Діяльність ФОП: готівкові та безготівкові розрахунки

Розрахунок - важливий елемент укладення правочину, хоч би це було придбання товару чи послуги.  Визначення форми і способів проведення оплат - окремий бізнес процес. Їх зручність та варіативність для клієнтів може стати вирішальним фактором при обранні постачальника/продавця та конкурентною перевагою.  

Технологічний прогрес забезпечує велику кількість способів провести розрахунок між клієнтом та продавцем. На ринку фінансових послуг функціонує ціла низка платіжних систем, банки надають послуги із переказу коштів та пропонують власні рішення, які мають на меті спростити сам процес ініціювання та проведення платежу. 

Втім,  юридично, законодавство вирізняє дві форми оплати: готівкову та безготівкову. 

І до готівкових операцій включається значно більша кількість операцій, ніж це здається на перший погляд. Це важливо розуміти як самому продавцю, так і клієнту. 

Профільний закон із цього питання - Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», окремі положення також передбачені у Податковому кодексі України. 

Загальне правило щодо проведення розрахункових операцій виглядає наступним чином - такі операції мають бути зареєстровані отримувачем за допомогою спеціальних апаратних чи програмних засобів (реєстраторів розрахункових операцій, РРО), та відзвітовано до податкової. Проте, доволі довго реалізації такого  правила уникали, існувала ціла низка винятків із цього правила. З 2019 року в Україні розпочалась реформа у цій сфері та застосування РРО стало обов?зковим для більшості господарської діяльності. 

Історія  

Обов'язковість застосування РРО в Україні для представників малого бізнесу (власне, для ФОП) була запроваджена з 2021 року (окрім тих, які здійснювали продаж технічно складних товарів, які підлягали гарантійному ремонту, чи товари/вироби медичного призначення). Якщо ж дохід протягом календарного року був меншим за 1 мільйон гривень, РРО можна було не застосовувати. 

Відповідно до Прикінцевих і перехідних положень Податкового кодексу України (а саме п. 61 підрозділу 10 розділу ХХ),  у період з 01 січня 2021 року по січень 2022 року, РРО могли не застосовувати ті підприємці, річний дохід яких не перевищував 1,32 мільйонів гривень (окрім тих, які здійснювали продаж технічно складних товарів, які підлягали гарантійному ремонту, товари/вироби медичного призначення та ювелірних товарів, товарів побутового призначення, вироблених з дорогоцінних металів, каміння). 

З 01 січня 2022 року застосування РРО мало б стати обов'язковим для переважної більшості підприємців в Україні. 

 Проте, через запровадження воєнного стану, тимчасово цей процес було призупинено і було відновлено лише з жовтня 2023 року. Так, у випадку виявлення порушення у сфері застосування РРО з цього періоду вже будуть застосовуватись заходи відповідальності. Трохи раніше такі правила почали діяти для підприємців, які здійснювали продаж підакцизних товарів - з 1 серпня 2023 року. 

Готівкові та безготівкові розрахунки 

До готівкових розрахунків належать  операції із прийняття для оплати грошових знаків (банкнот, монет). Для ФОП, відповідно до Постанови НБУ №148 від не встановлюється ліміт каси, тобто ФОП приймає готівкові кошти, реєструє відповідні розрахункові операції і не має в обов'язковому порядку здавати отримані готівкові грошові кошти у касу банку.  

Безготівкові розрахунки передбачають рух коштів з банківського рахунку клієнта на рахунок продавця (отримувача коштів), а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.  

Наче все зрозуміло, але в контексті застосування на практиці можуть виникати питання.   

Реєстрація та облік  

Загальне правило таке - при здійсненні розрахунку, клієнт має отримати чек - розрахунковий документ, який підтверджує факт проведення платежу. Цей документ має чітко зафіксувати зміст операції, її час та сторони такої операції, а також те, що про нього відомо податковим органам.  

Важливий момент, ФОП, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги. Це має трохи спростити застосування правила. 

У той же час, не завжди при здійсненні розрахунку ФОП мають застосовувати РРО. Так, його застосовування не є обов'язковим у таких випадках: 

1. при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу підакцизних товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену; 

2. при продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу; 

3. при здійсненні розрахунків за послуги, які здійснюються виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів; 

Також не застосовують РРО  платники ЄП 1 групи. 

Отже, продаж товарів вимагає застосування РРО у більшості випадків, а ось щодо послуг є ще додатковий виняток - особлива форма розрахунків (п. 3 вище). 

Система дистанційного обслуговування у даному випадку передбачає використання мобільних застосунків, системи клієнт-банк для здійснення платежу. Виключного переліку сервісів переказу коштів немає, податкові органи не мають єдиної позиції щодо того, які саме системи вважатимуться такими, які дозволяють отримувачу коштів не використовувати РРО у своїй діяльності.  

Комітет з питань фінансів, податків та митної політики Верховної ради України доволі чітко визначив, що для обов?язок застосовувати РРО не виникає лише у випадках прямого зарахування грошових коштів з та на банківський рахунок (не картковий) від клієнта (покупця) до продавця. Тобто, не вважається розрахунковою операцію оплата з використанням карток, електронних гаманців.  

Таке трактування однозначно є звуженим, і не може дати однозначної та практичної відповіді у випадку  застосування новітніх форм розрахунків та платіжних інструментів. 

Зараз, для проведення фіскалізації можна застосовувати апаратні реєстратори розрахункових операцій (РРО) чи програмні РРО. Платіжні системи, які допомагають опрацьовувати платежі, які здійснюються через мережу Інтернет, а також платіжні термінали вже дообладнуються відповідними програмними засобами, які допоможуть підприємцям у питанні звітування за продані товари і надані послуги практично в автоматичному режимі. Що точно сприяє можливості дотриманню законодавства у цій сфері. 

Відсутність однозначного розмежування розуміння готівкових і безготівкових операцій (у випадках проведення розрахунків із застосуванням платіжних карток та насправді призводить до плутанини і непорозумінь, яких можна уникнути. 

Отже, розрахунки із ФОП можуть бути здійснені як у готівковій так і в безготівковій формі. Для ФОП, які здійснюють продаж товарів (окрім ФОП, які є платниками єдиного податку 1 групи), застосування реєстраторів  розрахункових операцій (апаратних чи програмних) є обов?язковим у переважній більшості ситуацій. 

Якщо ж ФОП надає послуги, то РРО можна не застосовувати, якщо такий розрахунок здійснюється безпосередньо на банківській рахунок або із застосування платіжних систем, перелік яких, нажаль не закріплено і податкові органи можуть поставити питання до таких операцій. 

Підтвердження віднесення системи, яка забезпечує проведення окремих опрацій критеріям для платіжних систем, є компетенцією Національного банку України, до якого можна звернутись для отримання роз'яснення.