючої ТМ.

Семен Астапов і Марина Кислощаєва, юристи практики управління конфліктами ЮК Juscutum

***

PatentBot - інноваційний партнерський сервіс компанії ЛІГА:ЗАКОН, який дозволяє реєструвати торгові марки онлайн в Україні, ЄС та США в режимі 24/7/365.


Увійдіть, щоб залишити коментар