Суть справи: позивач вказав, що уклав із спадкодавцем попередні договори купівлі-продажу земельної ділянки та квартири, а також договір позики, на виконання яких йому були передані грошові кошти. Не виконавши обов'язків за договорами, спадкодавець помер.
Спадкоємець за заповітом у межах успадкованого майна задовольнив вимоги інших кредиторів. Позивач звернувся до суду для тлумачення заповіту і стягнення коштів із спадкоємця, який повинен був успадкувати майно, яке за законом ніхто не прийняв.
Місцевий та апеляційний суди відмовили у задоволенні позову.
Колегія суддів Цивільного суду ВС погодилась із таким висновком у частині відмови в тлумаченні заповіту, оскільки його текст не містить ані суперечностей, ані неточностей та був складений зі слів заповідача.
Однак справу в частині стягнення коштів Верховний Суд направив на новий розгляд в місцевий суд.
Він вказав, що перелік зобов'язань, які не входять до складу спадщини, визначений ст. 1219 Цивільного кодексу, отже зобов'язання за попередніми договорами купівлі-продажу та договором позики входять до складу спадщини.
Відповідну постанову по справі № 755/7730/16-ц ВС прийняв 20.02.2019. З її повним текстом можна ознайомитися в системі аналізу судових рішень VERDICTUM. Отримати тестовий доступ у VERDICTUM можна за посиланням.
***
Раніше ми писали про те, що Верховний Суд визначився з черговістю задоволення вимог стягувача.
***
Нагадаємо, що до 20.03.2019 (включно) при одночасній покупці сервісів VERDICTUM і CONTR AGENT діє знижка 30% на кожен продукт.
