Контрагенты из рф и рб: риски сотрудничества

Події 24.02.2022 принципово змінили правову реальність в Україні (та і у всьому світі) у питаннях взаємодії з Російською Федерацією (далі - "рф") та її економічними агентами. Ті, хто після початку тимчасової окупації територій України у 2014 році, (в силу історичних, технологічних та інших зв'язків) все ж допускав ділові відносини з такими суб'єктами, наразі мають усвідомлювати, що з початком війни рф проти України підтримка відповідних стосунків супроводжується абсолютними ризиками, уже не тільки репутаційного, а і правового плану. При чому йдеться не тільки про правову систему України, а і про правові системи інших країн, в тому числі про норми, що мають екстериторіальну дію.

В межах однієї статті неможливо охопити усі наслідки, що можуть загрожувати бізнесу за умови співпраці з контрагентами рф та рб, однак можна спробувати згрупувати відповідні ризики наступним чином.

Ризик конфіскації майна

Нещодавно в українському законодавстві з'явився зовсім новий інструмент, породжений необхідністю реагувати на виклики військової агресії - безоплатне вилучення майна, належного прямо чи опосередковано рф - Закон України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» («Закон про вилучення»).

Згідно з Законом про вилучення, може бути конфісковане майно юридичних осіб (їх підрозділів), що здійснюють свою діяльність на території України, у яких прямо або опосередковано рф (як держава) є засновником (учасником, акціонером), бенефіціаром чи має інші форми участі.

Закон про вилучення у поточному вигляді безпосередньо не створює ризиків для українських підприємців, що мають контрагентів в рф. Однак 01.04.2022 Верховна Рада України ухвалила законопроект №7169 від 15.03.2022 (далі - "Законопроект №7169"), який вносить важливі зміни до Закону про вилучення та який після набрання чинності торкнеться також і резидентів України.

Справа в тому, що у випадку набуття чинності Законопроектом №7169, за рішенням Ради національної безпеки і оборони України або суду до осіб, чиє майно може бути конфісковане можуть «прирівнюватися» фізичні чи юридичні особи (незалежно від громадянства, місця проживання, місцезнаходження, здійснення основної діяльності тощо), які публічно заперечують чи підтримують здійснення збройної агресії російської федерації проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України, та які не зупинили чи не припинили здійснення своєї економічної (зокрема господарської) діяльності на території російської федерації в період дії воєнного стану в Україні, введеного у зав'язку із здійсненням збройної агресії російської федерації проти України. Тобто за наявності будь-якої економічної діяльності в рф після набрання чинності змінами до Закону про вилучення підприємець може потрапити до списку осіб, майно яких конфіскується.

Кримінально-правові ризики

Нещодавно в Україні було криміналізовано діяльність колаборантів, та внесено відповідні зміни до Кримінального кодексу (ст.111¹ КК). Колабораційною діяльністю визнано, у тому числі, публічне заперечення громадянином України здійснення збройної агресії проти України, тимчасової окупації території України або публічні заклики до підтримки рішень та/або дій держави-агресора, до співпраці з державою-агресором, до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України, а також деякі інші форми підтримки збройної агресії та тимчасової окупації (у тому числі "передача матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та/або збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора, та/або провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора).

Як видно, диспозиція статті 111¹ КК достатньо широка та деякою мірою неконкретна. При цьому включає фразу «провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором», не розкриваючи зміст такої «взаємодії». Більше того, поняття «взаємодії» не розкривається і в інших статтях Кримінального кодексу. З огляду на це, ймовірно що при застосуванні цієї статті може бути використане лексичне тлумачення змісту поняття. У такому випадку, «провадженням господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором» може бути визнано, наприклад, надання послуг і робіт, постачання товарів на користь рф чи контрольованих рф підприємств. При розширеному тлумаченні, складом такого злочину може охоплюватися сплата тих чи інших обов'язкових платежів на користь рф, проходження дозвільних та ліцензійних процедур в рф тощо.

Крім того, статті 96⁸, 96⁹ Кримінального кодексу передбачають, що у разі вчинення уповноваженою особою юридичної особи деяких кримінальних правопорушень, у тому числі, передбачених ст. 111¹ Кримінального кодексу, судом застосовується ліквідація юридичної особи з конфіскацією майна юридичної особи.

Як видно зі змісту вказаних статей Кримінального кодексу, співпраця з контрагентами рф може утворювати склад злочину, покарання за який може бути призначено як для осіб, що здійснюють колабораційну діяльність, так і для юридичних осіб, уповноваженими особами яких є колаборанти.

Трансакційні обмеження

З моменту прийняття Постанови КМУ від 3 березня 2022 р. № 187 в Україні заборонено (за незначними виключеннями) виконання угод, стороною яких є російська федерація або особи, пов'язані з державою-агресором (громадяни рф та юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства рф, чи створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, але кінцевим бенефіціарним власником, учасником на 10 і більше відсотків мають рф, російську юридичну чи фізичну особу).

Передбачається, що правочини, вчинені із порушенням такого мораторію, є нікчемними, а нотаріальне посвідчення забороняється. Відповідно до останнього пункту вказаної постанови КМУ очікується прийняття спеціального закону, до набрання яким вона діятиме (але не більше одного місяця з дня припинення чи скасування воєнного стану).

Зазначені обмеження доповнюються обмеженнями, запровадженими НБУ у постанові Правління від 24.02.2022 № 18, яка передбачає:

• Фактичне блокування рахунків резидентів рб та рф

• Заборону отримання переказів та обслуговування за картками міжнародних платіжних систем, що здійснюють свою діяльність на території рф та рб

• Заборону здійснювати будь-які валютні операції з використанням російських рублів та білоруських рублів чи за участю резидентів рб та рф

Зауважимо, що запроваджувані трансакційні обмеження достатньо динамічно змінюються та мають тенденцію до посилення.

Фактично, в таких умовах, будь-яка бізнес-активність українського підприємців із резидентами рб та рф та контрольованими ними компаніями не може бути реалізована у законний спосіб.

Заборона окремих дій

Майже одразу після вторгнення рф, Кабінет Міністрів України постановою від 28.02.2022 № 164 на період воєнного часу та до набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором, обмежив можливості по здійсненню нотаріальних дій за зверненням:

• громадян рф

• юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства рф

• юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевими бенефіціарними власниками, членами або учасниками (акціонерами), що мають частку у статутному капіталі 10 і більше відсотків, яких є громадяни рф або юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства рф

Відповідно зараз більшість дій щодо зміни складу учасників підприємства, що мають відношення до рф, а так само, - будь-які нотаріальні угоди за участю вищевказаних осіб, не можуть бути реалізовані.

Деякі заборони прямо запроваджені (та продовжують запроваджуватися) і іншими державними органами. Так, наприклад, Держкомтелерадіо заборонило видачу дозволів на ввезення видавничої продукції держави агресора (рф), а Кабінет Міністрів України ввів заборону на відвідування портів, тому числі українських портів для суден, власником/судновласником яких є прямо чи опосередковано рф, її громадяни чи юридичні особи.

Відповідно існує ненульова ймовірність, що відповідний вид бізнес-активності з контрагентом наразі прямо заборонений як такий.

Санкційні обмеження

Ряд країн запровадили (і продовжує запроваджувати майже щоденно нові) санкційні обмеження щодо резидентів рф та їх операцій/майна.

Потрапляння контрагента в який-небудь санкційний список (прямо або внаслідок афілійованості з іншим підсанкційним суб'єктом) одразу сильно ускладнює, а в більшості випадків, - робить не можливим нормальне проведення розрахунків з ним. В залежності від виду застосованих санкцій, можливі також обмеження на рух товарів за укладеними з таким суб'єктом контрактами тощо.

Більше того, законодавство деяких країн, зокрема США, передбачає можливість негативних наслідків (а ж до потрапляння у санкційний список) для осіб, які порушують санкційні обмеження, взаємодіючи з особами, на які санкції накладено чи допомагаючи таким особам обійти санкції.

З огляду на те, що рф наразі зі значним відривом є лідером за кількістю суб'єктів та сфер, що знаходяться під санкціями, ризик порушення якихось санкційних обмежень при роботі з будь-якими контрагентами з рф і рб достатньо значний.

Підсумовуючи викладене, наразі для компаній з контрагентами з рф створено правовий режим, який фактично виключає будь-яку законну можливість продовження ділових відносин з резидентами держави-агресора. Не можемо виключити, що у подальшому діяльність таких компаній зазнає додаткових обмежень в умовах воєнного часу.

Читайте також:

Обмеження діяльності українських компаній, які мають російських бенефіціарів

Що означає націоналізація майна росіян і як вона відбуватиметься в Україні