Валютні обмеження для бізнесу в умовах воєнного стану

З початку повномасштабного вторгнення російських військ Верховна Рада ухвалила пакет законів, спрямованих на дерегуляцію і зниження рівня оподаткування в період воєнного стану, а податкова служба призупинила майже всі перевірки підприємців. 

Натомість банківський сектор миттєво зреагував на потенційні загрози для економіки введенням ряду жорстких обмежень, в тому числі на валютному ринку. Незважаючи на їх відверто антиринковий характер, вжиті НБУ заходи виявилися вкрай дієвими, забезпечили стабільне функціонування економіки та стійкість роботи банківської системи в умовах повномасштабної війни.    

В перший день військового вторгнення регулятор в особі НБУ прийняв постанову № 18 від 24.02.2022 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі - Постанова №18), якою було введено ряд істотних обмежень, зокрема: 

• зафіксовано офіційний курс станом на 24.02.2022; 

• обмежено зняття готівки; 

• заборонено видачу коштів в іноземній валюті; 

• зупинено роботу валютного ринку, крім продажу валюти; 

• заборонені транскордонні валютні перекази; 

• призупинено поповнення електронних гаманців електронними грошима та розповсюдження електронних грошей. 

З введеними валютними обмеженнями таких масштабів бізнес стикнувся вперше за роки існування ринкової економіки в незалежній Україні. Фактично зупинені всі операції із валютою та перекази коштів за кордон.  

Для стримування відтоку валюти з України введено поняття критичного імпорту. Тривалий час імпортери могли купувати валюту для придбання товарів, що входять до переліку товарів критичного імпорту, затвердженого КМУ. Перелік товарів критичного імпорту зазнавав змін десятки разів та в кінцевому підсумку був скасований Кабміном 07.07.2022.   

З часу введення обмежень та з огляду на триваючий воєнний стан вжиті регулятором заходи постійно актуалізуються, виходячи зі зміни ситуації та нагальних потреб. Поступово НБУ послаблює валютні обмеження для бізнесу. 

Актуальні валютні обмеження  

Продовжує діяти режим фіксованого обмінного курсу, оскільки зберігається суттєвий розрив між попитом та пропозицією на валютному ринку. Однак НБУ має плани найближчим часом повернутися до плаваючого обмінного курсу. 

За загальним правилом з 24.02.2022 заборонено здійснювати транскордонний переказ валютних цінностей з України/переказ коштів на кореспондентські рахунки банків-нерезидентів у гривнях/іноземній валюті, відкриті в банках-резидентах, уключаючи перекази, що здійснюються за дорученням клієнтів. Однак Постановою №18 встановлено суттєвий перелік виключень з даної заборони, який поступово розширюється. 

Запроваджені НБУ тимчасові норми не дають змогу переказувати іноземну валюту за кордон для погашення та обслуговування українськими підприємствами-позичальниками боргових зобов'язань перед іноземними кредиторами. Проте допускається оплата процентних платежів за відповідними кредитами за дотримання визначених умов. 

Заборона не містить виключення для оплати існуючої заборгованості перед нерезидентами. Якщо відповідний платіж не підпадає під виключення, встановлені Постановою №18, українське підприємство не зможе розрахуватися за поставлений товар (роботу, послугу). До прикладу, імпортні поставки, здійснені до 23.02.2022, не можуть бути оплачені. 

З 06.09.2022 для здійснення розрахунків у іноземній валюті юридичні особи мають спочатку використовувати наявну в них іноземну валюту, а далі, за необхідності, купувати її на валютному ринку України. 

Граничні строки розрахунків 

Банки як суб'єкти первинного фінансового моніторингу продовжують проведення валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків по експортно-імпортних операціях.  

Серед інших обмежень, Постановою №18 встановлено заборону банкам припиняти валютний  нагляд за дотриманням граничних строків розрахунків за операцією з експорту або імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов'язань шляхом взаємозаліку.  

Граничний строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів зазнав змін за період воєнного стану декілька разів. На сьогоднішній день він становить 180 календарних днів та застосовується до операцій, здійснених з 05.04.2022. До операцій, здійснених до 05.04.2022, застосовується строк 365 днів. 

Обмеження за термінами розрахунків не поширюється на імпорт товарів (уключаючи незавершені розрахунки за угодою), якщо сума операції (в еквіваленті по курсу НБУ на дату здійснення операції) менше розміру, передбаченого Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», тобто менше 400 000 грн. в еквіваленті, крім випадків дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій. 

Крім того, граничні строки розрахунків не поширюються на низку операцій, наведених у Постанові НБУ №67 від 14.05.2019 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів». 

Недотримання граничних строків розрахунків тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Розрахунки з резидентами Російської Федерації, Республіки Білорусь та юридичними особами, пов'язаними з державою-агресором 

Заборони та обмеження на співпрацю з контрагентами, пов'язаними з державою-агресором, діючі до початку військових дій, були суттєво посилені з розв'язанням повномасштабної війни 24.02.2022.  

03.03.2022 КМУ прийняв постанову №187 від 03.03.2022 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації» (далі - Постанова №187), яка буде діяти тимчасово до набрання чинності закону про врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором, але не більше одного місяця після припинення воєнного стану. 

В подальшому, прийняттям КМУ постанови №426 від 09.04.2022 «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації», повністю заборонено імпорт товарів з Російської Федерації. 

Для розуміння правильності застосування обмежень визначимо критерії пов'язаності контрагента з Російською Федерацією. 

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №187 від 03.03.2022 (з наступними змінами) такими особами є: 

• громадяни Російської Федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах; 

• юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації; 

• юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації; 

• юридичні особи, утворені відповідно до законодавства іноземної держави, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, яких є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації. Щодо даної категорії осіб заборона на виконання грошових та інших зобов'язань перед ними встановлюється виключно у випадку виконання зобов'язань за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті. 

Щодо господарських відносин з контрагентами-резидентами Республіки Білорусь 

Діюче законодавство не дає визначення щодо пов'язаності особи з Республікою Білорусь. Північний сусід офіційно не визнаний державою-агресором чи пособником держави-агресора. Однак з початком введення воєнного стану законодавством введені суттєві обмеження щодо співпраці з особами, пов'язаними з Республікою Білорусь, нарівні з Російською Федерацією. Діючі заборони є менш жорсткими та передбачають, передовсім, обмеження на здійснення валютних операцій.  

Зупинимося детальніше на валютних обмеженнях. 

Відповідно до Постанови №18 зупинено здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів Російської Федерації/Республіки Білорусь, за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Російської Федерації/Республіки Білорусь. 

З першого дня війни уповноваженим установам забороняється здійснювати будь-які валютні операції:  

- з використанням російських рублів та білоруських рублів; 

- учасником яких є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в Російській Федерації або в Республіці Білорусь; 

- для виконання зобов'язань перед юридичними або фізичними особами, які мають місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в Російській Федерації або в Республіці Білорусь. 

Вказані обмеження містять декілька виключень. Заборона не поширюється, зокрема, на наступні операції: 

• переказ коштів (крім російських рублів та білоруських рублів) на рахунки резидентів у банках за операціями з експорту товарів, повернення коштів за операціями з імпорту товарів. При цьому кошти, що надійшли із-за кордону в російських рублях/білоруських рублях  за такими операціями можуть бути обмінені на міжнародному валютному ринку на іншу валюту (крім російських рублів/білоруських рублів) для її подальшого зарахування на рахунки клієнта. 

• операції із зарахування надходжень коштів (уключаючи надходження коштів у російських рублях/білоруських рублях) із-за кордону на кореспондентський рахунок банку, відкритий в іншому банку на території України. 

До початку військових дій Україна мала тісні торгово-економічні зв'язки з Білоруссю, передовсім в паливно-енергетичному секторі. На момент введення обмежень 24.02.2022 велика кількість компаній мала діючі контракти з незакритими розрахунками. З прийняттям Постанови №18 та подальшим введенням обмежень на перекази SWIFT та міжнародні системи грошових переказів прямі розрахунки з білоруськими компаніями стали неможливими. З огляду на згадані вище виключення, що містяться в Постанові №18, для врегулювання непогашених грошових зобов'язань, здійснення поточних розрахунків виходом із ситуації може бути залучення посередників, кореспондентських рахунків. Використання подібних інструментів вимагає додаткових затрат, однак на сьогоднішній день є найбільш оптимальним вирішенням проблеми незакритих зобов'язань.   

Співпраця з компаніями з російським чи білоруським слідом  може відбутися неусвідомлено, тому вкрай важливо перевіряти контрагентів на предмет будь-якого відношення до Російської Федерації чи Республіки Білорусь. Адже можливі наслідки далеко не обмежуються морально-етичними, репутаційними чи іміджевими. Результати порушення діючих заборон та обмежень вражають своєю істотністю та варіативністю: від визнання правочину нікчемним (пп. 1 п. 2 Постанови №18) та можливих санкційних, в тому числі міжнародних, заборон на здійснення певного виду діяльності, до кримінальної відповідальності (ч. 4 ст. 111? ККУ), ліквідації та конфіскації майна юридичної особи. 

До всього, свіжою подією є постанова НБУ №26 від 16.03.2023 «Про розкриття інформації щодо зв'язків клієнтів із державою, що здійснює збройну агресію проти України», що набрала чинності 18.03.2023. Згідно даного документу НБУ зобов'язав українські банки та філії іноземних банків в Україні виявляти та документувати інформацію про зв'язки клієнтів та їх контрагентів із державою, що здійснює збройну агресію проти України, та громадянами/резидентами такої держави. Крім того, регулятор наділяється правом звертатися до банку з окремим запитом для отримання відомостей про виявлені банком зв'язки клієнтів та їх контрагентів із державою-агресором. 

Зважаючи на очевидні ризики та можливі наслідки будь-якої співпраці з контрагентами з Російської Федерації та  Республіки Білорусь вкрай важливо бути проінформованим про діючі обмеження та слідкувати за нововведеннями. 

В заключення 

Із введенням воєнного стану нові послаблення або обмеження стосовно здійснення валютних операцій вводяться майже щоденно. На сьогоднішній день здійснення іноземних валютних розрахунків має низку особливостей, специфічних та нових для бізнесу. Тому перед здійсненням валютних операцій слід обов'язково отримати консультацію щодо актуальних правил та обмежень для уникнення нарахування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства чи інших негативних невідворотних наслідків.