Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Как обезопасить бизнес от рисков коллаборационизма: советы юриста

Повномасштабне вторгнення росії мало визначний вплив на всі сфери нашого життя, бізнес стикнувся із нечуваними раніше викликами. Особливо ті, хто знаходяться на тимчасово окупованих територіях.

Попри всі обставини, бізнес намагається «втриматися на плаву» та продовжувати вести господарську діяльність, навіть на окупованих територіях. Проте, в такому випадку виникає ризик кваліфікації такої господарської діяльності як колабораціонізм. Тож нижче розберемо які кроки варто зробити бізнесу щоб не стикнутися із такою загрозою.

Але, для початку варто розібратися що таке колабораціонізм в законодавчому розумінні.

Що таке колабораціонізм в розумінні Кримінального кодексу України ?

Розмови про криміналізацію колабораціоністської діяльності стали вестися з самого початку агресії рф проти України. Коли став зрозумілий масштаб людей, що є українцями та в тій чи іншій формі співпрацюють із окупаційними військами або чи займають посади в окупаційних адміністраціях.

Протягом першого місяця війни Кримінальний кодекс України (ККУ) було доповнено низкою нових статей, що криміналізували такі діяння. Однією з ключових стала стаття 111-1 ККУ (Колабораційна діяльність), що була внесена до кримінального кодексу із прийняттям Закону № 2108-IX від 3 березня 2022 р.

Отже, в розумінні кримінального кодексу колабораційна діяльність має 7 форм.

1. Публічне заперечення збройної агресії проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України, а також публічні заклики до підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора, до співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та/або окупаційною адміністрацією держави-агресора, до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території.

2. Добровільне зайняття посади, не пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора

3. Здійснення пропаганди у закладах освіти незалежно від типів та форм власності з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації частини території України, уникненню відповідальності за здійснення державою-агресором збройної агресії проти України, а також дії, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти

4. Передача матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та/або збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора, та/або провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора

5. Добровільне зайняття посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, в.т.ч в окупаційній адміністрації держави-агресора, або добровільне обрання до таких органів, а також участь в організації та проведенні незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території або публічні заклики до проведення таких незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території;

6. Організація та проведення заходів політичного характеру, здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та/або його окупаційною адміністрацією, спрямованих на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації чи збройних формувань та/або на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України, за відсутності ознак державної зради, активна участь у таких заходах

7. Добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, а також добровільна участь громадянина України в незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, та/або в збройних формуваннях держави-агресора чи надання таким формуванням допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України

Зверніть увагу, що до такої кримінальної відповідальності можуть бути притягнуті виключно громадяни України (окрім п. 4 та 6).

Якщо дивитися на дану норму крізь призму ведення бізнесу, в такому випадку релевантними є п. 1 та 4. Тобто, в певних випадках дії бізнесу можуть кваліфікуватися як публічні заклики до співпраці із окупаційною адміністрацією, передачею матеріальних ресурсі окупаційним адміністраціям чи провадження господарської діяльності у взаємодії з ними

Як вберегтися від ризиків бути притягнутим до відповідальності буде розглянуто нижче.

1. Будьте обережними у своїх соціальних мережах.

Не секрет, що нині багато бізнесів мають та активно ведуть свої сторінки у соціальних мережах. З одного боку це є способом просуванням, проте з іншого боку певні аспекти вашої діяльності стають доступними на загал.

З моменту початку війни, бізнеси, що мали певну діяльність на окупованих територіях, стикнулися із проблемами подальшого ведення бізнес та були змушені тим чи іншим чином контактувати з окупаційними військами чи адміністрацією.

Як зазначалося раніше, в ч. 1 ст. 111-1 ККУ одним з кримінально караних діянь є публічні заклики до співпраці окупаційними військами чи адміністрацією. При чому, публічним в даному випадку вважається поширення закликів до невизначеного кола осіб, зокрема у мережі Інтернет або за допомогою засобів масової інформації.

Тому, якщо у своїх соціальних мережах ви збираєтеся поділитися певним досвідом про таку співпрацю, то це має бути розтлумачено як заклик до неї. Тож, радимо вам утримуватися від таких публікацій. Проте, якщо вже було вирішено її зробити, радимо вам перед публікацією проконсультуватися із юристом з приводу конкретної публікації.

2. Не здійснювати умисну передачу матеріальних ресурсів незаконним збройним формуванням чи збройним формуванням держави-агресора

Як зазначалося вище, передавача матеріальних ресурси незаконним збройним формуванням чи збройним формуванням держави-агресора є кримінально карним діянням. При чому, формою вини за даним злочином є умисел, тобто коли людина усвідомлює характер свого діяння.

Проте, існують випадки коли бізнес змушений здійснювати таку передачу за тих чи інших обставин (примус, тощо). З одного боку, такі дії може буті обставиною що виключає злочинність діяння (напр. фізичний чи психічний примус за ст. 40 ККУ). Проте, з іншого боку усталеної практики щодо застосування ст. 111-1 ККУ ще не має. Адже вона була впроваджена відносно нещодавно.

Але в будь якому випадку ми не рекомендуємо самостійно та цілеспрямовано здійснювати таку передачу. Тому, що в такому випадку таке діяння беззаперечно буде охоплюватися ч. 4 ст. 111-1 ККУ.

3. Не здійснювати господарську діяльність взаємодіючі із державою-агресором

Відповідно до ч. 4 ст. 111-1 ККУ, провадження господарської діяльності у взаємодії із державою-агресором, в.т.ч збройними формуваннями чи окупаційною, є кримінально караним діянням. Тож, будь яка така взаємодія вважатиметься вчиненням злочину.

З іншого боку виникає питання, яким чином кваліфікувати якщо бізнес був змушений піти на таку взаємодію. Питання наразі залишається відкритим.

Висновок.

Отже, як бачимо кримінальний кодекс містить деякі суперечливі положення, що можуть торкнутися бізнесу, щодо взаємодії із державою-агресором на окупованих територіях. А саме в контексті обставин в яких воно відбувалося.

Питання відповідної правової кваліфікації залишається відкритим. Залишається лише спостерігати за формуванням усталеної практики застосування в майбутньому.

В умовах воєнного стану законодавство для бізнесу змінюється щодня. Керівники аналізують очікувані правові зміни з рішенням LIGA360. Тепер результати пошуку можна побачити у вигляді схем і діаграм - щоб швидко виокремити важливі нововведення, роз'яснення та аналітику до них. Деталі за посиланням.

Подпишитесь на рассылку
Получайте по понедельникам weekly-digest о ключевых событиях бизнеса
Оставьте комментарий
Войдите, чтобы оставить комментарий
Войти
На эту тему