Податкова політика ЄС: які податкові новації необхідні для вступу до ЄС

У червні минулого року відбулася історична подія - Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС. Після тривалого євроінтеграційного шляху це стало своєрідним індикатором, що Україну готові прийняти в європейську родину. Проте для того, щоб відповідати усталеним практикам та вимогам ЄС, було поставлено ряд завдань, які Україні необхідно виконати шляхом внесення змін та реформ в політичній, економічній та суспільній сфері.

Зокрема рекомендації ЄС охоплюють судову реформу, антикорупційні заходи, боротьбу з відмиванням коштів тощо. Та разом з тим необхідність впровадження новацій не оминає і сферу оподаткування. Радою ЄС розроблено та діє ряд Директив, які регламентують правила в сфері боротьби з ухиленням від оподаткування та налагодження адміністративного співробнітництва. Виконання та інтеграція в локальне законодавство положень цих директив необхідне для країн-членів Євросоюзу.

Отже, розглянемо основні новації, які зараз набирають обертів у ЄС та у переспективі діятимуть і в Україні.

Боротьба з ухиленням від оподаткування

Наразі актуальною для країн ЄС, та в майбутньому для України, є імплементація Плану дій BEPS, зокрема інструментів Pillar 2, в основі якого лежить концепція мінімальної ставки оподаткування для великих корпорацій. Міжнародні групи компаній будуть змушені сплачувати корпоративний податок (податок на прибуток) у країнах їх присутності за ефективною ставкою не менше 15%.

Україна поступово інтегрує в національне законодавство положення Директив ЄС щодо боротьби з ухиленням від сплати податків (The Anti Tax Avoidance Directive) - ATAD 1 та ATAD 2. Зокрема, правила цих Директив стосуються обмеження «дружнього» фінансування компаній через надання позик, правил щодо контрольованих іноземних компаній, GAAR (General Anti-Abuse Rule), усунення «гібридних схем» (hybrid mismatch rules) тощо.

Також очікується, що з 2024 року для податкових резидентів ЄС почнуть застосовуватися норми ATAD 3 - пропозиції щодо запобігання зловживанню підставними компаніями в цілях оподаткування. ATAD 3 націлена на боротьбу із структурами (shell companies), які не мають реальної економічної присутності. Для виявлення таких підставних компаній запропоновано ряд критеріїв та вимог до звітності, за допомогою яких компетенті органи будуть виявляти, чи дійсно компанія здійснює господарську діяльність у конкретній юрисдикції. У перспективі такі правила будуть актуальнимим і для України.

Адміністративна співпраця

Оскільки належна співпраця та координація є однією із засад європейського устрою, важливо забезпечити більш прозоре податкове середовище та налагодити обмін податковою інформацією між країнами. Варто зазначити, що певних успіхів у цьому питанні вже досягнуто. Нагадаємо, що Україна поступово впроваджує План дій BEPS та приєдналась до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін звітами у розрізі країн (CbCR MCAA). ДПС України буде здійснювати збір звітів у розрізі країн (CbCR) та обмінюватися інформацією з іншими державами. Також з 1 липня почнуть діяти вимоги Стандарту щодо автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки для податкових цілей (більш відомий як Common Reporting Standard (CRS).

Серед можливих нововведень - правила DAC6 (Директива Ради ЄС 2018/822) та DAC7 (Директива Ради ЄС 2021/514), які діють у Європі.

DAC6 передбачає моніторинг операцій, які можуть бути пов'язані з агресивним податковим плануванням та швидку реакцію фіскальних органів при виявленні таких. Міжнародні угоди, як між компаніями з ЄС, так і між компаніями ЄС та компаніями з інших країн, які мають спеціальні визначені ознаки («hallmarks») потенційно можуть зацікавити податківців. Посередники (до яких належать аудитори, банки, консультанти та ін.) або самі платники податків повинні звітувати податковим органам про умови здійснення таких угод.

DAC7 стосується цифрових торговельних платформ (як веб-сайтів, так і мобільних додатків), які повинні звітувати фіскальним органам про їх користувачів, діяльність яких відповідає певним критеріям. Діджитал-майданчики будуть збирати, перевіряти та передавати дані щодо країни знаходження, податкового номеру, розміру доходів, виду діяльності та іншу інформацію щодо їх користувачів. Наприклад, всім відомий Amazon буде щорічно повідомляли фіскальним органам інформацію про доходи та бізнес своїх користувачів-продавців, які є резидентами країн ЄС, мають дохід від продажів більше 2 000 євро або 30 та більше здійснених транзакцій у поточному календарному році.

Україна стоїть на порозі змін, які торкнуться прямого та непрямого оподаткування, а також організації процесу адміністрування та контролю за сплатою податків. Для реалізації на практиці податкових заходів, необхідних для вступу до Європейського Союзу, Міністерство фінансів України, ДПС та Програма ЄС з підтримки України з управління державними фінансами (EU4PFM) у форматі робочих груп ведуть активну роботу над підготовкою законодавчої бази у сфері оподаткування та податкового адміністрування.