Восени 2024 року ДПС України отримала від компетентного органу Великої Британії масив даних про українців, зареєстрованих на платформі OnlyFans, - інформацію про акаунти та суми коштів, що на них надходили. Джерелом даних став британський оператор платформи Fenix International Ltd, який зобов'язаний звітувати перед HMRC (Королівською податковою та митною службою). Отримавши ці відомості, ДПС почала масово донараховувати ПДФО та військовий збір моделям і блогерам OnlyFans, яких вважає українськими податковими резидентами.
Наразі, в Єдиному державному реєстрі судових рішень - уже десятки таких справ. Усталеної судової практики поки немає, але помітна тенденція: у більшості випадків суди першої інстанції стають на бік платника податків. Втім, це не універсальне правило - є й протилежні рішення, а Верховний Суд вже сформулював важливі уточнення щодо стандарту доказування. У статті ми розберемо це на прикладі кількох знакових справ.
Кейс Лізи Василенко: перемога через процедурні помилки податкової
Найвідомішою стала справа Єлизавети Василенко - дівчини репера Моргенштерна. У жовтні 2024 року ДПС отримала від британських органів інформацію, що у 2022 році вона нібито отримала від Fenix International Ltd 179 942 долари. На цій підставі податкова донарахувала їй понад 1,28 млн грн ПДФО та майже 330 тис. грн військового збору.
30 березня 2026 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд (справа № 160/2695/26) став на бік платниці. Важливо, що сам факт діяльності на платформі OnlyFans у цій справі не оскаржувався - предметом спору був розмір і порядок визначення доходу.
Суд встановив, що ДПС припустилася чотирьох принципових помилок:
1) завищила дохід майже вчетверо - банківські виписки підтвердили лише 43 200 доларів реальних надходжень, а не заявлені 179 942;
2) застосувала хибний курс валют - увесь дохід перерахували за курсом на кінець року, тоді як мали враховувати курс на дату кожної окремої операції;
3) проігнорували статус ФОП - у 2022 році Василенко була зареєстрована як ФОП 3-ї групи зі ставкою 5%, але податкова оподаткувала весь дохід за ставкою 18%, як дохід фізичної особи;
4) порушили процедуру повідомлення - запити надсилали на стару українську адресу, хоча податковій було відомо, що з липня 2021 року платниця проживає в Чехії; кореспонденція поверталася нерозкритою, і дівчину фактично позбавили можливості надати пояснення.
Скасовуючи податкові повідомлення-рішення, суд зробив кілька принципових висновків:
- лист іноземного податкового органу - це інформація, а не первинний документ, і його можна спростувати банківськими виписками;
- статус ФОП і правильний курс валют є вагомими аргументами захисту;
- порушення процедури повідомлення платника - самостійна підстава для скасування рішення.
Не всі справи виграються однаково: кейс Дар'ї Дем'янчук
Паралельно в Житомирі розглядалася справа Дар'ї Дем'янчук, яка дійшла до Верховного Суду - і тут ситуація склалася інакше: суди попередніх інстанцій послідовно ставали на бік ДПС.
Доказова база податкової тут також ґрунтувалася на листах уповноваженого органу Великої Британії. Платниця наполягала, що її ідентифікували лише за збігом імені й дати народження, без міжнародного податкового ідентифікатора (РНОКПП) - у графах "Account Tax Identification Number" та "IBAN" значилось "Data not held". На її думку, ідентифікація особи без унікального податкового номера є неприпустимою.
Верховний Суд відхилив цей аргумент буквально: сама по собі відсутність РНОКПП чи IBAN не робить доказ автоматично недопустимим. Але основний акцент ВС зробив на іншому - на повноті дослідження цієї інформації податковою. На думку Суду, отримавши дані від міжнародних партнерів, ДПС мала не просто покластися на них, а дослідити ці відомості та зібрати додаткові докази, які підтверджували б саме факт отримання доходу конкретною особою. Фактично податкова виконала лише половину роботи: отримала інформацію від Британії, але не перевірила, наскільки вона узгоджується з даними самої платформи OnlyFans.
У результаті ВС визнав, що оподатковуваний дохід недостатньо доведений, частково задовольнив касаційну скаргу платниці й направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Цей висновок має значення, що виходить за межі одного лише OnlyFans: аналогічна логіка - коли ДПС посилається на інформацію іноземних органів у справах про бенефіціарних власників, часто не розкриваючи її повністю через "конфіденційність" - робить рішення ВС про недостатність доказової бази корисним прецедентом і для інших категорій спорів.
Щоб швидко орієнтуватися в таких змінах судової практики та відстежувати актуальні рішення у схожих спорах, LIGA ZAKON пропонує рішення LIGA360. Почніть свою роботу з LIGA360 вже сьогодні - Ligazakon.net.
Коли платник програє: одеська справа
Не менш показова - постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2026 року (справа № 420/35254/25). Тут позивачка стверджувала, що жодних транзакцій з Fenix International Ltd не проводила, що підтверджувалося випискою з ПриватБанку за 2021-2022 роки, а лист ДПС - не первинний документ і не може бути належним доказом.
Проте суди обох інстанцій підтримали податкову. Ключові аргументи:
- Лист компетентного органу Великої Британії містив персоніфіковані дані (ідентифікатор акаунта, номери рахунків, кількість і суми транзакцій за роками), тобто дозволяв ідентифікувати конкретну особу - на відміну від справи Дем'янчук, тут прив'язка була конкретнішою.
- Сама платниця не надала переконних доказів на спростування - довідка з банку охоплювала лише 2022 рік (не 2021-й), а джерело переказів через Ria Money Transfer та PrivatMoney залишилося не поясненим.
Апеляційний суд підкреслив: обов'язок доказування правомірності рішення лежить на податковій, але це не звільняє платника від обов'язку спростовувати надані докази. Пасивна процесуальна поведінка - коли особа лише заперечує без надання власних доказів - тлумачиться на користь відповідача.
Суд також послався на умови користування OnlyFans, за якими саме "творці" контенту відповідають за декларування своїх доходів, і описав загальний механізм роботи платформи - від верифікації акаунта до виведення коштів через платіжну систему на банківську картку.
Апеляційну скаргу залишили без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Верховний Суд уточнює стандарт доказування: хмельницька справа
25 червня 2026 року Верховний Суд ухвалив постанову у справі № 560/9531/25 (Хмельницька область), яка багато в чому синтезує підходи з попередніх кейсів. Судам першої та апеляційної інстанцій платниця програла: вони визнали лист ДПС із даними про кількість і вартість транзакцій достатньою підставою для нарахувань.
Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, вказавши на суттєву прогалину: суди попередніх інстанцій не з'ясували ані змісту інформації, отриманої від британського органу, ані того, чи дозволяє вона ідентифікувати саме позивачку, ані того, чи зазначена сума справді відображає розмір реально отриманого доходу, а не якийсь інший узагальнений показник активності облікового запису за період.
ВС сформулював важливий принцип: сам факт надходження міжнародної податкової інформації не звільняє контролюючий орган від обов'язку довести обставини, з якими податкове законодавство пов'язує виникнення обов'язку сплатити податок. Належна оцінка таких відомостей вимагає дослідження не лише змісту самої інформації, а й особливостей роботи платформи - порядку реєстрації акаунтів, верифікації користувачів, значення ідентифікаторів, які вона використовує.
Оскільки суд касаційної інстанції не може самостійно встановлювати нові факти, справу направили на новий розгляд до суду першої інстанції - з чіткою вказівкою дослідити зазначені обставини.
Щоб легалізація доходів та спілкування з податковою не перетворювалися на гру наосліп, використовуйте LIGA360. У системі ви знайдете актуальні роз'яснення податківців щодо застосування CRS, свіжу судову практику у спорах щодо іноземних доходів та детальну аналітику з оподаткування роялті. Це допоможе заздалегідь оцінити ризики та вибудувати надійну правову стратегію. Замовте персональну презентацію LIGA360
Наслідки для практики
Судова практика у справах про доходи з OnlyFans поки формується, проте вже проглядаються стійкі закономірності:
Лист іноземного податкового органу - це інформація, а не первинний документ. Сам по собі він не є беззаперечним доказом і може, а іноді й повинен, спростовуватися чи доповнюватися іншими доказами - банківськими виписками, даними самої платформи.
Ступінь деталізації даних має значення. Якщо інформація містить лише збіг імені й дати народження - це слабший доказ, ніж коли є прив'язка до конкретного ідентифікатора акаунта, номерів рахунків і сум транзакцій.
ДПС не звільняється від обов'язку доказування, отримавши міжнародну інформацію. Податкова має перевірити, наскільки дані іноземного органу узгоджуються з реальними фактами - даними платформи, банківськими рахунками, - а не просто транслювати цифри у податкове повідомлення-рішення.
Пасивність платника працює проти нього. Заперечення без зустрічних доказів (виписок за весь спірний період, пояснень щодо джерел надходжень) суди схильні тлумачити на користь податкової.
Процедурні порушення - самостійна підстава для скасування рішень. Направлення запитів на застарілу адресу, коли податковій відомо про зміну місця проживання платника, позбавляє його права на пояснення й може стати достатньою причиною скасувати нарахування незалежно від суті спору.
Стандарти доказування з "онліфанс-справ" виходять за межі цієї категорії. Логіка Верховного Суду про недостатність самої лише міжнародної податкової інформації без її верифікації може застосовуватися й у спорах про бенефіціарних власників та інших категоріях справ, де ДПС спирається на закордонні дані.
У результаті ВС визнав, що оподатковуваний дохід недостатньо доведений, частково задовольнив касаційні скарги платниць й направив справи на новий розгляд до судів першої інстанції.
Отже, стає очевидно, що результат кожної окремої справи вирішує не сам факт наявності "британських даних", а якість і повнота їх дослідження податковою.
Дмитро Михайленко - керуючий партнер Crowe Mikhailenko, президент Асоціації податкових консультантів, голова Комітету підприємців з податкових питань при ТПП України, та голова податкового комітету КБУ
Катерина Музиченко - молодший спеціаліст практики податкових спорів компанії Crowe Mikhailenko
Марк Зіньковський - молодший спеціаліст практики податкових спорів компанії Crowe Mikhailenko
