Станом на сьогодні масив законодавства, яке регулює порядок та умови розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників ("КБВ") юридичними особами, зареєстрованими в Україні, був значною мірою доповнений, зокрема, з метою запобігання допуску російського капіталу у вітчизняну економіку в умовах воєнного стану.
Проте, українські компанії отримали додатковий тягар у вигляді поглиблених вимог щодо звітування про структуру власності та КБВ, а також ризик понести відповідальність у зв'язку з невиконанням/неповним виконанням таких вимог.
В цій статті ми розглянемо, на що слід звернути увагу українському бізнесу при розкритті інформації про своїх КБВ, які ризики можуть виникнути та яка відповідальність може настати за порушення законодавства у цій сфері.
Зміни до законодавства щодо розкриття структури власності та КБВ
Закон №2571-IX від 6 вересня 2022 року доповнив Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" ("Закон") статтею 5-1, яка, серед іншого, встановлює наступні обов'язки:
юридичні особи зобов'язані забезпечити наявність інформації про КБВ (або їх відсутність) та структуру власності таких юридичних осіб у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ("Реєстр");
фізичні особи-резиденти та юридичні особи-резиденти, які є засновниками (учасниками) юридичної особи та/або здійснюють вирішальний вплив на діяльність такої юридичної особи, зобов'язані на запит такої юридичної особи надавати їй інформацію, необхідну для розкриття /актуалізації відомостей про КБВ.
Якщо вказані фізичні особи-резиденти та юридичні особи-резиденти не надали зазначену інформацію на запит юридичної особи, на них може бути накладено штраф у розмірі від однієї тисячі до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (станом на дату публікації - від 17 000 грн до 340 000 грн);
юридичні особи зобов'язані протягом 30 (тридцяти) робочих днів повідомляти державного реєстратора про зміни у відомостях про КБВ та структуру власності та подавати підтвердні документи для внесення відповідних змін до Реєстру;
Якщо юридична особа порушила цю вимогу у зв'язку з неотриманням на її запит інформації, необхідної для внесення або актуалізації в Реєстрі інформації про КБВ та структуру власності (наприклад, засновник/учасник або інша компанія групи відмовилась надавати інформацію), то вона звільняється від відповідальності за таке порушення.
Окрім цього, були внесені зміни до пункту 4 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону, які передбачили, що впродовж 6 (шести) місяців з дати набрання чинності Методологією визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника, затвердженої Постановою КМУ та НБУ №1011 від 19 вересня 2021 року (тобто з 3 жовтня 2023 року), але не раніше 90 (дев'яноста) днів з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні, юридичні особи, зареєстровані до 3 жовтня 2023 року, зобов'язані подати інформацію про КБВ та структуру власності в порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
З вимогами щодо складання структури власності ви можете ознайомитись у Наказі Міністерства фінансів України № 163 від 19 березня 2021 року, а визначити КБВ допоможе нещодавно затверджена Методологія та її пояснення юристами Everlegal.
Відповідальність
Стаття 166-11 КУпАП передбачає штраф на посадову особу компанії у розмірі від 17 000 грн до 51 000 грн за неподання або несвоєчасне подання державному реєстратору (і) інформації про КБВ або про його відсутність, або (іі) документів для підтвердження відомостей про КБВ.
Важливо, що штрафи за неподання / несвоєчасне подання документів по КБВ не застосовуються впродовж дії воєнного стану та протягом 3 (трьох) місяців після його закінчення, відповідно до пп. 2 п. 1 Закону № 2115-IX.
Проте, на цьому ризики, пов'язані з розкриттям КБВ, не закінчуються.
Спробуйте LIGA360 PRO - рішення нового покоління для пошуку й аналізу інформації. Знаходьте відповіді, консультації експертів та алгоритми дій для вашої сфери діяльності. Більше переваг за посиланням.
Виявлення розбіжностей у відомостях про КБВ
1 грудня 2023 року мали набути чинності, проте Мінфін відтермінував до 1 квітня 2024 року:
Порядок повідомлення суб'єктом первинного фінансового моніторингу ("СПФМ") Міністерства юстиції України про виявлені розбіжності у відомостях про КБВ та/або структурі власності юридичної особи, затверджений наказом Міністерства юстиції України №2542/5 від 12 липня 2023 року ("Порядок повідомлення"); та
Порядок передачі Міністерством юстиції України інформації про виявлені розбіжності Державній службі фінансового моніторингу України, затверджений наказом Міністерства юстиції України №2513/5/378 від 10 липня 2023 року ("Порядок передачі").
Обидва акти запроваджують порядок виявлення, повідомлення та відображення у Реєстрі інформації про можливу недостовірність відомостей про КБВ та/або структуру власності. При цьому, Порядок повідомлення містить невичерпний перелік розбіжностей у відомостях про КБВ / структуру власності, серед яких, зокрема:
щодо відомостей про КБВ та/або структуру власності юридичної особи, розміщених в Реєстрі, допущено неточність, неповноту та/або помилки;
відомості в Реєстрі про КБВ та/або структуру власності не збігаються з наданими клієнтом та/або СПФМ відомостями; та
в Реєстрі зазначено номінального КБВ.
Порядок виявлення розбіжностей
1. Повідомлення Міністерства юстиції України про виявлені розбіжності у відомостях про КБВ чи структуру власності.
Відповідно до Порядку повідомлення, повідомити про виявлення неповноти, неточностей, помилок та інших розбіжностей у відомостях про КБВ та/або структурі власності юридичної особи в Реєстр може:
орган державної влади;
правоохоронний орган;
СПФМ; та
інша особа (якщо інформація стосується такої особи).
Такий орган, СПФМ або особа з дня виявлення помилок у відомостях про КБВ протягом 10 (десяти) робочих днів направляє повідомлення про виявлені розбіжності держателю Реєстру - Мін'юсту.
2. Надсилання Міністерством юстиції інформації про виявлені розбіжності державному реєстратору та взаємодія з Державною службою фінансового моніторингу України.
У строк, що не перевищує 10 (десять) робочих днів з дати отримання повідомлення, Міністерство юстиції надсилає інформацію про виявлені розбіжності державному реєстратору у межах відповідної області чи м. Києва за місцезнаходженням юридичної особи, щодо якої виявлено розбіжності.
Лист Міністерства юстиції міститиме:
вказівку державному реєстратору щодо внесення протягом 3 (трьох) робочих днів з дня його отримання до Реєстру відмітки про можливу недостовірність інформації про КБВ та/або структуру власності юридичної особи; та
вказівку про необхідність направлення юридичній особі вимоги щодо надання письмових пояснень стосовно виявлених розбіжностей.
До листа додаються копії відповідних матеріалів та документів, що надійшли разом з повідомленням про виявлення розбіжностей.
Мін'юст не пізніше десятого робочого дня місяця, наступного за місяцем, в якому йому передано інформацію про виявлення розбіжностей, передає інформацію про розбіжності до Державної служби фінансового моніторингу України без зазначення інформації, яка може ідентифікувати СПФМ, яким було повідомлено про розбіжності.
3. Проставлення відмітки у Реєстрі про недостовірність інформації та направлення вимоги юридичній особі щодо надання письмових пояснень.
Державний реєстратор протягом 3 (трьох) робочих днів з дати внесення ним до Реєстру відмітки про можливу недостовірність інформації про КБВ та/або структуру власності юридичної особи направляє цій юридичній особі вимогу про надання письмових пояснень щодо виявленої можливої недостовірності інформації.
Вимога державного реєстратора до юридичної особи про надання пояснень міститиме:
вихідну дату та номер; та
опис виявленої можливої недостовірності інформації про КБВ та/або структуру власності такої юридичної особи.
Вимога підписується державним реєстратором та направляється за місцезнаходженням юридичної особи.
4. Надання пояснень на вимогу державного реєстратора.
Юридична особа протягом 10 (десяти) робочих днів з дня отримання вимоги повинна надати державному реєстратору пояснення та документи для підтвердження відомостей про КБВ та/або структуру власності юридичної особи. Підтвердними документами можуть бути лише документи, що були отримані з офіційних джерел, є чинними на момент їх подання та включають усі необхідні ідентифікаційні дані.
5. Розгляд пояснення державним реєстратором.
Державний реєстратор протягом 2 (двох) робочих днів після отримання від юридичної особи пояснень та підтвердних документів розглядає їх на предмет:
відсутності підчищень або дописок, закреслених слів, інших виправлень;
арифметичних помилок;
тексту, заповненого олівцем; та
пошкоджень, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст.
У разі виявлення зазначених недоліків державний реєстратор не пізніше 3 (трьох) робочих днів після отримання пояснень та підтвердних документів направляє юридичній особі лист про необхідність усунення недоліків.
Юридична особа повинна надіслати державному реєстратору пояснення та/або підтвердні документи, в яких усунуто виявлені державним реєстратором недоліки, протягом 5 (п'яти) робочих днів після отримання нею відповідного листа.
6. Встановлення результатів перевірки.
У разі встановлення актуальності інформації державний реєстратор за погодженням із Мін'юстом протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня закінчення перевірки виключає відмітку у Реєстрі про можливу недостовірність інформації про КБВ та/або структуру власності юридичної особи.
Якщо (i) не отримано відповіді на вимогу державного реєстратора протягом 30 (тридцяти) робочих днів з дня її направлення або (ii) встановлено неактуальність інформації про КБВ та/або структуру власності юридичної особи, Мін'юст надає вказівку державному реєстратору виключити з Реєстру інформацію про КБВ та/або структуру власності юридичної особи, про що повідомляє юридичну особу та особу, яка надіслала відповідне повідомлення про розбіжності.
Legal Solution - аналіз законодавства й практика правозастосування для кожного фахівця. Знайдіть нормативні документи, досліджуйте правові питання та звіряйтеся з експертами. Дізнайтеся більше переваг за посиланням.
Замість висновку
Окрім встановлених законом штрафів, що накладаються на посадових осіб внаслідок порушення законодавства у сфері розкриття КБВ та структури власності, юридичні особи додатково несуть ризик визнання відомостей про їх КБВ та структуру власності у Реєстрі недостовірними та виключення таких відомостей з Реєстру.
Сам факт внесення примітки про можливу недостовірність такої інформації в Реєстрі може стати на заваді ефективної співпраці з банками, проходженню KYC та інших аналогічних перевірок. Більше того, з описаної вище процедури зрозуміло, що порядок вилучення примітки про можливу недостовірність інформації про КБВ / структуру власності є доволі непростим.
Отже, задля уникнення проблем з розкриттям інформації про КБВ та структури власності у стислі строки після закінчення воєнного стану та ризиків оскарження достовірності інформації про КБВ та/або структури власності у Реєстрі, бізнеси можуть вже зараз оновлювати інформацію про своїх КБВ та структури власності з урахуванням вимог чинного законодавства.
Станом на дату публікації, для розкриття КБВ та структури власності юридичній особі достатньо звернутись до нотаріуса/державного реєстратора з наступним пакетом документів:
реєстраційна картка;
документ, що підтверджує повноваження заявника (наприклад, довіреність);
структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до Наказу Міністерства фінансів України № 163 від 19 березня 2021 року;
нотаріально посвідчений, апостильований та перекладений на українську мову із засвідченням підпису перекладача витяг, виписка чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи нерезидента в країні її місцезнаходження, якщо засновником юридичної особи є юридична особа-нерезидент.
Крім того, такі виписки необхідно підготувати по кожній компанії групи, яка прямо або опосередковано володіє часткою в українській юридичній особі. Зазначені документи слугуватимуть документальним підтвердженням структури власності; та
копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство) особи, яка є КБВ юридичної особи.
Таким документом є нотаріально засвідчена (у випадку КБВ-нерезидента - додатково апостильована та перекладена на українську із засвідченням підпису перекладача) копія паспорта КБВ. Альтернативно, копія паспорта КБВ може бути засвідчена КЕП особи, уповноваженої на подання документів для державної реєстрації, крім випадків, якщо такий документ оформлений із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру (у випадку КБВ-громадянина України).
Зверніть увагу, що засвідчення копії паспорту КБВ має здійснюватися не раніше, ніж за 90 (дев'яносто) днів до дня його подання для проведення державної реєстрації.
Нікіта Воротніков, молодший юрист EVERLEGAL
