Обязательства, которые пострадали от войны

В зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України постраждали всі. Не став винятком і український бізнес, який фактично зупинився через неможливість функціонувати. Строки зобов'язань за договорами настають, а можливості їх виконати фізично немає. Тож кожного підприємця турбує питання, як йому діяти і захистити себе від відповідальності за невиконання зобов'язань в таких умовах.  

Нещодавно Торгово Промислова Палата України (далі - "ТПП") опублікувала свій загальний офіційний лист про засвідчення форс-мажорних обставин. Проте яку він матиме силу, чи допоможе, якщо в договорі не прописані відповідні положення про такі обставини і як його використати все ще залишається незрозумілим.  

Ця стаття покликана роз'яснити питання з форс-мажорними обставинами під час війни: листом та сертифікатами ТПП (пункти 1 і 2) та можливістю звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань в судовому порядку (пункт 5).  

А також, оскільки сертифікати ТПП покликані засвідчувати форс-мажор для договірних відносин, першопочатково рекомендуємо детально проаналізувати свої договори на наявність положень, пов'язаних з форс-мажором, їх обсяг, умови, строки та процедуру повідомлення про них (пункти 3 і 4). 

1. Загальний сертифікат форс мажору і яка його сила? 

28.02.2022 ТПП на своєму сайті розмістила лист, яким визнала військову агресію Російської Федерації проти України форс-мажорними обставинами з 24.02.2022. 

Враховуючи надзвичайно складну ситуацію, ТПП таким чином спростила процедуру засвідченя форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) і з метою позбавлення обов'язкового звернення до ТПП і підготовки пакету документів у період дії введеного воєнного стану, розмістила на своєму сайті загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Це надасть можливість за необхідністю роздруковувати відповідне підтвердження всім, кого це стосується. 

Фрагмент тексту листа: Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). 

Це, щоправда, не принесло повного розуміння, як цей документ тлумачити, яку він матиме силу і який правильний порядок його застосування, адже звичайні сертифікати засвідчення форс-мажорних обставин видавались на основі проведеного аналізу щодо причинно наслідкового зв'язку між неможливістю виконувати зобов'язання та такими обставинами.  

Висновок: Плюсом буде можливість підтвердити своє повідомлення контрагента офіційним загальним листом від ТПП, проте він не містить дослідження конкретних обставин для кожного договору.  

2. Індивідуальні сертифікати засвідчення форс-мажорних обставин 

Загалом щодо природи цього документу, сертифікат не є індивідуальним актом, який спричиняє виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків. Такі висновки підтверджуються судовою практикою, зокрема, постановами ВГСУ від 07.09.2016 р. у справі №910/6240/16 та від 18.02.2016 р. у справі №910/24738/15. 

Сертифікат може бути використаний як доказ у суді. Попри те, що ТПП (як і суд) при видачі сертифікату ставить перед собою завдання дослідження наявності форс-мажорних обставин, їх невідворотності, надзвичайності та непередбачуваності, а також причинно наслідкового зв'язку між ними, сертифікат не має для суду наперед визначеної сили. Такий висновок містить Постанова від 27.01.2022 № 826/9302/17 ВС КАС. 

Для виконання договорів це означатиме, що при вирішенні судом питання звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, враховуватиметься не лише факт наявності форс-мажорної обставини (війна є такою, відповідно до ст. 14-1 ЗУ Про ТПП). А будуть враховуватись конкретні заходи (чи події), які були впроваджені на час воєнного стану, неможливість виконання стороною своїх конкретних зобов'язань, і причинно-наслідковий зв'язок між ними. Наприклад, через порушення логістичного ланцюга, мобілізацію працівників чи через зупинення виробництва, сторона зможе посилатися на форс-мажор. 

Тут варто зазначити, що виходячи з останніх даних про діяльність ТПП, індивідуального засвідчення форс-мажорних обставин палата не здійснювала, враховуючи заявлену достатність використання офіційного листа. Проте в одній з новин на своїй сторінці зазначила, що безупинно видає сертифікати форс-мажору для підприємців, які наразі практично повністю зупинили свою діяльність.  

Висновок: Навіть якщо сертифікат буде обов'язковим для повідомлення контрагента про форс-мажор, в суді він не матиме наперед визначеної сили і не обов'язково буде достатнім для доведення наявності підстав для звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань. 

3. Аналіз договорів: якщо посилання на форс-мажор в договорі є 

Законодавство України не встановлює конкретних вимог до терміну, протягом якого потрібно повідомити контрагента про настання форс-мажорних обставин, форми такого повідомлення чи до документів, які додаються на підтвердження. Такі вимоги сторони закріплюють в самому договорі, тож перш за все необхідно проаналізувати до чого вас зобов'язує ваша домовленість.  

Зміст положень та додаткові умови 

Є випадки, коли в договорах міститься загальне формальне положення про те, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання зобов'язань у випадку настання форс-мажорних обставин. Проте нерідко таке положення конкретизоване і містить додаткові умови, а саме:  

1. Що сторони визнали форс-мажором? 

Обсяг поняття “форс-мажор”, хоч і визначений у статті 14-1 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” (далі - ЗУ "Про ТПП"), може бути окремо конкретизований сторонами в договорі. Зрозуміло й те, що війна найчастіше входить до переліку таких обставин, проте звернути увагу на це все одно потрібно.  

2. Затримка у виконанні зобов'язання чи повна неможливість його виконати? 

Існування форс-мажорних обставин звільняє сторону договору саме від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання, а не від обов'язку виконати це зобов'язання після припинення таких обставин. У випадку виникнення обставин непереборної сили, термін виконання зобов'язань сторін за договором може просто переноситись (продовжуватися) на строк, протягом якого діють такі обставини та їх наслідки. 

Проте окрім строку і наслідків повідомлення про настання форс-мажорних обставин, договір може передбачати строк, протягом якого такі обставини мають продовжуватись, щоб сторона отримала право на одностороннє припинення договору. Таке положення може мати наступний вигляд:  

“У випадках, коли форс-мажорні обставини продовжуються протягом 3 (трьох) і більше місяців або коли стає очевидно, що такі обставини триватимуть протягом вищезазначеного періоду, будь-яка зі Сторін має право розірвати цей Договір в односторонньому порядку.” 

3. Інші умови 

В договорі можуть міститись і інші умови, яких сторона має дотримуватись у випадку настання форс-мажорних обставин. Наприклад, умови, за якими Сторона, що не може виконати зобов'язань внаслідок форс-мажору, має сумлінно намагатися звести до мінімуму потенційні несприятливі наслідки такого невиконання і у своєму повідомленні описати заходи, яких вживала для цього.  

Строки та процедура повідомлення 

Особливої уваги заслуговують строки, форма та вимоги до повідомлення про форс-мажор, які сторони прописують в своїх договорах, адже наслідком їх порушення може стати неможливість звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань.  

У договорах сторони визначають різні строки і умови повідомлення контрагента про настання форс-мажорних обставин. Зокрема у своїй практиці ми стикнулися з проблемою закріплення вимог про дотримання вкрай нереалістичних строків саме первинного повідомлення з додаванням сертифікату від ТТП.  

По-перше, строки. Закріплення строку протяжністю у два чи три календарних дні, передбачає, що на перший же день війни сторона мала б зрозуміти, що виконати зобов'язання не зможе, не маючи навіть розуміння конкретних заходів, які передбачатимутсья введенням воєнного стану. І якщо договором передбачається можливість первинного попередження про можливість настання форс-мажорних обставин електронною поштою чи у месенджерах до направлення офіційного повідомлення, то це ще можливо дотримати.  

Проте нерідко договори визначають належним способом повідомлення - повідомлення у письмовій формі, надіслане рекомендованим листом, доставлене кур'єром і так далі. В умовах війни таке повідомлення може стати просто неможливим - це по-друге.  

По-третє, договір може передбачати вимогу додавати до повідомлення сертифікат про засвідчення форс-мажорних обставин, виданий ТПП. Відповідно до ст. 14-1 ЗУ "Про ТПП" сертифікат видається протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності. Крім цього, на початку вторгнення ТПП тимчасово призупинила свою діяльність з засвідчення форс-мажорних обставин, хоч і видала загальний лист. Більше того, відповідно до інформації на офіційному сайті ТПП при видачі сертифікату палата вимагає надання доказів попереднього повідомлення контрагента, тож такі положення і в звичайних обставинах були б неможливими до виконання.  

Висновок: Рекомендуємо детально проаналізувати свої договори на наявність та зміст положень про форс-мажорні обставини та порядок повідомлення про них. 

4. Аналіз договорів: якщо форс-мажор не згадується 

Буває і що сторони не включають положення про форс-мажор в договір взагалі. Попри загальну обізнаність про факт російської агресії проти України, контрагенти не обов'язково проявлятимуть розуміння. Тож для сторін таких "безфорсмажорних" залишається можливість захисту за статтею 617 Цивільного Кодексу України, проте ця стаття передбачає підставою звільнення від відповідальності випадок та непереборну силу. На відміну від ТПП, суди не завжди у своїй практиці ототожнювали "непереборну силу" та "форс-мажор", тож дієвість та доцільність отримання сертифікату в такому випадку під питанням. 

Непереборна сила і форс-мажор  

Вищий господарський суд України у своєму листі від 09.09.2001 р. "Зауваження до Господарського кодексу" відобразив позицію, що "обставини непереборної сили" охоплюють стихійні природні явища, а категорія "форс-мажор" включає виключні події суспільного життя (наприклад, ембарго на експортно-імпортні операції, воєнні дії, страйки, масові заворушення), які сторони визначають як правило звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань. Також суд вказав, що ототожнення цих принципово різних за своєю природою причин звільнення від відповідальності є юридично неправильним.  

У справі від 28.12.2021 № 466/7335/21 Шевченківський районний суд м. Львова зазначив, що категорія "непереборна сила" має відносний характер, це означає, що одне і те ж явище в одному випадку, за певних умов визнається непереборною силою, а в іншому - ні. В кожній окремій ситуації при вирішенні питання про те, чи є певна подія непереборною силою, необхідно з'ясовувати усі конкретні обставини (місце, час тощо) та керуватися такими критеріями, як надзвичайність та невідворотність за даних умов.  

З іншого боку, в останні роки судова практика з цього питання склалась неоднорідна. Проте, зрозуміло і те, що практика, пов'язана, зокрема, з воєнним станом, як підставою визнання форс-мажорних обставин базувалась лише на досвіді 2018-го року, а теперішні обставини є дійсно унікальними. 

Висновок: Суд у будь-якому разі з'ясовуватиме наявність ознак надзвичайності та невідворотності, а також обставини неможливості виконання зобов'язань у кожному окремому випадку.  

5. Допустима аргументація неможливості виконання зобов'язань внаслідок форс-мажорних обставин та непереборної сили 

В суді тягар доказування настання форс-мажорних обставин покладений на заявника. Попереднє отримання сертифікату спрощує цей процес в тому розумінні, що як і для отримання сертифікату, так і для доведення непереборної сили в суді, заявникові необхідно буде зібрати докази, що доводять:  

непередбачуваність обставин (їх настання або наслідки неможливо було передбачити, зокрема на момент укладення відповідного договору, перед терміном настання зобов'язання або до настання відповідного обов'язку); 

• невідворотність (непереборність) обставини (неминучість події та/або її наслідків); 

• надзвичайність обставин (мають винятковий характер і знаходяться поза межами впливу сторін); 

• причинно-наслідковий зв'язок між обставиною/подією та неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов'язань (за договором, контрактом, угодою тощо). 

Своїм загальним офіційним листом ТПП засвідчила невідворотність та непередбачуваність обставин, тож це може підкріпити позицію. Тому ключовим аспектом доведення буде саме технічна неможливість виконувати договір, адже просто матеріально несприятливе становище є недостатнім, відповідно до Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (далі - "Регламент").  

Також варто звернути увагу, що не є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) згідно з п. 3.2 Регламенту: 

фінансова й економічна криза, 

• дефолт, 

• зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти, 

• недотримання / порушення своїх обов'язків контрагентом боржника, 

• відсутність на ринку необхідних для виконання зобов'язання товарів, 

• відсутність у боржника необхідних коштів тощо. 

Тож в своїй аргументації не варто посилатись на значне підвищення цін чи неможливість придбати необхідні товари, а натомість концентруватись на самих заходах. Наприклад, НБУ своєю Постановою № 18 від 24.02.2022 року заборонила виконання платежів у іноземній валюті за межі України, тож якщо договір передбачає здійснення таких платежів, такий захід його унеможливить.  

Висновок: Необхідно збирати докази та зазначати як конкретні заходи/події під час війни не дозволяють виконувати свої зобов'язання. 

Для узагальнення, аналіз судової практики та законодавства з цього питання дає можливість зробити такі висновки: 

1. ТПП видала загальний офіційний лист про засвідчення форс-мажорних обставин, він засвідчує їх невідворотність та непередбачуваність. Засвідчення в індивідуальному порядку було тимчасово призупинене; 

2. наявність форс-мажорних обставин сама по собі не є достатньою для звільнення від виконання зобов'язання, необхідно зазначати як конкретні заходи і події під час війни не дозволяють виконувати свої зобов'язання (причинно-наслідковий зв'язок); 

3. сам сертифікат ТПП не має наперед визначеної сили для суду, хоч і є висновком ТПП з вищезазначеного питання, і є випадки, коли при його наявності суд виніс рішення не на користь власника такого сертифікату; 

4. суд неодноразово наголошував на важливості дослідження вищезазначених критеріїв у кожному індивідуальному випадку окремо, тож невідомо як він враховуватиме загальний сертифікат, виданий для всіх; 

5. рекомендуємо детально проаналізувати свої договори на наявність та зміст положень про форс-мажорні обставини і порядок повідомлення про них, та обов'язково повідомити контрагента. А в подальшому прописувати такі положення максимально детально.  

Софія Грицюк, молодший юрист Asters