$

«Якщо суддя не прокоментує своє рішення – це зробить хтось інший», - VIII Судовий форум АПУ

4.10.2019, 12:40
243
0

Судді, адвокати, журналісти та представники громадських об’єднань обговорили ключові аспекти судової реформи, взаємодії судів з іншими державними установами та громадськістю
Судді, адвокати, журналісти та представники громадських об’єднань обговорили ключові аспекти судової реформи, взаємодії судів з іншими державними установами та громадськістю

3-4 жовтня 2019 р. у місті Києві проходить VIII Судовий форум, організований Асоціацію правників України у співпраці з Проектом Ради Європи «Підтримка впровадження судової реформи в Україні» і за підтримки Юридичної групи LCF. В рамках Форуму обговорюються питання реформування судової системи, та як Україні прийти до більш ефективного, прозорого та справедливого правосуддя.

Чи не найперше в рамках цього щорічного заходу обговорюються такі питання, як імідж судів та суддів, побудова судами ефективних зв'язків із громадськістю, співпраця суддів зі ЗМІ та роз'яснення суспільству судових рішень.

Ілля Черногоренко, керівник проекту Ради Європи «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні» презентував результати дуже цікавого дослідження громадської думки щодо рівня довіри українців до суду, яке було проведено Центром Разумкова за підтримки Ради Європи. У своїй доповіді пан Черногоренко навів наступні цифри: 55% опитаних формують своє ставлення про суди зі ЗМІ, а 33% - з власного досвіду, досвіду своїх близьких і ЗМІ. 71,6% респондентів вважають, що рішення суду у справі, в який вони брали участь, було справедливим, а серед тих, хто виграв справу, рішення суду вважають справедливим 93,5%.

Цікаві дані і щодо того, чим, на думку учасників дослідження, керуються судді при винесенні рішення:

законом - 11,4%, обставинами справи - 12,8%, вказівкою голови суду - 8,1%, власною вигодою - 33,2%.

Олена Фонова, суддя-спікерка Господарського суду Луганської області та Марія Швенько, начальниця управління комунікаційної діяльності Верховного Суду зазначали, що українські суди наразі сформували свою комунікаційну інфраструктуру та «комунікаційні команди», відійшли від політики закритості та «no comment» на користь політики повної комунікаційної відкритості, активно використовують сучасні канали комунікацій: веб-сайти, Facebook, Twitter, Telegram и навіть мережу Instagram.

Також пані Фонова підкреслила, що багато українських судів мають власні офіційні сторінки у мережі Facebook, судді-спікери намагаються активно комунікувати зі ЗМІ та громадськістю, судді проводять заходи зі школярами та студентством. Наприклад, Асоціація суддівського самоврядування України започаткувала всеукраїнську безстрокову акцію «уроки справедливості» в рамках якої судді спілкуються зі школярами. За останній рік в рамках цієї акції було проведено більше 500 уроків та охоплено більше 30 000 школярів.

Компанію ЛІГА:ЗАКОН на Форумі представляла Марина Ясинська, головна редакторка напрямку «ЮРЛІГА», яка була спікером другої сесії першого дня Форуму. Вона була учасником дискусійної панелі, в рамках якої судді, адвокати та представники провідних ділових і галузевих ЗМІ обговорювали питання руйнування стереотипу «поганий суддя» та поліпшення іміджу українських суддів у ЗМІ.

Пані Ясинська порадила суддям спілкуватися із громадськістю максимально простою та зрозумілою мовою, яка буде зрозумілою навіть людям, які далекі від питань правознавства.

Також спікерка наголосила: журналістам не варто забувати про положення ст. 2 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», яка надає посадовим особам право попереднього погодження матеріалів, якщо вони є авторами інформації чи дали інтерв'ю, а судді мають дотримуватись положень Кодексу суддівської етики.

Судді можуть помилково вважати, що за них говорять їх рішення. Але це зовсім не так. Судді мають коментувати власні рішення зрозумілою для громадян мовою, аби останні мали змогу збагнути, чому суддя виніс саме таке рішення, якими фактами та обставинами він керувався і зрозуміти обґрунтованість цього рішення.

Пересічним громадянам досить складно виокремити серед великого обсягу юридичного тексту та посилань на нормативно-правові акти основу судового рішення і відрізнити фейкові судові рішенні від справжніх. А такі прецеденти вже були, коли, наприклад, невідомими особами була створена фейкова сторінка Баришівського районного суду Київської області, на якій були розміщені фейкові (неіснуючі) ухвали та рішення. Тобто судді дуже важливо вміти прокоментувати власне рішення, або зробити це через суддю-спікера, у декількох простих та зрозумілих реченнях.

«Якщо ви не прокоментуєте свої рішення, то завжди знайдеться хтось інший, хто зробить це за вас», - резюмувала Марина Ясинська.

Надаючи коментар журналісту ділового порталу «ЛІГА:ЗАКОН Бізнес», Марина Ясинська зазначила, що суддям для підтвердження свого авторитету не варто нехтувати наданням усних і письмових коментарів для ЗМІ, особливо галузевих, таких як портал «ЮРЛІГА», а також порадила усім правникам та особам, які цікавляться юриспруденцією, аби не стикнутися з фейковими судовими рішеннями, користуватися сервісом аналізу судових рішень Verdictum, який має велику кількість корисних та зручних фільтрів, дозволяє відслідковувати проходження судової справи по інстанціях і легко знаходити подібні рішення у схожих справах. Крім того, за допомогою сервісу Verdictum можна контролювати та перевірити справжність судових рішень, що, наприклад, ухвалені проти вас. Достатньо поставити тему, ключове слово (назву компанії, ЗМІ) на контроль. Функція «Референт» відбирає задані рішення, перевіряючи базу надходження до ЄДРСР, надсилає перелік на пошту та розміщує в кабінеті користувача. До того ж, наявна можливість отримати до сервісу Verdictum повнофункціональний тестовий доступ.


Увійдіть, щоб залишити коментар