Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Обмеження діяльності українських компаній, які мають російських бенефіціарів

Події 24.02.2022 принципово змінили правову реальність в Україні (та й у всьому світі) у питаннях взаємодії з Російською Федерацією (далі - "РФ") та її економічними агентами. Навіть ті, хто до цього часу допускав ділові відносини з такими суб'єктами, наразі мають усі підстави для переоцінки ризиків підтримання відповідних стосунків.

Проте, у багатьох випадках зв'язок компанії із РФ «запрограмований» наявністю у компанії прямих чи опосередкованих учасників з цієї країни.

Однак зараз діяльність таких підприємств, окрім власне руйнівного впливу війни, утруднена іншими факторами, які в багатьох випадках можуть призвести до повної неможливості їх функціонування. До таких факторів, зокрема, належать можливість примусового вилучення майна, санкційні обмеження, обмеження руху коштів та неможливість вчинення корпоративних операцій, які потребують нотаріального посвідчення.

Олександр Онуфрієнко, партнер Asters

Примусове вилучення

Набув чинності Закон України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» (далі - «Закон про вилучення»).

Цей Закон визначає правові засади примусового вилучення з мотивів суспільної необхідності (включаючи випадки, за яких це настійно вимагається військовою необхідністю) об'єктів права власності РФ як держави, яка почала повномасштабну війну проти України, та її резидентів.

Згідно з Законом про вилучення, резидентами РФ вважаються юридичні особи (їх філії, представництва), що здійснюють свою діяльність на території України, у яких прямо або опосередковано РФ є засновником (учасником, акціонером), бенефіціаром чи має інші форми участі.

Може бути вилучене фактично будь-яке рухоме та нерухоме майно, включаючи цінні папери, кошти, вклади у банках, активи, корпоративні права, що безпосередньо або через афілійованих осіб належить РФ або її резидентам.

Закон передбачає примусове вилучення таких об'єктів без будь-якої компенсації вартості цих об'єктів.

Законом про вилучення передбачений наступний порядок прийняття рішення про примусове вилучення таких об'єктів: Кабінет Міністрів України повинен сформувати проект рішення про примусове вилучення, після чого внести його на розгляд РНБО, яка безпосередньо приймає таке рішення. Наступним кроком є підписання Президентом України указу, яким вводиться в дію рішення РНБО про примусове вилучення об'єкту. При цьому, Верховна Рада України не більше ніж протягом 6 (шести) місяців після завершення або скасування воєнного стану в Україні, повинна затвердити такий указ Президента та прийняти відповідний закон.

Право власності на вилучене майно переходить до держави Україна в особі Кабінету Міністрів України з моменту набрання чинності указом Президента, яким вводиться в дію рішення РНБО (крім майна, право власності на яке потребує державної реєстрації).

Отже, слід зазначити що всі підприємства, які підпадатимуть під критерії суб'єктів Закону про вилучення потенційно є його «мішенями» і можуть бути позбавлені свого майна.

Микола Мельничук, старший юрист Asters

Санкційні обмеження

Ряд країн запровадило (і продовжує запроваджувати майже щоденно нові) санкційні обмеження, як щодо резидентів РФ та їх операцій/майна, так і щодо підприємств, які ними контролюються у тій чи іншій формі.

Відповідно наслідки санкцій для кожного конкретного підприємства за участю російських бенефіціарів потрібно вивчати з огляду на комплексний аналіз національного законодавства та актів іноземних держав.

У деяких випадках санкційні обмеження можуть взагалі призвести до припинення діяльності підприємства.

Перевір партнерів й контрагентів щодо наявності російсько-білоруських зв?язків! Система CONTR AGENT у LIGA360 - зараз на

вигідних умовах.

Обмеження руху коштів

08.03.2022 НБУ вчергове відкоригував власний нормативний акт про роботу фінансової системи в умовах воєнного часу, прийнявши постанову №44 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року №18». Ряд її положень тепер безпосередньо обмежують підприємства, що мають відношення до РФ, а також Республіки Білорусь (участь останньої в агресії проти України наразі очевидна).

Постанова №44 обмежує:

  • резидентів РФ/РБ;

  • юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти РФ/РБ.

Фінустановам України заборонено здійснювати видаткові операції за рахунками таких осіб (крім видатків на підтримку ЗСУ чи на користь державних органів України, а також соціальних виплат, виплат заробітної плати, оплати комунальних послуг, сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів).

Також українським фінустановам забороняється (за певними виключеннями) здійснювати будь-які валютні операції:

1) з використанням російських рублів та білоруських рублів;

2) учасником яких є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована / постійно проживає) в Російській Федерації або в Республіці Білорусь;

3) для виконання зобов'язань перед юридичними або фізичними особами, які мають місцезнаходження (зареєстрована / постійно проживає) в Російській Федерації або в Республіці Білорусь.

Як видно, комплекс вказаних обмежень спрямований на запобігання виведенню бенефіціарами таких компаній коштів та використання їх у РФ. На практиці такі обмеження можуть призвести до блокування коштів таких компаній.

Блокування нотаріальних дій

Майже одразу після вторгнення РФ, Кабінет Міністрів України постановою від 28.02.2022 № 164 на період воєнного часу та до набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором, обмежив можливості по здійсненню нотаріальних дій за зверненням:

  • громадян РФ;

  • юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства РФ;

  • юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевими бенефіціарними власниками, членами або учасниками (акціонерами), що мають частку у статутному капіталі 10 і більше відсотків, яких є громадяни РФ або юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства РФ.

Відповідно зараз більшість дій щодо зміни складу учасників підприємства, що мають відношення до РФ, не можуть бути реалізовані.

Резидентами РФ вважаються будь-які юридичні особи, в яких Російська Федерація є засновником, бенефіціаром, учасником або акціонером, а також ті юридичні особи, що фактично мають будь-яку частку бізнесу, пов'язану з РФ.

Підсумовуючи викладене, наразі для компаній з бенефіціарами з РФ створено правовий режим, який чинить перешкоди для підтримки ними держави-агресора, значно утруднює їх діяльність, і при цьому надає можливості для таких компаній здійснювати діяльність з метою підтримки оборонного потенціалу України.

Не можемо виключити, що надалі діяльність таких компаній зазнає додаткових обмежень в умовах воєнного часу.

Отримуй актуальну інформацію для збереження бізнесу в умовах війни. Нормативно-правова інформація, щоденні оновлення документів, аналітичних статей та рекомендацій від LIGA ZAKON. Читай за посиланням.

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
На цю ж тему