Перевірка підприємства: ключові ризикові показники

Всі підприємства тією чи іншою мірою схильні до ризиків у своїй діяльності. Спробуємо розібрати, як можна оцінити частину ризиків діяльності на основі фінансової звітності підприємства. 

Показниками діяльності підприємства є фінансова звітність, яка не є конфіденційною інформацією. Фінансова звітність готується відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (НП(С)БО) або іншої концептуальної основи (фінансова звітність спеціального призначення). Вимоги відповідних Стандартів підготовки фінансової звітності викладені на сайті Міністерства фінансів України.

Крім цього, підприємства можуть готувати внутрішню звітність за форматом, встановленим керівництвом підприємства, так звана управлінська звітність. Також групи компаній, які належать одним акціонерам, можуть готувати комбіновану фінансову звітність - зведена звітність кількох юридичних осіб, якби вони були одним підприємством. У разі, якщо у групи компаній є єдина материнська компанія, це компанія, яка контролює всі інші підприємства групи, зазвичай через володіння контрольним пакетом корпоративних прав, то ця материнська компанія зобов'язана готувати консолідовану фінансову звітність, це звітність, яка відповідає певним правилам (стандартам) консолідації та теж направлена на представлення групи, як єдиного підприємства, що звітує. 

Фінансова звітність відповідно до МСФЗ або НП(С)БО складається з балансу (звіту про фінансовий стан), звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про зміни у власному капіталі та відповідні примітки до фінансової звітності. 

Фінансова звітність готується за звітний рік або проміжна за звітний квартал. За бажанням керівництва підприємства, фінансова звітність може готуватись щомісячно. Зазвичай для аналізу використовують річну фінансову звітність, але квартальна фінансова звітність може надати більшу інформацію становище на підприємстві. Крім цього багато додаткової інформації розкривається у примітках до фінансової звітності, а вони як правило складаються тільки для річної звітності. 

Фінансова звітність націлена на отримання зацікавленими сторонами (акціонери, операційне керівництво, зовнішні кредитори, податкові органи чи існуючі або потенційні партнери по бізнесу) інформації про фінансовий стан підприємства і результати його діяльності за певний період. Таким чином, вміючи читати фінансову звітність, можливо зробити певні висновки про ризики співпраці з підприємством або якість управління підприємством. 

На якість представленої фінансової звітності безумовно впливає наявність аудиторського висновку, який підвищує впевненість у представленої інформації. 

Першим ділом, розглянемо баланс підприємства, який схематично можна представити наступним чином: 

Активи - це те, що належить підприємству, пасиви - джерела фінансування активів. Необоротні активи - активи зі строком отримання економічних вигід більше одного року, довгострокові зобов'язання, зі строком погашення більш одного року. 

По-перше, баланс показує розмір підприємства, показник - усього активів, або баланс, або валюта балансу. Тут можливо згадати прислів'я: «там де худий загине, товстух тільки схудне». Тобто чим більше розмір підприємства, тим менше ризик. Але треба звертати увагу на якість активів та пасивів. Наприклад, підприємство може емітувати облігації, продати пов'язаній стороні та на отримані гроші видати фінансову допомогу іншій пов'язаній стороні. Таким чином ми побачимо велику валюту балансу, але це не може свідчити про розмір «бізнесу» підприємства та фінансової стійкості. 

Якість активів та зобов'язань критично важлива для кожного підприємства. У разі низької якості активів, ризики, пов'язані з ними, можуть бути такими: 

• запаси, які не використовуються у виробництві чи не мають попит на ринку і їх неможливо реалізувати (ризик ліквідності активів); 

• дебіторська заборгованість контрагентів з високим ризиком непогашення (кредитний ризик); 

• основні засоби, які морально застарілі, з низької ефективністю використання, або взагалі, які вже не використовуються чи не придатні до застосування; 

• гроші, розміщені на депозитах у неплатоспроможних банках або надані сумнівним фінансовим компаніям (кредитний ризик). 

При проведенні аудиту фінансової звітності, аудитори приділяють велику увагу якості активів. Насамперед це ще пов'язано з тим, що Національні та Міжнародні стандарти фінансової звітності направлені на правдиве представлення активів у балансі, тобто при достовірній підготовці фінансової звітності, активи мають бути відображені за вартістю, яка відповідає потенційним економічним вигодам, які підприємство може отримати від активу. І у разі невідповідності представлення активів концептуальній основі підготовки фінансової звітності, аудитори зобов'язані зробити зауваження у своєму аудиторському звіті. 

Крім цього, з одного боку актив це те, чим володіє підприємство, але з іншого боку, актив у разі використання призведе до виникнення витрат підприємства, як, наприклад, запаси чи основні засоби, які амортизуються, що призводить до витрат у звіті про фінансові результати. Або, актив призведе до отримання грошових коштів без визнання витрат чи доходів, наприклад, дебіторська заборгованість. 

Крім цього дебіторська заборгованість має відображатись з урахуванням очікуваного часу отримання економічних вигід. Тобто має бути представлена за дисконтованою вартістю та бути представленою у розділі необоротних активів у разі договірних грошових потоків більше одного року. 

Також слід зазначити, що зазвичай при отриманні авансу від покупців, підприємство за  першою подією має визнати зобов'язання з  податку на додану вартість (ПДВ), що призводить до відображення у зобов'язаннях - аванси отримані та у активах сальдо технічного рахунку по ПДВ, який буде закрито у разі виконання зобов'язання перед покупцем. Це також, може впливати на розмір активів підприємства, хоча це пов'язано тільки з відповідним зобов'язанням (або ще можна це назвати дохід майбутнього періоду) і цей актив у вигляді ПДВ не може бути реалізований окремо. 

По-друге, баланс показує динаміку розвитку підприємства. Тобто при правдивому подані активів, збільшення активів зазвичай свідчить про розвиток бізнесу підприємства. Не свідчить про розвиток, збільшення запасів підприємства (наприклад, перевиробництво або закупівля товарів, ліквідність яких зменшилась) або інвестиції у основні засоби, які не принесуть підприємству збільшення обороту чи ефективності діяльності. 

По-третє, баланс показує загальну ліквідність підприємства та відносну фінансову незалежність. Загальна ліквідність - співвідношення оборотних активів (або частини найбільш ліквідних активів) та поточних зобов'язань. Перевищення зобов'язань над активами, може свідчити, що короткій перспективі (до 1 року) підприємство може стикнутись із проблемою своєчасного погашення фінансових зобов'язань. Звичайно, баланс, це зріз фінансового стану на якусь певну дату та у майбутньому при прибутковій діяльності, надходження активів перевищує надходження зобов'язань, тому ліквідність треба розглядати у контексті прибутковості діяльності та відсутності інвестиції у проєкти з невизначеним чи непевним прибутком, але «немає ризику, значить немає бізнесу». Ліквідність компанії, можна оцінити за наявності платіжного календаря або прогнозу грошових потоків. Оскільки даний звіт базується на невизначеності надходжень від покупців та невизначеності виникнення зобов'язань у майбутньому, то цей звіт не регламентується стандартами та не входить у стандартний пакет фінансової звітності. При підготовці фінансової звітності відповідно до МСФЗ, компанії зобов'язані розкривати ризик ліквідності через представлення грошових потоків від існуючих фінансових зобов'язань. Наприклад, фінансові зобов'язання по кредиту від банку, у балансі представляються тільки сумою заборгованості по тілу кредиту, але з ним будуть пов'язані майбутні грошові потоки, які мають включати та погашення відсотків. 

Фінансова незалежність підприємства, це співвідношення власних та залучених коштів. Чим більше доля власних коштів, тим більше фінансова незалежність підприємства. Зазвичай, підприємства із великою долею необоротних активів потребують значної частки довгострокових зобов'язань. Від'ємне значення власних коштів у балансі свідчить про повну залежність підприємства від кредиторів та можливу необхідність реструктуризації (відтермінування) боргу. 

Крім цього, баланс не відображає валютні ризики, якщо вони присутні на підприємстві. Наприклад, наявність заборгованості у іноземній валюті, реалізація продукції, товарів чи послуг виключно на вітчизняній території та відсутність активів, які прив'язані до іноземної валюти, призводять до валютного ризику. Ризик збільшення зобов'язань у разі знецінення курсу національної валюти. Даний ризик підприємство зобов'язано розкрити теж у примітках до фінансової звітності.

Баланс підприємства також слід розглядати у поєднанні зі звітом про фінансові результати. Перший показник, після загального обороту підприємства, який можливо отримати це валова рентабельність та її динаміка, співвідношення валового прибутку та доходу від реалізації. Немає нормативів валової рентабельності тому цей показник можна порівнювати із відповідним показником інших підприємств галузі та аналізувати динаміку валової рентабельності у часі. Рентабельність залежить від дій конкурентів та маркетингової стратегії підприємства. Як правило, зниження рентабельності, яке викликане зниженням ціни реалізації, призводить до збільшення долі ринку та обсягів реалізації. 

Умовний приклад, собівартість товару 5 000 гривень, поточна ціна реалізації 10?000 гривень. При реалізації 10 одиниць товару, компанія отримує 50?000 гривень валового прибутку. У разі зниження ціни реалізації на 10% відсотків, прибуток від продажу одиниці товару падає до 4?000 гривень. Для отримання прибутку 50?000 гривень, компанія має реалізувати 12,5 одиниць товару або на 25% більше від попередньої реалізації. Приклад умовний, але у більшості випадків чи видів бізнесу, зниження ціни реалізації вимагає набагато більшого у відсотках збільшення обсягів реалізації для досягнення такого самого рівня прибутку. 

Інші показники звіту про фінансові результати теж розглядають у співвідношення до суми реалізації, наприклад, скільки компанія витратила на рекламу (рядок "витрати на збут" у звіті про фінансові результати) у порівнянні з отриманим доходом. Або аналізується чистий  прибуток у співвідношенні до суми реалізації.  

Чим вище рентабельність підприємства, ти вище фінансова стійкість. Але слід зауважити знову, що рентабельність залежить від виду діяльності, наприклад дистриб'ютори лікарських засобів конкурують з мінімальною валовою націнкою на межі одного відсотка, що не притаманно іншим видам діяльності, де, наприклад валова рентабельність менше ніж 10 відсотків може вказувати на високу ризикованість діяльності. 

З досвіду аудиту, інші операційні витрати та доходи, переважно включають курсові різниці, позитивні та негативні, тому значне коливання цих показників від періоду до періоду не свідчить про успішність або не вдалість діяльності менеджменту компанії. 

Також, для компаній, які активно залучають кредити, важливим є показник співвідношення прибутку до оподаткування до фінансових витрат. Це співвідношення показує запас міцності нарощування зовнішнього кредитування. 

Важливі показники це період оборотності запасів, кредиторської та дебіторської заборгованостей - середній термін скільки днів запаси знаходяться на складі (лежать і сковують грошові кошти), або скільки днів у середньому проходить від відвантаження продукції, тобто виникнення дебіторської заборгованості до отримання грошей у погашення дебіторської заборгованості. Для розрахунку оборотності запасів (кредиторської заборгованості) необхідно сальдо запасів (кредиторської заборгованості) поділити на собівартість реалізації та помножити на 365 днів. Для розрахунку оборотності дебіторської заборгованості необхідно поділити сальдо заборгованості на дохід від реалізації та помножити на 365. Для запасів зменшення оборотності у днях свідчить про ефективність управління запасами. Оборотність дебіторської заборгованості залежить від сфери бізнесу та кредитної політики компанії, але чим менше оборотність дебіторської заборгованості, тим ефективніше бізнес компанії. 

Слід також зауважити, що у балансі дебіторська заборгованість представлена з урахуванням резерву очікуваних кредитних збитків або резерву сумнівності дебіторської заборгованості, що може вплинути на середній показник оборотності дебіторської заборгованості у сторону зменшення, а запаси мають бути представлені по найменшій із собівартості придбання або очікуваної ціни реалізації, що може призвести до зниження балансової вартості запасів і відповідно «покращення» оборотності запасів. 

Також слід враховувати «інсайдерську» інформацію, як податкове планування, що може вилитись у зменшенні прибутку до оподаткування для зменшення податкового навантаження, а по суті виведення дивідендів із підприємства через витрати. Це безумовно впливає на аналіз рентабельності підприємства за фінансовою звітністю з відкритих джерел. Без проведення фінансового аудиту підприємства, отримати таку інформацію із фінансової звітності неможливо. 

Третій звіт, який входить у комплект фінансової звітності, це звіт про рух грошових коштів. Важливим показником діяльності компанії є рух коштів від операційної діяльності. Безумовно підприємство має бути самоокупним, тобто операційна діяльність має приносити позитивний грошовий потік. Крім цього, цей звіт показує, чи використовує та у якому обсязі зовнішнє фінансування. 

Подруцький Станіслав, заступник керівника аудиторської компанії MGI PSP Audit (член міжнародної аудиторської мережі MGI Worldwide) з питань методології аудиту, фахівець з МСФЗ, аудитор