17 червня 2026 року Кабінет Міністрів України затвердив перелік із 67 напрямів публічного інвестування на три роки із сукупним обсягом 270,9 млрд гривень - і чітко визначив правило: доступ до бюджетного фінансування та державної підтримки мають лише проекти, що вписуються у цей перелік. Детальний розбір механізму відбору проектів, галузевого розподілу 270,9 млрд гривень та умов залучення приватного капіталу через ДПП - у повному аналізі на LIGA360.
Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про затвердження Середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій держави на 2027-2029 роки" від 17.06.2026 р. № 608-р встановлює: щоб потрапити до Єдиного проектного портфеля публічних інвестицій і отримати державний ресурс, проект має відповідати одному з 67 відібраних напрямів у межах 18 галузей та 44 підсекторів. Для підрядника, девелопера чи інвестора - це прямий фільтр ринку: проект поза переліком не отримає бюджетного співфінансування незалежно від своєї галузевої значимості.
П'ять галузей акумулюють близько 89 % трирічного бюджету: освіта і наука - 78,5 млрд грн, транспорт та послуги поштового зв'язку - 73,0 млрд грн, муніципальна інфраструктура та послуги - 46,5 млрд грн, охорона здоров'я - 25,3 млрд грн, енергетика - 17,1 млрд грн. Більше того, майже половина трирічного обсягу зосереджена вже в першому році - 123,7 млрд гривень на 2027 рік проти 82,3 млрд та 64,9 млрд у 2028 і 2029 роках відповідно. Попит на роботи, обладнання та послуги буде максимальним саме на початку горизонту.
Щоб оперативно орієнтуватися в змінах державних пріоритетів та нормативному підґрунті публічних інвестицій, LIGA ZAKON пропонує рішення LIGA360 для бізнесів та державних органів. Почніть свою роботу з LIGA360 вже сьогодні - Ligazakon.net.
Для приватного учасника план фіксує три ключові умови входу: відповідність одному з 67 напрямів, підготовка проекту за уніфікованою методологією та інтеграція до Єдиної цифрової екосистеми управління публічними інвестиціями. Додатково план поширює на всі галузі п'ять наскрізних цілей - енергоефективність, цифровізацію, реагування на кліматичні зміни, гендерну рівність та безбар'єрність. При цьому компенсації, гранти та кредитні програми підтримки бізнесу залишаються поза планом і доступні через окремі правові механізми.
