Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Міжнародний механізм компенсації збитків та контр-заходи держав-членів в рамках прийнятої Резолюції ПАРЄ

16 квітня 2024 року на 10 засіданні Парламентської Асамблеї Ради Європи прийнято Резолюцію 2539 (2024) щодо підтримки відбудови України (надалі - Резолюція).

Даною Резолюцією Парламентська Асамблея вкотре висловила свою глибоку стурбованість масштабними руйнуваннями і стражданнями, завданими Україні та її народу Російською Федерацією, у зв'язку з її незаконною загарбницькою війною, що розпочалася у 2014 році, а в лютому 2022 року переросла у широкомасштабне вторгнення, що призвело до тяжких людських і матеріальних втрат, порушень прав людини та численних воєнних злочинів.

Рада Європи є непохитною у своїй солідарності з Україною та її народом та вже продемонструвала перші кроки у створенні системи підзвітності Російської Федерації за свої протиправні діяння, шляхом виключення Російської Федерації з її членства, а також проявила лідерство у створенні Реєстру збитків та компенсаційного фонду, метою якого є використання активів Російської Федерації для відшкодування шкоди, заподіяної війною в Україні.

Даний курс має на меті:

1. Зміцнення України;

2. забезпечення підзвітності Російської Федерації;

3. стримування від будь-якої іншої майбутньої агресії.

Відповідно до даних, що відображені в зазначеній Резолюції, задокументовані збитки, завдані інфраструктурі та економіці України, що спричинені агресією Російської Федерації сягнули 416 мільярдів доларів США, станом на червень 2023 року.

Окрім того, приблизно 17,6 млн осіб в Україні у 2023 році потребували гуманітарної допомоги, а 5,1 мільйона людей бути внутрішньо переміщеними особами.

Як зазначає Асамблея, в кількох країнах знаходяться російські заморожені активи приблизно на 300 мільярдів доларів США.

З метою скерування цих активів на користь України, Асамблея зазначеною Резолюцією фактично закликала держави-члени, в тому числі, тих, що утримують відповідні активи до наступних дій:

1. Співпрацювати і передавати їх міжнародному механізму компенсації.

2. Держави-члени повинні перейти від санкцій до контрзаходів, з метою спонукання держави-порушника міжнародного права припинити свою протиправну поведінку та виконати свої зобов'язання.

3. Держави-члени повинні працювати над механізмом виявлення, обмеження, заморожування, арешту та конфіскації активів фізичних та юридичних осіб, що співпрацюють з російським військово-промисловим комплексом.

4. Розробити механізми моніторингу потенційних порушень санкційного режиму, заморожування таких активів з подальшою передачею їх до міжнародного фонду відбудови України.

Створений під егідою Ради Європи, міжнародний компенсаційний фонд, як компенсаційний механізм та окремий міжнародний інструмент уповноважений розглядати претензії та/або виплачувати компенсацію за шкоду або втрату, заподіяну Російською Федерацією у зв'язку з протиправними діями в Україні, забезпечить структурований спосіб оцінки та відшкодування збитків, завданих різними опосередкованими сторонами, у зв'язку з незаконним вторгненням Російської Федерації в Україну. Цей механізм компенсації має покривати низку збитків, включаючи, але не обмежуючись, такими як пошкодження інфраструктури, впливу навколишнього середовища, економічних втрат, понесених компаніями та інвесторами, а також витрат, пов'язаних з хостингом та підтримкою переміщених осіб, як в Україні, так і за її межами.

Окрім того, Резолюцією зазначено, що російські політики, пропагандисти, олігархи та інші колабораціоністи намагаються впливати на внутрішню політику європейських країн, що, в свою чергу, робить їх співучасниками агресії Росії проти України.

З метою забезпечення особистої відповідальності, такі заходи як заморожування та конфіскація активів, а також їх спрямування на відбудову України мають бути застосованими.

Оскільки вже створений Реєстр пошкоджень являє собою складний процес фіксації українських втрат при підготовці до пред'явлення міжнародних претензій, країни, які заморозили російські активи повинні передати ці активи до міжнародного компенсаційного фонду. Для ефективного розгляду претензій повинна бути створена Міжнародна комісія з розгляду претензій за збитками, що зафіксовані в реєстрі.

У світлі вищезазначених міркувань, Парламентська Асамблея Ради Європи рекомендує державам-членам Ради Європи та іншим державам, які не є членами:

  • Приєднатися до Реєстру збитків, якщо відповідні держави ще цього не зробили.

  • Під егідою Ради Європи впровадити міжнародний механізм компенсації для всебічного відшкодування збитків, завданих фізичним та юридичним особам, яких це стосується.

  • Активно співпрацювати у сфері оперативної передачі російських активів до встановленого міжнародного компенсаційного механізму, з метою відновлення та реконструкції України.

  • Створення міжнародного трастового фонду з чітким терміном для реалізації цього механізму, де російські заморожені активи будуть депонованими, забезпечуючи прозорість, підзвітність та справедливість при виплаті коштів, які мають бути використані для компенсації Україні.

  • Створення неупередженої та ефективної Комісії з міжнародних претензій, що діє відповідно до визнаних судових норм, для розгляду позовів, пред'явлених Україною до суб'єктів, яких це стосується, а також фізичними та юридичними особами, які вимагають відшкодування збитків, що спричинені агресією Російської Федерації.

  • Дотримуватися встановлених міжнародно-правових стандартів і принципів передачі та управління заморожених російських активів, забезпечення справедливості та пропорційності, а також дотримання прав усіх постраждалих сторін, що гарантовані Європейською конвенцією з прав людини та/або іншими документами міжнародного права.

  • Вживати контрзаходи, в рамках міжнародного права, спонукати до дотримання Російською Федерацією її міжнародно-правових зобов'язань.

  • Активно брати участь у компенсаційному механізмі, сприяючи зусиллям, що спрямовані на припинення порушень та забезпечення справедливого відшкодування збитків постраждалим фізичним та юридичним особам, а також державі Україна.

  • Докладати спільних зусиль для прискорення процесу реконструкції та забезпечення комплексної компенсації за багатогранні збитки, завдані загарбницькою війною Російської Федерації, в тому числі шляхом розгляду інших взаємодоповнюючих або альтернативних пропозицій, таких як, конфіскація приватних активів після засудження до кримінальної відповідальності за порушення санкцій, запровадження несподіваних податків на відсотки або прибутки, отримані від заморожених російських активів, або використання цих активів як забезпечення кредитів України.

  • Продовжувати роботу над розширенням переліку підсанкційних осіб та компаній, які безпосередньо або опосередковано пов'язані з російською оборонною промисловістю, зокрема в металургійній та інших видах важкої промисловості, а також тих, хто сприяють розвитку російського військово-промислового комплексу.

  • Дотримання єдиного і рішучого фронту проти агресії, наголошуючи на спільній відповідальності міжнародного співтовариства у дотриманні глобальних норм, недопущенні порушень міжнародних права, а також сприяння міцному миру та стабільності.

Як ефективніше виконувати комплаєнс-процедури для бізнесу? З рішенням LIGA360. Контролюйте дотримання вимог законодавства, здійснюйте due dilligence та AML/KYC перевірки, моніторте репутацію вашої компанії та партнерів. Дізнайтеся більше переваг за посиланням.

Підпишіться на розсилку
Щопонеділка отримуйте weekly-digest про ключові події бізнесу
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
На цю ж тему