ДПС в ІПК від 09.06.2026 р. № 3290/ІПК/99-00-21-02-02 чітко розмежувала: прострочення повернення тіла кредиту нерезиденту само по собі не породжує нового податкового зобов'язання, однак зобов'язання зі сплати процентів залишаються у повному обсязі - і разом із ними зберігаються вимоги щодо утримання податку з доходів нерезидента та застосування різниць із податку на прибуток. Які саме операції потрапляють під різниці за п. 140.2 ПКУ, коли застосовується режим контрольованих операцій і як правильно утримати податок із процентів за наявності міжнародного договору - у повному аналізі на LIGA360.
Неможливість перерахувати основну суму боргу за кордон зумовлена забороною транскордонних переказів у період воєнного стану - постанова Правління НБУ "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" від 24.02.2022 р. № 18 виводить з-під цієї заборони лише процентні платежі за кредитами нерезидентів. Тобто проценти платити можна й потрібно, а повернення тіла кредиту поки що заблоковане об'єктивними обставинами.
На практиці це означає два активні ризики. По-перше, якщо боргове навантаження позичальника перед нерезидентами перевищує власний капітал більш ніж у 3,5 раза, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму процентів, нарахованих понад 30% відповідного скоригованого показника (п. 140.2 ПКУ). По-друге, кожна виплата процентів підлягає утриманню 15-відсоткового податку на доходи нерезидента - якщо тільки чинний міжнародний договір не передбачає іншої ставки (пп. 141.4.2 ПКУ).
Окремо ДПС підтвердила: процентні платежі за кредитом є поточними валютними операціями, а не торговельними - тому вони виведені з-під контролю за граничними строками розрахунків і пеня за їх порушення до них не застосовується.
Щоб оперативно відстежувати нові ІПК, зміни до ПКУ та роз'яснення НБУ, LIGA ZAKON пропонує рішення LIGA360 для бізнесів та державних органів. Почніть свою роботу з LIGA360 вже сьогодні - Ligazakon.net.
