Підтримка інвесторів: що (не) пропонує держава

Скільки ще триватимуть “два-три тижні” ніхто з нас не знає, а тому необхідно шукати можливості виходити зі стану “відкладеного життя”. І в першу чергу це стосується бізнесу, адже для продовження існування необхідно не зупинятися та шукати можливості росту. Єдина можливість залишатися на плаву - розвиватися та вкладати інвестиції у нові напрями. Тільки як йти на такий ризик, коли невідомо чи прилетить у твоє новеньке виробництво ворожа ракета або чи залишиться підприємство без світла на довгі дні та ночі, що може призвести до порушення умов договорів, а отже і до штрафних санкцій.

Тож бізнес починає шукати підтримку в держави, яка мала б хоч трохи попіклуватися про тих, хто своїми податками наповнює бюджет країни. Та чи дійсно українському інвестору слід розраховувати на допомогу?

Правоохоронні органи

Чого найбільше боїться український бізнес - що до них завітають незвані гості у вигляді представників Бюро економічної безпеки України (БЕБ) або Державного бюро розслідувань (ДБР). Тільки за 2023 рік БЕБ відкрило 200 кримінальних проваджень проти бізнесу, а ДБР, яке взагалі ніяк не стосується економічних злочинів, відкрило на 3 менше - 197 проваджень проти бізнесу.

Здавалося б така ситуація не влаштовує і державу, адже вкотре було запущено перезапуск БЕБ. І от, 11 квітня 2024 року Верховна Рада України проголосувала в першому читанні за законопроєкт № 10439 про реформу БЕБ. Довгоочікуване рішення, адже попередній проєкт у лютому не був ухвалений. Втім, без краплі дьогтю не обійшлося - проголосували за нормативно-правовий акт, в якому не врахували зауваження бізнесу, але обіцяють доопрацювати до другого читання.

В першу чергу, бізнес-спільнота не задоволена відсутністю пропозицій щодо внесення змін в КПК України, які б мінімізували неправомірні дії правоохоронних органів, що мали місце останнім часом:

• впровадження стандартів прокурорської діяльності;

• обмеження повноважень Національній поліції та БЕБ в частині надання доручень оперуповноваженим Служби безпеки України;

• забезпечення можливості оскарження слідчому судді - будь-яких дій чи бездіяльності, в тому числі рішень слідчого, дізнавача, прокурора, прийняті за будь-якої процесуальної дії;

• негайного повернення арештованого майна після рішення суду;

• обрання обґрунтованого рівня застави та запобіжних заходів;

• заборони вилучення матеріальних цінностей, які не зазначені в ухвалі слідчого судді;

• покладення на слідчих суддів обов'язку перевірки дотримання органом досудового розслідування вимог підслідності;

• повернення строків досудового розслідування та процедури їх продовження у фактових кримінальних провадженнях.

Залишається тільки сподіватися, що реформа БЕБ хоч трохи полегшить життя бізнесу, але проєкт, що вже було розглянуто, натякає, що розслаблятися не варто.

Страхування ризиків інвесторів

З початку року набрав чинності Закон про внесення змін до Закону України "Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності" щодо страхування інвестицій в Україні від воєнних ризиків. Він розширює повноваження Експортно-кредитного агентства (ЕКА), яке тепер може страхувати та перестраховувати від воєнних ризиків прямі інвестиції українських та іноземних компаній в Україну. А також інвестиційні кредити на створення підприємств та інфраструктури, необхідної для розвитку переробної промисловості та експорту українських товарів, робіт та послуг.

Звучить майже ідеально, адже якщо український інвестор хоче інвестувати в межах України або залучає інвестиційний кредит, він зможе звернутися безпосередньо до ЕКА й оформити відповідне страхування.

Страхування стосується покриття збитків унаслідок настання політичних та воєнних ризиків, які можуть вплинути на життєздатність інвестиції та призвести до великих фінансових втрат, а також тільки інвестицій на створення експортного потенціалу.

А щоб усунути прогалини, що обмежують можливість страхування українських інвестицій, Кабінет Міністрів України 9 квітня 2024 року затвердив перелік воєнних та політичних ризиків, а також Умови й порядок страхування (перестрахування) воєнних та політичних ризиків під час здійснення видів діяльності ЕКА.

До воєнних ризиків віднесли наступні страхові ризики, які поширені в міжнародній практиці, що можуть виникнути на території України:

• воєнний конфлікт, включаючи війну або збройний конфлікт, збройна агресія, бойові дії, масові заворушення;

• насильницька зміна чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади;

• терористичні акти та/або диверсії;

• окупація, анексія.

До політичних ризиків віднесли такі страхові ризики:

• здійснене органами державної влади України примусове відчуження майна/вилучення майна суб'єкта господарювання (позбавлення права власності на майно);

• безпідставне (незаконне) відкликання ліцензії з боку регулятора ринку або примусове припинення (зупинення) діяльності суб'єкта господарювання державними органами, що встановлене рішенням суду, що набрало законної сили, крім випадків, коли таке припинення діяльності спричинене невиконанням суб'єктом господарювання вимог законодавства;

• невиконання або відмова від виконання державою зобов'язань, визначених законодавством, стратегічними або програмними документами, затвердженими в установленому законодавством порядку, та/або інвестиційним договором за умови, що суб'єкт господарювання має право вимагати виконання таких зобов'язань;

• введення державою заборони (платіжні ембарго, мораторій) на здійснення розрахунків;

• неможливість конвертації валюти або переказу валюти за кордон суб'єктом господарювання, крім випадків, передбачених законодавством.

Правда існує певна дискримінація інвесторів - чим ближче об?єкт страхування до областей з підвищеним рівнем воєнних ризиків, тим дорожче і менше шансів отримати страхування від ЕКА.

Зроблено в Україні, але не для України

Під кінець зими Уряд оголосив новітню економічну платформу “Зроблено в Україні”. Масштабна презентація, виступ Президента України, який обіцяв, що платформа стане майданчиком для постійного діалогу держави та підприємців. Навіть створили ресурс https://pulse.gov.ua/, який допоможе виміряти рівень задоволеності підприємств державними сервісами та послугами, оцінити вплив наявних перепон для бізнес-діяльності в Україні та сприяти розв'язанню нагальних питань і проблем відповідно до відгуків підприємців. Дана ініціатива координується членами Ради з питань підтримки підприємництва в умова воєнного стану, що створена за ініціативи Президента України та складається з представників бізнесу.

Держава пообіцяла створювати умови, що унеможливлюють тиск на бізнес, зменшення адміністративного навантаження, прозорість системи оподаткування і роботи митниці, підтримку українських виробників, сприяння залученню інвестицій та інше. Звучить красиво? А що маємо сьогодні - гарний сайт (https://madeinukraine.gov.ua/), де можна звантажити наліпку “Зроблено в Україні” для свого товару. Підтримка інвестора та виробника на вищому рівні.

Як великий оптиміст я дозволю собі знехтувати усім вищезазначеним і висловити надію, що реальний погляд на речі змусить нашу державу реально займатися підтримкою бізнесу, а не створенням нових показових виступів. А поки держава ще не “простягнула руку допомоги” інвестору варто оцінювати ризики та шукати найбільш ефективні шляхи подальшого росту, навіть під час війни.