Протягом минулого тижня у сфері державного нагляду та регулювання відбулися зміни, які безпосередньо стосуються внутрішнього контролю, перевірок, аудиту та дотримання регуляторних вимог бізнесом. Окрему увагу привертають нові підходи до контролю держпідприємств, оновлені правила фітосанітарного нагляду та посилення вимог до колекторських компаній. Водночас Верховний Суд сформував важливі орієнтири для бізнесу щодо законності фактичних податкових перевірок та застосування РРО. Нижче - ключові новини, на які варто звернути увагу бізнесу.
Внутрішній контроль держпідприємств переходить на нову модель
Мінекономіки затвердило Методичні рекомендації щодо системи внутрішнього контролю для державних унітарних підприємств та компаній, у яких державі належить понад 50% акцій. Документ передбачає модель «трьох ліній»: виконавчий орган, функції комплаєнсу, ризик-менеджменту та антикорупційного контролю, а також внутрішній аудит, який має бути підзвітним наглядовій раді. Для держкомпаній це означає необхідність вибудувати формалізовану систему внутрішнього контролю, підготувати відповідні внутрішні документи та регулярно оцінювати її зрілість. Наглядові ради мають звітувати про стан СВК щонайменше раз на рік, а для підприємств, які лише впроваджують систему, передбачено звітування раз на пів року. У аналітичному матеріалі можна ознайомитися детальніше з рекомендаціями Мінекономіки.
Фітосанітарний контроль для імпортерів та експортерів
Мінекономіки оновило інспектування, огляду, у тому числі відбору зразків, та проведення фітосанітарної експертизи (аналізів). Зміни деталізують порядок відбору зразків для зерна, продукції його переробки, деревини, дерев'яного пакувального матеріалу, декоративних рослин і великомірів. Зокрема, для партій у біг-бегах встановлено окремі нормативи залежно від кількості пакувальних одиниць. Для бізнесу це означає необхідність переглянути внутрішні процедури підготовки товарів до фітосанітарного контролю. Особливо це стосується компаній, які здійснюють зовнішньоекономічні операції із зерном, деревиною, насінням та садивним матеріалом, оскільки наказ не передбачає перехідного періоду. Детальніше - тут.
Аудит сталого розвитку може стати новим обов'язком для бізнесу
У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт № 15540, який пропонує запровадити окремий вид обов'язкових завдань для аудиторів - надання впевненості щодо звітності зі сталого розвитку. Для цього передбачаються нова кваліфікація аудитора та окремий розділ у Реєстрі аудиторів і суб'єктів аудиторської діяльності. Зміни можуть суттєво вплинути як на аудиторські компанії, яким доведеться забезпечити нові кадрові та професійні вимоги, так і на підприємства, що становлять суспільний інтерес. Проєкт також посилює контроль якості аудиторських послуг та фінансові наслідки окремих порушень, зокрема передбачає санкцію до 1,7 млн грн для підприємств, що становлять суспільний інтерес. Повний аналіз законопроєкту - і аналітичному матеріалі.
НБУ посилює контроль за колекторськими компаніями
НБУ постановою № 95 оновив правила реєстрації та перевірок колекторських компаній. Нові вимоги діють із 21 серпня 2026 року, а компаніям надано шість місяців для приведення діяльності у відповідність до оновлених правил. Зокрема, регулятор розширив підхід до оцінки ділової репутації: перевіряти можуть не лише формальних власників і керівників, а й осіб, які фактично впливають на управління компанією. Водночас перевірки переходять у більш цифровий формат, а після їх завершення НБУ збільшив строк підготовки звіту до 35 робочих днів. Колекторам також варто врахувати обмежений строк - до 90 календарних днів - для виконання приписів регулятора. Детальний аналіз змін розглянуто у матеріалі.
Верховний Суд обмежив можливості податкової під час фактичних перевірок
Верховний Суд у постанові від 09.06.2026 року у справі № 160/1167/24 наголосив, що самого посилання в наказі на підставу з ПК України недостатньо для проведення фактичної перевірки. Податковий орган повинен мати на момент призначення перевірки реальну та передбачену законом інформацію про можливе порушення. Для бізнесу ця позиція має практичне значення під час оскарження результатів податкового контролю. Відсутність належної фактичної підстави може означати, що право на проведення перевірки взагалі не виникло, а її результати не можуть створювати правових наслідків. За посиланням можна детальніше ознайомитися з позицією Верхового Суду.
Судова практика щодо РРО: податківцям окреслили межі контролю
Верховний Суд оприлюднив Огляд практики Касаційного адміністративного суду щодо розрахункових операцій за період із жовтня 2024 року до серпня 2026 року. Правові позиції стосуються інтернет-торгівлі, застосування РРО, проведення фактичних перевірок та можливості податківців вимагати документи. Для підприємців важливим є висновок про те, що отримання післяплати за товар, відправлений поштою, може мати характер безготівкового розрахунку, що не потребує застосування РРО. Також суд підтвердив можливість реалізації товарів зі знижками в межах маркетингових акцій, якщо фіскальний чек відображає всі продані позиції та фактично сплачену покупцем суму. Детальний розбір првових позицій - у аналітичній статті.
