Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Безпека працівників під час тривог: нові правила та обов’язки

Питання меж відповідальності роботодавця за безпеку працівників в умовах воєнного стану та військових загроз, а також конкретних обов'язків з охорони праці залишається актуальним уже декілька років. Останнім часом воно привертає додаткову увагу через загальне погіршення безпекової ситуації, особливо у великих містах. 

 Іншою причиною актуальності даного питання стало прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2026 року № 1128 (далі - «Постанова 1128»), якою внесено зміни до постанови КМУ № 1092 щодо правил роботи підприємств та бюджетних установ під час повітряної тривоги. Оновлені правила діють з 18 вересня 2026 року. 

Постанова 1128 диференціює підходи до організації роботи залежно від рівня загрози. За червоного рівня загрози (ракетна, ракетно-дронова або масована дронова загроза) робота зупиняється. За жовтого рівня (дронова загроза) підприємство може продовжувати роботу за певних умов, зокрема за наявності захисної споруди, тимчасового або постійного укриття, споруди подвійного призначення чи облаштованого безпечного простору. 

Водночас у приміщеннях, будівлях і спорудах, де відсутнє тимчасове або постійне укриття, до його облаштування роботодавці можуть провадити діяльність за погодженням із трудовим колективом. Проте така можливість передбачена лише протягом трьох місяців із дня набрання чинності змінами, тобто до 4 грудня 2026 року. Останнім часом обговорюється можливість продовження вказаного перехідного періоду, проте відповідні зміни до законодавства наразі не прийняті.  

Конкретизовані обов'язки роботодавців щодо безпеки працівників 

Одним з основних організаційних обов'язків за Постановою 1128 можна вважати необхідність облаштування укриттів до 4 грудня. Їх відсутність після цієї дати означатиме частіші зупинки роботи, не лише під час червоного, а й під час жовтого рівня загрози. 

Важливо зауважити, що положення Постанови 1128 містять певну неузгодженість щодо можливості роботи під час жовтого рівня загрози після 4 грудня 2026 року. Так, другий абзац підпункту 2 пункту 1 Постанови передбачає можливість роботи за наявності не лише укриття, а й захисної споруди, споруди подвійного призначення або облаштованого безпечного простору. Натомість наступний абзац вказує, що з 4 грудня 2026 року провадження діяльності за відсутності саме укриття не дозволяється. 

Це створює практичні складнощі для роботодавців з огляду на суттєву різницю між пошуком та облаштуванням укриття і, наприклад, безпечного простору. Тому роботодавці, які не мають укриття, але облаштували захисну споруду чи безпечний простір та дозволятимуть працівникам продовжувати роботу під час жовтого рівня загрози, певною мірою діятимуть на власний ризик. 

Крім того, Постанова 1128 передбачає заходи, які можна вважати основою організаційних обов'язків роботодавців. Зокрема, роботодавці повинні:  

  • інформувати персонал і відвідувачів про наявність або відсутність укриття та безпечного простору шляхом розміщення відповідних табличок на входах чи зовнішніх стінах; 

  • визначити порядок дій персоналу в разі сигналу «Повітряна тривога»; 

  • забезпечити доведення сигналу «Повітряна тривога» до персоналу та відвідувачів після його оголошення. 

Постанова 1128 не деталізує, яким саме чином роботодавці повинні забезпечити виконання цих обов'язків. Логічним рішенням видається розроблення відповідних локальних нормативних актів із визначенням необхідних алгоритмів дій. 

Що прямо не встановлено Постановою 1128 

Основна практична складність обов'язків роботодавця щодо захисту працівників під час тривог полягає в тому, що вони не можуть зводитися лише до формального прийняття внутрішньої інструкції чи іншого документа.  

Варто враховувати й загальні норми трудового законодавства, зокрема ст. 153 Кодексу законів про працю та ст. 13 Закону України від 14.10.1992 року № 2694-XII «Про охорону праці». Ці норми покладають на роботодавця загальний обов'язок створювати на робочому місці безпечні умови праці та забезпечувати дотримання вимог законодавства про охорону праці. 

Тому в умовах, коли повітряні тривоги стали майже щоденною реальністю, йдеться радше про створення продуманої та логічної системи заходів і правил, які реально працюватимуть та, наскільки це можливо, забезпечуватимуть безпечне робоче середовище для працівників. 

У LIGA360 ви знайдете актуальні постанови, ДБН В.2.2-5:2023 та роз'яснення МВС. Отримуйте сповіщення, щойно Уряд змінить строки та умови роботи під час тривог, і роз'яснення, що це означає для вашої компанії. Почніть свою роботу вже сьогодні.

Завдання 1: завершення роботи і можливість швидкої евакуації 

Порядок безпечного завершення робочих процесів є одним із найбільш складних питань для роботодавців, діяльність яких має неофісний характер. Постанова 1128 передбачає визначення особливого порядку роботи під час тривог для підприємств окремих сфер, однак наразі у більшості випадків розроблення відповідного алгоритму дій залишається завданням роботодавців. 

Враховуючи загальну логіку Постанови 1128 та законодавства про охорону праці, працівники повинні мати реальну, а не лише теоретичну можливість швидко зупинити роботу та евакуюватися. Тому роботодавцям необхідні збалансовані рішення, які враховуватимуть безпеку працівників і клієнтів, якість продукції чи послуг, а також економічні інтереси. Чим складніше оперативно зупинити робочий процес, тим вищими є ризики для роботодавця. 

Окремої уваги потребує зрозумілий і продуманий механізм залишення приміщень. Це може включати відпрацювання зрозумілих маршрутів евакуації, визначення осіб, відповідальних за її організацію, забезпечення безпеки працівників і відвідувачів з інвалідністю, зокрема осіб із порушеннями зору чи руху, а також визначення алгоритму дій у разі настання надзвичайних ситуацій чи травмувань. 

Завдання 2: розмежування відповідальності роботодавців та працівників 

Попри заходи роботодавця, багато залежить і від відповідальності самих працівників, їх готовності піклуватися про власне життя і здоров'я та не наражатися на надмірну небезпеку. 

На практиці виникають питання щодо дій стосовно працівників, які відмовляються залишати приміщення після оголошення тривоги та нагадувань з боку керівників. Роботодавці та відповідальні особи не можуть примусити працівників залишити робочі місця, якщо ті відмовляються робити це добровільно. Тому завдання роботодавця полягає в тому, щоб максимально запобігати такій поведінці, зокрема передбачивши обов'язковість дотримання працівниками інструкцій у разі загроз та можливість притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності. 

Важливо також уникати надмірного заохочення працівників залишатися в офісі, коли евакуація не є обов'язковою, зокрема під час жовтого рівня загрози. 

Завдання 3: механізми продовження роботи з укриттів та оплати праці 

Ще одним важливим юридичним аспектом трудових відносин є питання оплати праці у разі евакуації працівників. Як правило, під час перебування в укриттях робота припиняється, причому не з вини працівника. 

Водночас автоматичне зменшення оплати праці чи трактування таких ситуацій як простій не відповідає трудовому законодавству. Роботодавцям варто заздалегідь визначити підхід і забезпечити документальне оформлення зупинення роботи на випадок тривалих тривог протягом робочого дня, наприклад шляхом оформлення часткового простою та точної фіксації періодів зупинення роботи. 

Не слід забувати й про ситуації, коли працівники можуть продовжувати виконувати свої обов'язки за межами офісних приміщень, зокрема з укриттів. 

Висновок 

Постанова 1128 конкретизує вимоги до організації роботи під час повітряних тривог, однак не вичерпує всіх обов'язків роботодавця щодо забезпечення безпеки працівників. В умовах воєнних загроз очікується, що роботодавці не обмежуватимуться формальним виконанням нових вимог, а запроваджуватимуть комплексну систему заходів, яка охоплюватиме облаштування безпечних просторів, порядок зупинення роботи та евакуації, інформування й навчання персоналу, а також належне документальне оформлення відповідних процедур. Ключовим завданням залишається пошук балансу між безпекою працівників, безперервністю діяльності та дотриманням трудових гарантій, адже формальний підхід до цих питань не усуває ризиків відповідальності роботодавця. 

Інеса Летич, Голова Комітету АПУ з трудового права, радниця, співкерівниця практики трудового права Asters 

Підпишіться на розсилку
Щопонеділка отримуйте weekly-digest про ключові події бізнесу
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
На цю ж тему