За останній рік кількість інцидентів шахрайства та проявів корупції у світі істотно зросла. Тільки за даними Kroll Global Fraud Report 2019, 84% перших осіб компаній стали жертвами принаймні одного прояву шахрайства за останній рік. Подібні інциденти істотно вплинули на безпеку працівників (82%), виручку або безперервність бізнес-процесів (78%), репутацію (65%) та взаємовідносини з державними органами (65%) опитаних компаній. При цьому, Kroll відмічає значно кращі результати з боку урядів та компаній у визначенні та опрацюванні таких інцидентів.
Україна вочевидь не значно вирізняється в даних світової статистики, за даними Transparency International Corruption Perceptions Index 2018 ми посідаємо 120-те місце, з 32-ма балами зі 100 можливих. Проте все чіткіше проглядається тренд, коли вітчизняний бізнес все частіше та більш свідомо впроваджує прозорі та доброчесні практики, яскравою ілюстрацією цього тренду є створення та діяльність Всеукраїнської мережі доброчесності та комплаєнсу (UNIC), котра на сьогодні об'єднує понад 55 компаній з 53 міста України, в яких працюють більш ніж 102 тисячі людей.
Кому і навіщо в Україні потрібен комплаєнс?
У країнах з розвиненим фондовим ринком та значною кількістю публічних компаній, чиї акції обертаються на біржах, пояснювати вигоди сильної репутації не потрібно. Однак в Україні левова частка інвестицій носить приватний характер, реальна вартість бізнесу стає зрозумілою лише в момент його продажу, а матеріальні вигоди доброчесності подекуди одразу не очевидні.
Тому «комплаєнс-чемпіонами» в Україні (і найпершими та найактивнішими учасниками ініціативної групи зі створення UNIC) є міжнародні корпорації. Саме вони першими зрозуміли важливість запуску Мережі та необхідності в обміні досвідом та практиками налаштування внутрішніх процесів та цілепокладання відповідно до вимог комплаєнсу.
Втім прагнення капіталізувати свою добру ділову репутацію демонструють і великі, і середні українські компанії. Адже потреби масштабування бізнесу неминуче виникають, а для цього потрібно не лише розширювати географію ринків, а й змінювати систему прийняття рішень та принципи побудови відносин з працівниками та зовнішніми стейкхолдерами. Для таких компаній UNIC виступає платформою для формування довірчих відносин з потенційними клієнтами, контрагентами та партнерами - через навчальні та дискусійні заходи та неформальне спілкування.
Вітчизняні компанії, що зацікавлені впроваджувати комплаєнс практики в своїй діяльності приєднуються до UNIC за доступом до матеріалів он-лайн бібліотеки, де на постійній основі додаються шаблони та приклади політик, дайджести, презентації з заходів UNIC, результати досліджень, тощо.
Чинниками, що мотивують компанії до змін в напрямку комплаєнсу, можуть бути злиття та поглинання, залучення нового інвестора або вихід на більш розвинені ринки.
|
Андрій Волос, Юридичний радник та Радник з питань комплаєнсу, ELEKS: «Питання не в тому, чи варто всім поспішати долучатися до UNIC, а в тому, чи важливі доброчесність та комплаєнс українському бізнесу? Якщо так, то рішення очевидне. Розвинена комплаєнс-культура - не просто додаткова перевага, а одна з необхідних умов, без виконання якої переговори про співпрацю можуть навіть не розпочатися. І роль UNIC у побудуванні такої культури складно переоцінити, адже це ледь не єдина спільнота в Україні, яка не тільки пропагує принципи етичного бізнесу, а й сприяє впровадженню прозорих практик. Мережа допомагає здобути потрібні знання та навички, обмінятися вдалим та невдалим досвідом та отримати від експертів та учасників UNIC відповіді на найскладніші запитання. Для компанії, яка прагне вийти на міжнародні ринки, комплаєнс - необхідний крок, а UNIC допоможе його зробити».
Що заважає працювати доброчесно?
Зазвичай, ключовим чинником небажання впроваджувати комплаєнс-практики є прагнення отримати результат «тут і зараз» за будь-яку ціну. І саме недоброчесні практики часто здатні забезпечити високі результати - але лише у короткостроковій перспективі. Відтак, найчастіше не задумуються про комплаєнс компанії, котрі не ставлять собі амбітні цілі зі сталого розвитку або взагалі надовго вперед свою діяльність не планують, іншими словами, не прогнозують, або ігнорують можливі наслідки та пов'язані з ними ризики.
Відчутною перешкодою є й небажання менеджменту або власників змінювати усталені звички та підходи до роботи та неготовність вкладатися фінансово у внутрішні трансформації. Хоча втрати від недбалих або слабких систем управління ризиками можуть сягати від тисяч до мільйонів умовних одиниць. Наприклад, внутрішнє розслідування часто доводить, що втрати від шахрайства з боку працівників чи контрагентів у кілька разів перевищує розмір інвестицій у впровадження комплаєнс функції.
Звичайно, ми, у UNIC з такими сумнівами та переконаннями працюємо, адже членство у Мережі тягне за собою низку зобов'язань. І якщо підходи компанії-учасника до комплаєнсу суто формальні (сумнівні практики продовжуються), вона ризикує бути виключеною з Мережі. Тому компанії, котрі не готові дійсно перебудовувати свій бізнес відповідно до принципів UNIC та послідовно провадити антикорупційні практики, часто вичікують та вагаються.
До того ж, як відзначають експерти з інвестиційного бізнесу, в Україні є прошарок вітчизняних компаній, чиї продукти та послуги ризикують втратити конкурентоздатність за умов зміни практик на доброчесні та прозорі. Такі компанії, загалом, не є цільовими для UNIC.
Існують успішні й відносно прозорі компанії, що протидіють шахрайству всередині , але можуть продовжувати співпрацювати з сумнівними контрагентами. Вони не усвідомлюють до кінця, що середовище істотно впливає на їхній бізнес і на сприйняття їх ділової репутації потенційними партнерами. Такі компанії не одразу вбачають вигоди у членстві в UNIC, однак, за умов, коли їхня репутація або умови співпраці погіршуються через недбалий відбір контрагентів, можуть змінити свої підходи.
В сухому залишку: вигоди й можливості колективного комплаєнсу
Ми, в UNIC, ведемо постійну роботу над залучення нових учасників - за власною ініціативою та рекомендаціями поточних учасників Мережі. Ми інформуємо цільові компанії про наші події та досягнення, запрошуємо їх приєднуватися.
Однією з важливих переваг членства у Мережі є можливість об'єднання зусиль не лише низки компаній, і навіть цілих галузей. Адже провадити доброчесні практики й вести публічний системний діалог з державою можливо лише колективно - одній компанії таке завдання не під силу.
У 2018 році Мережею запроваджено Процедуру сертифікації рівня доброчесності та комплаєнсу компанії. Сертифікація UNIC базується на оцінці рівня комплаєнсу та доброчесності, антикорупційної політики учасника Мережі, проведеній незалежним експертом за стандартом UNIC, відповідно до кращих міжнародних практик. Сертифікація свідчить, що учасник UNIC визначив свої комплаєнс-ризики, розробив систему або політику запобігання корупції, запровадив саме таку систему або політку, керується нею та її принципами у своїй роботі.
Підтвердження високого рівня репутації та надійності - необхідна умова співпраці з іноземними фінансовими інституціями та контрагентами, і тут UNIC є певним «знаком якості». Учасники Мережі якісніше проходять первинний due diligence з боку потенційних інвесторів та партнерів.
Обмін досвідом, практиками та досягненнями з іншими гравцями ринку та практична можливість залучати працівників до навчання та дискусій однозначно підсилює як внутрішні системи, так і репутацію роботодавця учасників UNIC. А допомога експертів та доступ до практичних матеріалів, тренінгів, кейсів, шаблонів та досліджень у сфері комплаєнс забезпечать якісно інший рівень такої взаємодії, ніж компанія б мала самотужки.
Нарешті, сам шлях трансформації внутрішніх практик, систем, та процесів є однозначно корисним для переоцінки ринкових позицій, перспектив та можливостей, а також - для мотивації керівних та виконавчих команд.
|
Олена Дубовська, Комплаєнс-менеджер «Кернел»: “Протидія корупції та будь-яким іншим недоброчесним проявам - тривала системна робота, котрій ми, у Кернел, приділяємо чимало уваги. Поява комплаєнс-функції дозволила нам діяти ефективніше та сприяла підсиленню атмосфери довіри і прозорості. Впровадження комплаєнс-заходів в операційні процеси дозволило нам не лише мінімізувати ризики, а і стимулювати правильну культуру ведення бізнесу у партнерів та контрагентів. Ми також проактивно інформуємо громадськість про підтримку міжнародних та національних антикорупційних ініціатив, створюємо антикорупційну ідеологію, а не тільки технічно виконуємо зовнішні вимоги.
“Кернел” цілком поділяє принципи UNIC і пишається членством у Мережі. Це - відмінна платформа для просування ідеї відповідального бізнесу та впровадження світових стандартів доброчесності. Завдяки активній участі у діяльності Мережі, бізнес отримує численні переваги: поліпшується ділова репутація, зростає конкурентоздатність, відносини з партнерами виходять на якісно інший рівень, підтверджуються високі стандарти діяльності. Наша компанія прагне бути кращою у своїй справі, тому членство в UNIC ми розглядаємо як унікальну можливість вдосконалити свою діяльність у напрямку добропорядності”.
|
Марина Ромась, Керівник відділу етики і ділової доброчесності, Санофі в Україні: «Боротьба з корупцією, залучення інвестицій і створення сприятливих умов для бізнесу в Україні - останнім часом декларуються чиновниками чи не як найважливіші пріоритети для країни. Але важливо не так декларувати, як робити реальні кроки в цьому напрямі. UNIC - це дуже хороший приклад реальних дій, спрямованих на виховання культури чесного і етичного бізнесу, а також підтримку і навчання компаній, які прийняли рішення запровадити всередині компанії комплаєнс програму. UNIC - це єдина на сьогоднішній день громадська організація в Україні, яка об'єднує компанії з різних галузей, незалежно від їх структури і розміру бізнесу. Це об'єднання однодумців, які розуміють, що сталий розвиток та успішний бізнес на тривалу перспективу безпосередньо залежать від відсутності корупційних ризиків.
Розділяючи принципи прозорого ведення бізнесу та маючи великий досвід побудови комплаенс програми в компанії, Sanofi стала однією з перших фармацевтичних компаній, які приєдналися до Мережі, аби культивувати високу культуру добропорядного бізнесу в Україні та ділитися своїм досвідом міжнародної компанії. Sanofi демонструє своїм особистим прикладом переваги етичного бізнесу і завжди готова підтримувати тих, хто прагне слідувати загальноприйнятим європейським цінностям.»
|
Автор статті: Ганна Герасимчук, Голова Секретаріату Всеукраїнської Мережі Доброчесності та Комплаєнсу
