Санкційний комплаєнс: оцінка ризиків для бізнесу

З початку повномасштабної збройної агресії росії проти України тема санкцій набула важливого значення. Якщо до 2022 року санкції могли ускладнити діяльність переважно фінансових організацій і представників великого міжнародного бізнесу, то зараз із санкційними обмеженнями та їх наслідками може зіткнутись будь-який бізнес незалежно від масштабів. Якими ж ризиками для бізнесу загрожує недотримання санкційного законодавства і до чого тут комплаєнс?

Санкції можна поділити на національні та міжнародні.

Санкції в Україні

Санкції Ради національної безпеки і оборони України (РНБО)

В Україні порядок застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів регулюється Законом України «Про санкції» (далі - Закон). Мета застосування санкцій - це захист національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави.

Закон передбачає застосування:

• персональних санкцій - ті, що до конкретних фізичних та юридичних осіб або суб'єктів, які здійснюють терористичну діяльність

• секторальні санкції - ті, що до представників певного сектору економіки, виду діяльності

В Законі окреслено 26 конкретизованих видів санкцій, а також наявний пункт, що дозволяє застосовувати «інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом», що фактично усуває будь-які обмеження.

На виконання Закону Правлінням Національного банку України затверджена постанова «Про забезпечення реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 01.10.2015 № 654 (із змінами), яка забороняє банкам зокрема:

• встановлювати ділові контакти із підсанкційними особами за наявності санкції «заборона встановлення ділових контактів»

• здійснювати фінансові операції, якщо до клієнта/його контрагента застосовано санкцію «зупинення фінансових операцій»

• сприяти виведенню капіталу за межі України особами, якщо є санкція «запобігання виведенню капіталів за межі України»

• виконувати фінансові зобов'язання на користь осіб, до яких застосовано санкцію «зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань»

• тощо

Особам із санкційних списків банки та інші небанківські фінансові установи зобов'язані відмовити в здійсненні переказу коштів та проведенні валютно-обмінних операцій.

Також, фінустановам заборонено проводити операції, які:

• мають на меті, сприяють або можуть сприяти уникненню санкційних обмежень

• порушують, сприяють або можуть сприяти порушенню санкційних обмежень

Таким чином, діяльність особи, до якої застосовано певного виду санкції, фактично унеможливлюється.

Інформація про осіб, до яких застосовано санкції РНБО оприлюднюється на сайті офіційного інтернет-представництва Президента України.

Перелік терористів

Крім санкцій РНБО діють обмеження щодо діяльності осіб, включених до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції (далі - перелік терористів, перелік). Вимоги щодо роботи з переліком терористів встановлює Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - Закон про ПВК/ФТ).

Перелік формується Держфінмоніторингом, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та оприлюднюється на офіційному сайті Держфінмоніторингу. Переглянути та завантажити актуальний перелік терористів можна за посиланням.

Обов'язок замороження активів та зупинення фінансових операцій клієнтів, включених до переліку терористів, покладається на банки, небанківські фінансові установи та інших, визначених Законом про ПВК/ФТ суб'єктів первинного фінансового моніторингу (СПФМ).

СПФМ забороняється встановлювати ділові відносини та проводити видаткові фінансові операції, надавати фінансові та інші пов'язані послуги прямо або опосередковано з клієнтами, які є особами, (1) яких включено до переліку терористів, (2) які діють від імені та за дорученням осіб, яких включено до переліку терористів, (3) якими прямо або опосередковано володіють чи КБВ яких є особи, яких включено до переліку терористів.

Для ефективного виконання цієї функції фінустанови використовують системи автоматизації та розробляють скринінгові процедури, які дають змогу виявляти осіб з переліку терористів. Ще й більш від того, Національний банк України вимагає від банків та фінустанов під час виявлення індикаторів пов'язаності з особами з переліку терористів керуватися принципом максимально можливого аналізу даних, які є в розпорядженні фінустанови. Тому аналізуються як мінімум такі дані:

• учасників фінансових операцій, що здійснюються за допомогою фінустанови (враховується інформація всіх полів первинних документів, які можуть містити дані осіб)

• вигодоодержувачів за фінансовими операціями

• фінансових установ, які беруть участь у здійсненні транскордонних фінансових операцій

• клієнтів фінустанови

• представників клієнтів фінустанови, осіб, які діють від імені, за дорученням або на користь клієнтів

• КБВ клієнтів

• осіб, які здійснюють прямий або непрямий вирішальний вплив на клієнта

• посадових осіб органів управління клієнтів

За будь-якого збігу інформації або наявності будь-якого індикатора пов'язаності вважається, що особа або організація є такою, що включена до переліку терористів із усіма наслідками, що з цього виникають.

Зазначені системи автоматизації використовуються фінустановами також для роботи із списками санкційних осіб РНБО.

Таким чином, навіть віддалений та опосередкований зв'язок з токсичними особами може завдати шкоди бізнесу.

Міжнародні санкції

Міжнародні санкції - це примусові заходи, які застосовуються міжнародними організаціями або окремими державами до інших за порушення норм міжнародного права.

Використання примусових заходів невоєнного характеру як способу тиску одного міжнародного утворення або держави на іншу з метою змусити її піти на поступки в питаннях зовнішньої політики застосовувалися і продовжують застосовуватись для досягнення тих чи інших зовнішньополітичних цілей. Але надзвичайного значення санкції набули з 24 лютого 2022 року.

Раніше міжнародними санкціями опікувались фінансові установи, які відкривали кореспондентські рахунки в закордонних банках, а тому повинні були дотримуватись вимог міжнародного законодавства. Порушення наражало на штрафи та ризик відмови від співпраці. Торкались санкції також учасників зовнішньоекономічної діяльності. Здебільшого, обмеження застосовувались до країн, з якими Україна не мала тісних економічних зв'язків. Перелічені фактори слугували тому, що міжнародні санкції перебували поза увагою переважної частини бізнесу.

Ситуація докорінно змінилась, коли лідером серед підсанкційних країн світу стала російська федерація. Оскільки санкції є одним із дієвих інструментів впливу на країну-агресора з боку цивілізованої світової спільноти, партнери України постійно нарощують санкційний тиск, який має стати реальним важелем впливу та збільшить ізоляцію агресора на міжнародній арені.

На сьогодні серед впливових міжнародних санкцій:

• санкції Європейського Союзу - ухвалює Рада ЕС

• санкції ООН - приймає Радою безпеки ООН

• санкції США - запроваджує Управлінням з контролю за іноземними активами (OFAC)

• санкції Великобританії - запроваджує Міністерство фінансів (OFSI)

• санкції Австралії - запроваджує Міністерство закордонних справ і торгівлі (DFAT)

Станом на початок лютого 2023 року Радою ЄС введено вже дев'ять пакетів економічних та індивідуальних санкцій у зв'язку з військовою агресією росії проти України. Зараз ведеться робота над 10-м пакетом до річниці воєнного вторгнення.

На відміну від екзотичних країн, росія посідала значне місце в економічній архітектурі світу, а економічні зв'язки рф та України до початку війни залишались тісними, навіть на тлі агресії росії, яка тривала з 2014 року. Продовжувала давати про себе знати спадщина СРСР.

Тому сьогодні, враховуючи кількість санкцій та глибину інтеграції сусідніх економік, дуже багато юридичних осіб можуть виявити у власній структурі власності та ділових зв'язках російську присутність, що породжує низку ризиків. Відмова від встановлення ділових відносин, зупинення фінансових операцій, репутаційні ризики, патріотична складова - це лише невеликий перелік, який одразу спадає на думку.

Як запобігти санкційним ризикам?

Головна мета санкційного комплаєнсу - захистити бізнес від можливих втрат або недоотримання доходів внаслідок потрапляння компанії, її КБВ або власників істотної участі, контрагентів, керівників до переліку осіб, до яких застосовані санкції. При цьому важливо не лише своєчасно виявляти факт потрапляння у перелік, а прогнозувати ймовірність виникнення санкцій та запобігати їм.

Запровадження санкційного комплаєнсу здійснюється в декілька етапів.

1. Аналіз специфіки ведення бізнесу компанії та її клієнтів/контрагентів. Визначення зон, де можуть виникати ризики.

2. Запровадження елементів постійного моніторингу санкційної складової, що включає:

• поглиблене вивчення контрагентів, їх бенефіціарів та керівників

• аналіз ділової репутації контрагента, його засновників та керівників

• оцінка географічних/територіальних ризиків

• дотримання вимог законодавства під час укладення договорів та здійснення фінансових розрахунків

• аналіз діяльності контрагентів щодо виявлення спроб приховування або обминання санкцій, що також кваліфікується як порушення

3. Розгляд, розробка та запровадження застережних заходів:

• пошук альтернативних схем постачання товарів/послуг, банківських розрахунків, інших аспектів ведення бізнесу

• зміна у складі засновників/органів управління (за потреби), а саме виключення зі складу фізичних осіб, які потрапили у санкційні списки або ймовірність такої події велика або не виключена

• пошук нових клієнтів/контрагентів/постачальників

4. Постійний моніторинг змін в діяльності з метою попередження негативних наслідків та адаптації бізнесу до нових умов/викликів.

Наслідками відсутності санкційного комплаєнсу можуть стати:

• відмова від підтримання ділових відносин з уповноваженими банками або відмова від проведення фінансових операцій

• затримки в проведенні фінансових операцій через тривалий процес додаткової перевірки, потреби подання фінустанові документів/інформації/пояснень

• визнання компанії такою, що пов'язана з санкційними особами

• втрата репутації, відмова клієнтів/контрагентів від співпраці з огляду на репутаційний/іміджевий/патріотичний аспект

• якщо взагалі не зважати на зміни в суспільстві та на правила доброчесного ведення бізнесу в умовах війни, не виключене потрапляння компанії/КБВ до санкційного списку, притягнення до кримінальної відповідальності

Розуміння, що таке санкції, які види санкцій бувають, який механізм та наслідки їх застосування, дозволять впевнено почувати себе в мінливому середовищі, ефективно управляти ризиками та убезпечувати себе від ведення бізнесу з особами, які можуть мати вкрай негативні наслідки.