Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту
$
Інтерв'ю:
Соціальне підприємництво як відповідь суспільства на соціальні потреби
Представники громадської організації "Егаліте Інтернейшнл" розповіли про соціальне підприємництво, його місію та його легалізацію в Україні
21.07.2021, 11:26
1004
0
Інтерв'ю:
Соціальне підприємництво як відповідь суспільства на соціальні потреби
21.07.2021, 11:26
1004
0
Представники громадської організації "Егаліте Інтернейшнл" розповіли про соціальне підприємництво, його місію та його легалізацію в Україні
Підготовлено спеціально для
Платформи ЛІГА:ЗАКОН

1. Що таке соціальне підприємництво? Яка його основна місія?

Соціальне підприємництво - це підприємництво, підприємство, підприємницька діяльність, покликані вирішити соціальні проблеми та задовольнити потреби суспільства. Можна сказати, що соціальне підприємництво - це унікальна можливість поєднання соціальної місії з бажанням заробити гроші, надати певні послуги та продати товари.

Ще донедавна вважалось, що неможливо поєднати альтруїстичний ідейний та суто практичний напрями. Але суспільство знайшло вихід у соціальному підприємництві.

Саме мета створення бізнесу є основною відмінністю класичного підприємства від соціального. У першому випадку підприємство створюється з метою збагачення, у другому - для вирішення соціальних завдань.

Для бізнесу соціальна діяльність є побічною, тобто спеціальний фонд був створений після того, як накопичилися надлишки прибутку. Для соціального підприємництва це не побічна діяльність, а основна. Так, якщо бізнес систематично віддає 10 % доходу на соцпотреби, це не означає, що він є соціальним. У цій ситуації краще казати про податкове вирахування в межах діяльності з корпоративної соціальної відповідальності.

На сьогоднішній день в Україні, на жаль, ця діяльність ще нелегалізована. Це означає, що вона юридично не визнана у правовому полі. Не дивлячись на це, соціальне підприємництво існує та досить успішно функціонує як в інших країнах, так і в Україні.

2. Як стати соціальним підприємцем? Вимоги до охочих.

Зараз в Україні відсутні нормативні вимоги до охочих стати соціальними підприємцями. Це обумовлено відсутністю самого поняття «соціальне підприємництво» у нормативних актах.

Однак, є певні стандартні вимоги для тих, хто планує бути визнаний соціальним бізнесом, наприклад, європейськими інвесторами.

По-перше, потрібно все ж таки бути підприємцем. Як виняток, можна нести соціальну місію в межах громадської або некомерційної організації.

По-друге, необхідно дійсно мати соціальну мету, яка має бути зазначена в статуті або в інших організаційних документах.

Сьогодні в Україні соціальне підприємництво діє в межах малого та середнього бізнесу і як інструмент самофінансування громадських організацій, що прагнуть фінансової сталості. Поки що воно не може охопити великий бізнес за обсягом своєї діяльності та можливостей.

3. Проблематика соціального підприємництва на сьогоднішній день

Соціальне підприємництво, на відміну від традиційного бізнесу, несе на собі подвійне навантаження та подвійні ризики: соціальні та економічні.

Це означає, що такий бізнес повинен виділяти частку свого прибутку не на самозбагачення, а на розвиток соціальних проектів, які за своєю суттю є неприбутковими, а іноді навіть збитковими.

Крім того, для досягнення успіху та гарних показників соціальному бізнесу необхідно бути більш професійними, ніж класичним підприємцям через вищезазначене подвійне навантаження. Так, для того, щоб соціальний бізнес був успішним, він повинен однаково гарно вміти вести як бізнес складову, так і вміти орієнтуватися у соціальній складовій і соціальному маркетингу. Відповідно до запропонованого нами проєкту зміни законодавства з боку соціальних підприємств повинен бути постійний вклад (на рівні 30 % від прибутку) або 50 % осіб від тих, що працюють на підприємстві, повинні бути з вразливих верств населення. Деякі експерти пропонують дещо інші обсяги та процентне співвідношення, але в будь-якому варіанті постійний соціальний вклад та послуги для вразливих верств населення є обов'язковою вимогою.

Попри всі проблемні моменти, рух соціального підприємництва активно поширюється в Україні. За останні два роки кількість соціальних підприємств зросла на 60 %, хоча громадськість, держава, суспільство та інвестори не дуже знайомі з цією сферою.

4. Як відбуватиметься оподаткування соціального підприємництва? Які положення містить законопроект, який подано на розгляд до ВР

В Україні було три спроби прийняти Закон про соціальне підприємництво і усі вони були провалені. Наприклад, у одному законопроєкті було дуже широке та розмите визначення поняття та дуже великі податкові пільги. Крім того, закопроєкти були визнані небезпечні з точки зору корупційних ризиків.

Ми врахували цей досвід і вирішили запропонувати провести реформування нормативно-правового поля через декілька етапів. Спочатку необхідно ввести визначення соціального підприємництва, порядок реєстрації та перереєстрації. Головне - це вихід соціального бізнесу з тіні (не з фіскальної, а лише з правової, як нелегалізованого виду економічної діяльності) та запровадження єдиного його бачення з різних інститутів: суспільства, споживачів, інвесторів, держави, місцевих влад.

Саме тому першими законодавчими пропозиціями не передбачено ніяких податкових пільг, субвенцій, преференцій тощо.

Ми бачимо головну проблему не в тому, щоб держава надавала податкові пільги, а в тому, щоб інвестори побачили, що соціальне підприємництво взагалі існує. Зараз в Україні є лише одна програма, яка кредитує соціальний бізнес. Але за 7 років завдяки їй було проінвестовано 20 з близько 1000 соціальних проєктів. Тому соціальні підприємства вимушені звертатися до міжнародних фондів, де важко довести свій соціальний статус без підтвердження цього у власній країні. Для того, щоб підприємець надав всю інформацію та зробив все необхідне для підтвердження статусу, він зазвичай витрачає на це від 10 до 40 годин на тиждень. Однак це не гарантує позитивний результат і йому може бути відмовлено у підтримці.

Місцевий рівень також підтримує соціальне підприємництво, але ця підтримка є невеликою - не більше 80 тис. грн на стартап, чого дуже часто буває недостатньо.

Тому ми наголошуємо на тому, що зараз важливо надавати соціальному підприємству не податкові пільги, а офіційний статус.

5. Модель яких країн Україна може взяти за приклад для успішного розвитку соціального підприємництва?

Єдиного успішного прикладу розвитку соціального підприємництва ми не бачимо. У такому ж становищі, як Україна, знаходиться Велика Британія. У цій країні також немає єдиного закону про соціальний бізнес, як і єдиного нормативного визначення. Але регулювання діяльності соціального підприємництва здійснюється в громадському секторі спеціальними асоціаціями, які надають бізнесу бейдж, що свідчить про їхню соціальну спрямованість, якщо підприємство підходить за їх критеріями. Після визнання асоціації надають соціальним підприємствам фінансову, інформаційну та іншу підтримку.

Є молдовський досвід. Ця країна вже надала соціальному підприємництву статус, а поступово планує зробити критерії відбору більш м'якими та надати соціальному бізнесу податкові пільги.

Ми проаналізували й інші моделі соціального підприємництва країн Європи: корпоративну, як в Італії, модель державної підтримки, як у Польщі. Аналізуючи цей досвід і наші реалії, ми вирішили не копіювати повністю окреслену модель, а взяти з кожної найкраще для впровадження.

6. Що зміниться для держави, органів місцевого самоврядування та територіальних громад у зв'язку з легалізацією соціального підприємництва?

Після легалізації соціального підприємництва у країни з'явиться додатковий помічник для вирішення соціальних проблем. Справа в тому, що Україна взяла на себе дуже великі соціальні зобов'язання по підтримці соціально незахищених верств населення. Однак, на сьогоднішній день Україна не може впоратися з таким великим соціальним навантаженням. Це притаманно не тільки Україні, а є світовою тенденцією.

Так, соціальне підприємництво - це відповідь суспільства на соціальні потреби. Соціальний бізнес може стати дійсно потужним партнером, якому під силу розірвати таке коло проблем як безробіття, неможливість виплачувати достатні соціальні виплати, виключення жінок та вразливих категорій населення з ринку праці.

Але все це можливе лише у тісній взаємодії держави та бізнесу. Держава зі свого боку повинна зрозуміти, що у соціальному бізнесі працюють ідейні та дуже зацікавлені у вирішенні соціальних питань люди, але вони не можуть діяти без підтримки та без взаємодії з органами влади.

Іван Каменко, голова Громадської організації "Егаліте Інтернейшнл"

Тетяна Виговська-Каменко, координатор міжнародного проекту "EU4Youth: Розкриття потенціалу молодих соціальних підприємців в Молдові та Україні"

Бесіду вела: Ольга Баранова, провідний юрист-аналітик порталу ЛІГА:ЗАКОН Бізнес

Ця публікація підготовлена за фінансової допомоги програми Європейського Союзу EU4Youth в межах реалізації міжнародного проекту «EU4Youth - Розкриття потенціалу молодих соціальних підприємців в Молдові та Україні».

Зміст цієї публікації є відповідальністю виключно ГО «Егаліте Інтернейшнл», яка є національним виконавцем проекту в Україні, і жодним чином не може відображати думки Європейського Союзу.


Увійдіть, щоб залишити коментар