Що підприємцям треба знати про запити податкових органів: види, строки, відповідальність

Для розуміння проблематики запитів податкових органів, необхідно враховувати декілька важливих аксіом: 

1. Письмові запити направляються на податкову адресу платника та обов'язково мають бути отримані. 

2. На отримані письмові запити обов'язково необхідно надати письмову відповідь. 

3. Від правомірності запиту залежить зміст відповіді та правові наслідки для платника та податкового органу. 

4. Будь-який запит може призвести до документальної позапланової перевірки. 

5. Правильно складена відповідь на запит може вберегти від неправомірної перевірки. 

А тепер про це більш докладніше. 

Саме  приписи пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України встановлюють спосіб та підстави реалізації права звернення податкових органів до платників податків із запитами про надання інформації та її документального підтвердження. 

Запит підписується керівником/заступником/уповноваженою особою та скріплюється печаткою контролюючого органу,  і має містити: 

1) підстави для надсилання запиту (про них нижче) із зазначенням інформації, яка підтверджує такі підстави; 

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 

УВАГА! Закон передбачає вказувати підтвердження наявності підстав для надсилання запиту (із обов'язковим зазначенням фактів), а не лише формальне посилання на них. 

У разі якщо запит складено з порушенням вказаних вище вимог, платник податків звільняється від обов'язку надання відповіді на такий запит. Але на практиці про таке порушення та відсутність обов'язку надання інформації необхідно повідомити податковий орган письмово (письмово відмовляє у наданні інформації).  

Запит вважається належним чином врученим, якщо його:  

• надіслано засобами електронного зв'язку (якщо платником подано заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет), 

• надіслано за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення 

• особисто вручено платнику податків або його представнику (на підставі закону або довіреності). 

УВАГА! Якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення!!!  

Норми підпункту 73.3.1. пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України визначено перелік підстав, за наявності яких може бути надіслано запит. Їх можна умовно поділити на три групи:  

• звичайні запити щодо повсякденної діяльності,  

• запити пов'язані із застосуванням міжнародного законодавства,  

• запити передбачені іншими нормами Податкового кодексу України 

До звичайних запитів відносяться ті, підстави для яких є: 

1) виявлено факти, які можуть свідчити про порушення  законодавства платником податків; 

2) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків; 

3) стосовно платника податків подано скаргу про: 

• ненадання податкової накладної покупцю або про допущення помилок в обов'язкових реквізитах податкової накладної, та/або порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН накладної та/або розрахунку коригування; 

• ненадання акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 

4) у разі проведення зустрічної звірки; 

Як бачимо, всі перелічені підстави стосуються звичайної діяльності платників і можливих недоліків під час її здійснення. 

Друга група запитів стосується лише тих платників податків, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність та/або мають рахунки в іноземних юрисдикціях: 

1) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням та/або для визначення рівня звичайних цін; 

2) виявлено помилку або недостовірність даних, що містяться у звіті про підзвітні рахунки, поданому фінансовим агентом, або відповідно до Загального стандарту звітності CRS; 

3) отримано повідомлення від компетентного органу іноземної юрисдикції; 

4) отримано запит про надання інформації від компетентного органу іноземної держави на підставі міжнародного договору. 

Остання група запитів має підстави прямо визначені іншими нормами  Податкового кодексу України. Наприклад, нормами: 

- підпункту 39.4.4. пункту 39.4 статті 39 -  надання документації з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій на запит ДПС України; 

- підпункту 39.4.7. пункту 39.4 статті 39 - надання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) платнику податків на запит ДПС України; 

- підпункту 39^-2.6.1. пункту 39^-2.6. статті 39^-2 - надання додаткових пояснень щодо контрольованої іноземної компанії, якщо контролюючою особою не подано звіт про контрольовані іноземні компанії, та/або відомості, зазначені у цьому звіті не відповідають дійсності або містять помилки. 

- абзацу другого пункту 85.2 статті 85 - надання великим платником податків копій документів засобами електронного зв'язку в електронній формі після початку планової/позапланової/фактичної перевірки; 

- пункту 85.4 статті 85- надання під час планової/позапланової/фактичної перевірки  копій будь-яких документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства (але в разі згоди платника із порушеннями). 

Платники податків зобов'язані надавати визначену в запиті інформацію та її документальне підтвердження протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. 

У разі проведення зустрічної звірки платники податків зобов'язані надавати відповідь протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.  

Запит надіслано податковому органу, якщо:  

• надіслано засобами електронного зв'язку (з дотриманням вимог про накладання  електронного підпису), 

• надіслано за місцезнаходженням податкового органу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладеного; 

• подано через канцелярію податкового органу із отриманням відповідного штампу та вхідного реєстраційного номеру. 

УВАГА! Платник податків письмово відмовляє у наданні інформації, у разі якщо запитувана інформація вже надавалось платником податків за попередніми запитами цього контролюючого органу. В такому випадку необхідно письмово повідомити реквізити (дату та номер) листа-відповіді.  

Платники податків мають чітко розуміти не лише свої права при наданні відповіді контролюючому органу, але і свою відповідальність. Так, нагадаю, що неотримання запиту за податковою адресою, ненадання відповіді на отриманий запит у встановлені строки або  подання не в повному обсязі тягне за собою накладення штрафу: 

В розмірі однієї мінімально заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний факт для запитів, що направлялись на інших підставах підпункту 73.3.1. пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України. В окремих випадках в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.  

УВАГА! Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє особу від обов'язку подання інформації.  

Також слід пам'ятати, що наслідком неподання у встановлені строки належної відповіді на запит може бути проведення  позапланової документальної перевірки, як виїзної та і невиїзної, нарахування податків та застосування штрафів. В окремих випадках, притягнення до кримінальної відповідальності.  

ВИСНОВКИ: 

1. Отримання запиту є обов'язковим. 

2. Запит необхідно проаналізувати на його законність. 

3. Письмова відповідь на запит має бути обов'язково надіслана і надіслана належним чином, докази надсилання збережені. 

4. Неподання будь-якої інформації та її документального підтвердження має бути обгрунтовано на підставі законодавства.