Економістка Анастасія Головач зазначила, що підвищення мінімальної зарплати без збільшення продуктивності праці призводить до того, що попит збільшується набагато швидше, ніж пропозиція встигає на нього відреагувати.
Вона нагадала, що 2017 року мінімальну зарплату подвоїли, а 2018 року - збільшили ще на 30%. Крім того, вчителі та лікарі отримали додаткові секторальні надбавки.
"Заробітна плата в держсекторі як відсоток від ВВП зросла з 9,6 у 2016 році до 11% - у 2018-му. Якщо порівнювати із європейськими країнами, то і 9,6% - це багато, а 11 - це дуже багато. З одного боку, на ці видатки йдуть кошти, які могли б інвестуватися в інфраструктуру, а з іншого - вони формують попит у тих секторах, які не можуть забезпечити там сталого економічного зростання і частково є чинниками тиску на інфляцію", - підкреслила Головач.
Економістка додала, що в разі стимулювання внутрішнього споживання коштом держвитрат уникнути негативних наслідків практично неможливо.
"Будь-які підвищення заробітних плат і надбавок у державному секторі матимуть негативні наслідки для економічного зростання. Тобто чистий економічний ефект від них буде негативним, - обмежена кількість населення виграє від збільшення своїх доходів, тоді як решта економічних агентів постраждають", - підсумувала вона.
Раніше ми писали про те, на скільки зменшилась середня зарплата в Україні.
Вас може зацікавити: В Україні зменшилась середня заробітна плата.
Якщо ви вирішили відкрити власну компанію в Україні, ви можете зареєструвати ТМ за допомогою PatentBot - інноваційного партнерського сервісу ЛІГА:ЗАКОН. Сервіс доступний цілодобово. Ознайомитися з сервісом можна за посиланням.
