Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Управління товариством учасником: правові перспективи після скасування ГКУ

Відповідно до Закону України від 09.09.2025 р. № 4196-IX з 28.08.2025 р. Господарський кодекс України (далі - ГКУ) втратив чинність, що викликало чимало питань у бізнесу. Одне з актуальних питань пов'язане з можливістю управління підприємством його учасником. Іншими словами, чи може учасник виконувати функції директора без укладення трудового/цивільно-правового договору.

Чому саме скасування ГКУ сколихнуло бізнес спільноту щодо питання управління товариством? Відразу необхідно зазначити, що в класичній ситуації, коли є загальні збори учасників і виконавчий орган - обраний директор, все залишається без змін. А ось у випадку, якщо функції директора здійснює або планує здійснювати учасник, відповідно не все так однозначно. Справа в тому, що до 28.08.2025 р. у вирішенні цього питання керувалися ст. 65 і 128 ГКУ. Після скасування ГКУ це питання регулює ст. 97 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ).

Варто зауважити, що питання управління товариством також регулюються положеннями гл. IV Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», які є спеціальними і залишаються незмінними.

Зміни в регулювання питання управління товариством

Було до 28.08.2025 (ст. 65 ГКУ)

Стало з 28.08.2025 (ст. 97 ЦКУ)

1. Управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу.

2. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

1. Управління товариством здійснюють його органи або безпосередньо його єдиний учасник - фізична особа у разі прийняття таким учасником рішення про це та після внесення відповідних відомостей до єдиного державного реєстру.

2. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом або установчими документами товариства.

Порівняння норм свідчить, що положення ст. 65 ГКУ були більш однозначні у вирішенні питання щодо можливості управління товариством єдиним учасником чи одним із учасників. Іншими словами, вони дозволяли здійснення управлінських функцій безпосередньо власником або одним із учасників товариства. Це підтверджувало Мінекономіки в роз'ясненні від 24.05.2023 р. № 4706-05/23807-09, а також судова практика (рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13.12.2018 р. № 1740/2465/18, Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 р. по справі № 420/4267/19, Рівненського окружного адміністративного суду від 04.05.2020 р. по справі № 460/8/20, Дзержинський районний суд м. Харкова від 19.12.2022 р. по справі № 638/5689/22). Хоча, варто вказати, що і до відповідних змін контролюючі органи намагалися визнати такі відносини трудовими, і тоді товариству доводилося захищати свою позицію в суді.

З положень чинної ст. 97 ЦКУ можна зробити чіткий висновок тільки щодо товариств з єдиним учасником. Тобто, якщо товариство засноване одним учасником, то він може виконувати функції директора на безоплатній основі без укладення трудового чи цивільно-правового договору. Але, враховуючи норми діючого законодавства, зокрема, ЦКУ та Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», та практичні аспекти, така можливість має бути передбачена статутом товариства. Адже відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 11 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» у статуті товариства зазначаються відомості, зокрема, про органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень. Крім того, інформація про такого учасника-управлінця має бути внесена до єдиного державного реєстру.

Після скасування Господарського кодексу бізнес опинився в зоні правової невизначеності щодо управління ТОВ. У LIGA360 можна швидко проаналізувати нове регулювання, позиції контролюючих органів і можливі сценарії дій. Спробуйте системний підхід

Що стосується можливості виконання одним із учасників функцій директора в товаристві, з двома та більше учасниками, то не все так однозначно, враховуючи формулювання ч. 1 ст. 97 ЦКУ. Однак, за нашою оцінкою, положення ч. 2 ст. 97 ЦКУ, а саме норма «якщо інше не встановлено законом або установчими документами товариства» залишають поле для маневрів і для товариств з декількома учасниками. Тобто, якщо в статуті передбачено, що один із учасників може виконувати функції з управління товариством, і дані про нього внесені до єдиного державного реєстру, тоді це може бути працюючим варіантом. Разом з тим необхідно зазначити, що відсутність сформованої судової практики щодо трактування положень ст. 97 ЦКУ, а також наявності позицій ключових відомств, зокрема, Мінюсту та Мінекономіки, може свідчити про певні ризики. З великою долею вірогідності контролюючі органи, можуть дотримуватись позиції щодо необхідності призначення директора з наступним укладенням договору. Відповідно може виникнути спірна ситуація, яка буде вирішуватися в суді.

Враховуючи невизначеність у вирішенні питання управління товариством з декількома учасниками, рекомендуємо діяти наступним чином. Загальні збори учасників товариства призначають директором одного із учасників. Далі виникає необхідність в укладенні трудового або цивільно-правового договору. Така опціональність передбачена ч. 12 ст. 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Якщо з директором укладається трудовий договір, то він обов'язково передбачає нарахування та виплату зарплати. При цьому при визначенні рівня зарплати має враховуватися складність та умови виконуваної роботи, професійно-ділові якості працівника, результати його праці та господарська діяльності підприємства (ч. 2 ст. 1 Закону України «Про охорону праці»). Тобто, формально директору не може бути встановлена мінімальна заробітна плата.

Другий варіант - з директором укладається цивільно-правовий договір про надання послуг з управління товариством. Зауважимо, що слід внести до статуту ТОВ положення, які дозволяють укладати з виконавчим органом цивільно-правовий договір, визначити порядок обрання виконавчого органу. Вважаємо, що користуючись загальними положеннями цивільного законодавства, принципами свободи волі сторін, взаємного визначення умов договору з директором може бути укладений і безоплатний цивільно- правовий договір (ст.ст. 3, 6, 627, 904 ЦКУ). Тобто у випадку, коли, наприклад, товариство не веде активну діяльність, можна обрати саме такий ефективний варіант оформлення відносин з директором. Але і тут треба бути готовими відстоювати позицію щодо цивільно-правового характеру відносин перед контролюючими органами. Значну роль в цьому відіграватиме юридично коректно підготовлений цивільно-правовий договір.

Управління товариством, яке діє на підставі модельного статуту

Відповідно до ч. 2 ст. 81 ЦКУ юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом. Модельний статут товариства з обмеженою відповідальністю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 р. № 367. Він є багатоваріантним та передбачає можливість обрання різних його редакцій, у тому числі редакції «за замовчуванням». Однак модельний статут не дозволяє власноруч вносити зміни в його положення, а самі положення не передбачають можливості виконання функцій з управління товариством єдиним учасником без укладення трудового чи цивільно-правового договору.

Таким чином, якщо товариство діє на підставі модельного статуту, то, за нашою оцінкою, управління таким товариством не може здійснюватися єдиним учасником без укладення відповідного договору. У такому випадку необхідно призначати директора, з яким укладається трудовий або цивільно-правовий договір.

Висновки:

1. Скасування Господарського кодексу України вплинуло на правила гри щодо можливості управління товариством учасником без укладення відповідного договору.

2. Єдиний учасник-фізична особа має право на безпосереднє управління товариством на безоплатній основі без оформлення трудового чи цивільно-правового договору при умові внесення відповідного положення до статуту.

3. Щодо можливості управління товариством на безоплатній основі одним із учасників, то, враховуючи формулювання положень ст. 97 ЦКУ, які з 28.08.2025 р. регулюють це питання, необхідно враховувати певні потенційні ризики. При сміливому підході один із учасників може управляти товариством, якщо така можливість передбачена в статуті. А при обережному підході, - доцільно укласти з учасником-управлінцем цивільно-правовий договір.

LIGA360 забезпечить ваш бізнес інформацією, необхідною для комплексного управління ризиками. Наші інструменти дозволяють попереджати ризики співпраці з партнерами, а також законодавчі, судові й інформаційні загрози й вживати своєчасних заходів щодо їх мінімізації. Оцініть можливості LIGA360, замовивши персональну презентацію вже сьогодні. 

Підпишіться на розсилку
Щопонеділка отримуйте weekly-digest про ключові події бізнесу
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
На цю ж тему