Наступний рік в Україні - рік «великих» виборів, результат яких на сьогодні абсолютно непередбачуваний. Але є й інші принципові питання: Дасть чи не дасть грошей МВФ? Чи введуть податок на виведений капітал? Наскільки піднімуть мінімальну зарплату? та ін. Планувати в таких умовах майже неможливо, але все-таки потрібно.
У такій ситуації Мінекономрозвитку, формуючи «Прогноз економічного і соціального розвитку України на 2019-2021 роки» (він використовується при розробці держбюджету-2019), розглядав три сценарії: базовий, негативний і оптимістичний. Базовий передбачає збереження дії сприятливих умов на світових ринках і здійснення реформ, передбачених середньостроковим планом пріоритетних дій уряду до 2020 року. Оптимістичний сценарій побудований з урахуванням реалізації більш складних реформ, перш за все, земельної і податкової (в частині податку на прибуток), і передбачає таку ж сприятливу зовнішню кон'юнктуру. Очікування припливу інвестиційного і позикового капіталу дещо краще, ніж в базовому. В негативний сценарій закладені ті ж основні напрями внутрішньої економічної політики, однак він припускає гірші зовнішні умови розвитку і більш повільне зростання основних торговельних партнерів України. Інші держоргани і експерти використовують свої методики прогнозування.
Прогноз Мінекономрозвитку
Згідно з базовим сценарієм, очікується уповільнення інфляції з 13,7% в минулому році до 9,9% - в поточному, 7,4% - в 2019 році, 5,6% - в 2020 році і 5% - в 2021. Згідно з оптимістичним сценарієм, інфляція при цьому будемо вище: відповідно 2019 - 8,7%, 2020 року - 7% і 2021 - 5,2%. У негативному сценарії інфляція прискориться наступного року до 12,4% з подальшим уповільненням до 8,6% і 6,7% в 2020 і 2021 роках.
За підсумками поточного року очікується курс гривні до долара 28,5 (плюс-мінус 1 грн) з подальшим ослабленням до 29,4 (плюс-мінус 2 грн) на кінець 2019 і до 30,7 (плюс-мінус 2 грн) до кінця 2021 року. У негативному сценарії курс може опуститися до 31,6 грн (плюс-мінус 2 грн) до кінця 2019 і 33,9 (плюс-мінус 2 грн) - до кінця 2021.
Прогноз Нацбанку
НБУ в липневому Інфляційному звіті записав, що на кінець 2018 року інфляція повинна скласти 8,9%. Але це не «точкове» значення, а середина діапазону, межі якого істотно розширюються залежно від імовірності, з якою величина потрапить в нього. Наприклад, з імовірністю 25% інфляція на кінець 2018 виявиться в діапазоні 8,7-9,1%, а з імовірністю 95% - в діапазоні 6,0-11,0%. На кінець 2019 споживча інфляція складе 5,8%, а в 2020 сповільниться до 5,0% і, таким чином, досягне центрального значення цільового діапазону (5,0% ± 1 в.п.), який встановив для себе Нацбанк в рамках політики інфляційного таргетування.
Передбачати курс Нацбанк відмовився ще кілька років тому, заявивши, що цим має займатися уряд.
Прогноз МВФ
На кінець поточного року Фонд очікує інфляцію 11,0%, а на кінець 2019 - 10,0%.
Очікування підприємств
НБУ щоквартально проводить дослідження «Ділові очікування підприємств». Опитування в рамках останнього з них - за II квартал 2018 - проводилися в травні і червні, їх результати опубліковані в середині липня.
Рівень очікуваної інфляції знизився - зростання споживчих цін протягом найближчих 12 місяців очікується на рівні 9,6% (було 11,0%). Частка респондентів, які прогнозують, що зростання перевищить 12,0%, зменшилася до 30,9% (з 40,1%).
Витрати на виробництво - головний фактор впливу на зростання споживчих цін (71,6% відповідей, зростання на 0.4 в.п.). Курсовий фактор залишається одним з головних, проте очікування щодо його впливу істотно ослабли в порівнянні з попереднім опитуванням (65,5% відповідей, зменшення на 15,6 в.п.). Найменше на рівень споживчих цін буде впливати динаміка пропозиції грошей в економіці, але значимість цього чинника істотно зросла (на 3,6 в.п.).
Девальваційні очікування підприємств істотно ослабли. Частка респондентів, які очікують знецінення гривні, зменшилася до 78,3% (86,3%). Середнє значення обмінного курсу долара через 12 місяців - 28,63 грн (29,53).
Більшість респондентів (57,5%, що на 26,6 в.п. більше ніж у I кварталі) прогнозує, що обмінний курс в наступні 12 місяців буде в межах 26-29 грн.
Ризики і фактори
У Мінекономрозвитку зараз називають такі ризики для зростання інфляції:
- відновлення девальваційних тенденцій (на тлі можливого неотримання фінансування і необхідності виконання боргових зобов'язань);
- істотне підвищення цін на світовому ринку;
- зростання витрат виробництва (з урахуванням подорожчання проміжних товарів, впливу зовнішнього фактора, високу вартість кредитування).
Рада з фінансової стабільності вважає, що зараз затримка з відновленням співпраці з МВФ - ключовий ризик для фінансової стабільності. Рада підкреслює, що здійснення структурних реформ, передбачених програмою співпраці з МВФ, є вкрай важливим для макрофінансової стабільності та доступу до фінансування від міжнародних партнерів. Це особливо важливо для збереження попиту на українські держоблігації і з урахуванням необхідності здійснювати значних за обсягом виплат за зовнішнім державним боргом протягом наступних двох років.
НБУ поділяє наведену вище думку Ради і доповнює її. Він вважає, що більш невизначена ситуація для інфляційного розвитку також пов'язана з приведенням ціни на природний газ для населення до імпортного паритету. Відстрочка такого рішення, як і зміна принципів розрахунку ціни може істотно відхилити траєкторію інфляції від базового сценарію за рахунок зміни величини і термінів корекції адміністративно-регульованих тарифів. Ризик від пропозиції продовольчих товарів, пов'язаний з урожаєм, цінами і умовами доступу української продукції на зовнішні ринки є симетричним на прогнозному періоді. Істотним фактором невизначеності залишається розвиток ситуації на Сході країни. Збільшення відтоку робочої сили з України буде створювати подальше підвищення диспропорцій між попитом і пропозицією на ринку праці, буде супроводжуватися зростанням заробітних плат, що неминуче відіб'ється на інфляції.
