Якщо Ви все ще думаєте, що податкові накладні - це головний біль тільки Вашого бухгалтера, то після 1 липня на Вас може чекати велике розчарування. Мінфін і ДФС з квітня поточного року тестують механізм автоматичного блокування «підозрілих» податкових накладних, і зовсім скоро він повинен запрацювати на повну силу. Чим це обернеться для бізнесу? Давайте з'ясуємо.
Ні для кого не секрет, що підприємства - платники ПДВ прагнуть купувати товари, матеріали та послуги у таких же, як вони, платників ПДВ. Суми податку, сплачені постачальникові, вони можуть включити до свого податкового кредиту та зменшити свої зобов'язання до сплати в бюджет, але тільки за умови, що постачальник зареєструє податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на серверах ДФС. Немає податкової накладної в Реєстрі - немає й податкового кредиту. І тоді ПДВ перетворюється на 20-відсотковий податок з обороту. Тому, якщо раптом з податковими накладними якогось постачальника почнуться проблеми, від нього йтимуть покупці, які не бажають втрачати податковий кредит.
Тому, якщо зараз Ваш бухгалтер під час реєстрації податкових накладних отримує «тестові» квитанції про те, що вони відповідають критеріям блокування, саме час починати хвилюватися про те, як Ви працюватимете з 1 липня. Бо якщо зараз ця квитанція поки не спричиняє наслідків, то через місяць це буде вже реальне блокування.
На якій підставі та за якими критеріями ДФС блокуватиме «підозрілі» податкові накладні? Підстави їй дає пункт 201.16 Податкового кодексу України. А критерії «підозрілості» існують поки лише в проекті Мінфіну й «обкачуються» на працездатність у тестовому режимі, про що ми вже сказали вище.
Процедура матиме такий вигляд:
При кожній спробі реєстрації податкових накладних у Реєстрі, система спочатку пропускає їх через «сито» чотирьох ознак, щоб виключити з перевірки тих, хто знаходиться поза підозрою. Так, податкові накладні не блокуватимуться, якщо:
1) вони оформлені на покупців - неплатників ПДВ (все одно ж такий покупець не зможе скористатися податковим кредитом з ПДВ);
2) обсяг постачання в поточному місяці у підприємства не перевищує 500 тис. грн. і його директор займає аналогічну посаду не більше, ніж на трьох підприємствах (таким чином, реальний малий бізнес не підпадає під удар);
3) загальна сума всіх сплачених підприємством податків і ЄСВ за 2016 рік перевищила 5 млн. грн. (великі сумлінні платники податків також поза підозрою);
4) податкова віддача підприємства (відношення всіх сплачених податком і ЄСВ до загальної суми доходу) перевищує 5 % і при цьому сума ПДВ за поточний місяць менша, ніж середньомісячна, помножена на 1,3 (тобто з-під підозр виводяться підприємства з достатнім рівнем податкової віддачі, за умови, що у них немає нетипових сплесків обсягу продажів).
Досить відповідати одному з цих пунктів, щоб бути поза підозрою. У Мінфіні говорять, що через це "сито" пройдуть близько 90 % підприємств. Їх податкові накладні реєструватимуться, покупці будуть задоволені. Хотілося б вірити, що так воно і буде.
Проте податкові накладні 10 % підприємств, що залишилися, перевірятимуться, що називається, "під мікроскопом", на предмет наявності ознак "підозрілості" :
1. Підприємство продає якийсь товар в об'ємі, в півтора рази більшому, ніж у нього повинно бути в залишках і при цьому левова частка податкових зобов'язань формується за рахунок продажу товарів з "групи ризику". Помітимо, що фіскали, маючи в Реєстрі дані податкових накладних, що входять і витікаючих, самі можуть розрахувати залишки будь-якого товару за кожним кодом УКТ ВЭД. Їм же доручено розробити і погоджувати з Мінфіном перелік товарів, найбільш популярних у "скручувальників"(перший варіант такого переліку був приведений в додатку 2 до найпершого проекту критеріїв блокування. По суті, це найголовніший критерій, по якому повинні блокуватися податкові накладні з фіктивним ПДВ від центрів конвертацій.
2. У підприємства немає ліцензії на здійснення діяльності, пов'язаної з товарами/послугами, коди яких вказані в податковій накладній. Цей критерій особливих коментарів не потребує.
3. Підприємство намагається зареєструвати розрахунок коригування податкових зобов'язань у зв'язку з поверненням товарів, проданих неплатникам ПДВ, більш ніж на 20 % загальної суми ПДВ за місяць. Тобто закривається ще одна лазівка для зловживань, коли проводяться "нібито повернення" в роздробі, хоча покупці, як мовиться, "ні сном, ні духом…"про те, що вони повернули товар.
Досить будь-якого з цих трьох критеріїв, щоб податкова накладна або розрахунок коригування, подані на реєстрацію, виявилися заблоковані. Потім підприємству дається шанс реабілітуватися - довести комісії ДФС реальність господарської операції, надавши на вивчення підтверджуючі документи.
У загальних рисах саме так повинен працювати механізм автоматичного блокування податкових накладних, хоча Мінфін з ДФС в процесі тестування ще можуть змінити якісь критерії.
У чому основна небезпека такого механізму? Особлива увага в нім приділяється підприємствам, у яких не співпадає номенклатура товарів і послуг в закупівлях і продажах. А це усі підприємства виробництва і сфери послуг. Розуміючи це, в Мінфіні розробили спеціальну таблицю, в якій підприємство може описати свій звичайний технологічний процес: які коди у нього на вході, і які на виході. Подавши таку таблицю, можна заздалегідь вивести з-під блокування характерні для вашого підприємства операції, природно, обгрунтувавши перед фіскалам їх реальність.
Тому не кидайте питання податкових накладних на самоплив. Проаналізуйте діяльність свого підприємства на наявність "підозрілих" з точки зору Мінфіну операцій. Поцікавтеся у свого бухгалтера, чи отримував він "підозрілі" квитанції при реєстрації податкових накладних. Якщо так, то починайте готуватися до 1 липня вже зараз, щоб потім не довелося виправдовуватися перед клієнтами…
