6 грудня Верховна Рада прийняла законопроект №8450 «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». Однією з його цілей було привести у відповідність українське законодавство щодо інформування споживачів до норм ЄС.
Для того, аби попередити неправильне трактування окремих норм закону, Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів роз'яснила окремі його положення. ЛІГА:ЗАКОН обрала найцікавіші з них.
Мінімальний термін придатності харчового продукту
Нововведення у законодавстві про якість харчових продуктів - на продуктах проставлятиметься «Краще спожити до…». Таке маркування означатиме, що у разі належного зберігання, продукти залишаються безпечними та можуть споживатись і після вказаної дати.
У ЄС запровадження такого підходу було спричинене проблемою надмірної кількості харчових продуктів, що викидаються, хоча ще можуть бути споживані без шкоди для здоров'я.
Для низки продуктів, наприклад, неочищених фруктів та овочів, деяких спиртовмісних напоїв, солі, цукру, жувальної гумки, хлібобулочних або кондитерських виробів (тих, які зазвичай споживаються протягом 24 годин з моменту випікання) мінімальний термін придатності зазначається добровільно на розсуд виробника.
Натомість «Вжити до…» наноситиметься на пакування швидкопсувних та небезпечних з точки зору мікробіології продуктів, для яких дата означає, що на наступний за нею день продукт може ставати небезпечним. Це сире або охолоджене м`ясо, сира риба, яйця тощо.
Слід пам'ятати, що після закінчення дати «Краще спожити до», як і після «Вжити до» харчові продукти не повинні бути в реалізації.
Коли не вказується перелік інгредієнтів
Для певних харчових продуктів виробникові буде дозволено не вказувати перелік інгредієнтів. Це, зокрема, сири, вершкове масло, молоко, вершки, кисломолочні продукти. Передбачається, що у процесі виробництва не використовувалися ніякі інші інгредієнти, крім заквасочних культур, харчових ензимів та культур мікроорганізмів, а також солі - для сирів, наявність яких є необхідною для процесу виробництва. Будь-яка інша добавка повинна бути вказана на пакуванні.
Перелік інгредієнтів: що за чим
Перелік інгредієнтів має включати всі інгредієнти харчового продукту у порядку зменшення їх маси станом на момент їх використання у процесі виробництва харчового продукту.
В окремих випадках виробник зазначає вміст інгредієнтів у відсотках: якщо назва даного інгредієнта зазначена у назві харчового продукту або зазвичай асоціюється споживачем з назвою продукту. Це ж стосується випадків, коли назва виділяється у маркуванні словесно або графічно. Зазначається також кількість інгредієнтів, аби охарактеризувати продукт та вирізнити його серед інших аналогічних.
Як дізнатись з ГМО чи без?
Позначка «з ГМО» повинна бути присутня на харчовому продукті за наявності у ньому генетично модифікованих організмів, якщо їх частка перевищує 0,9% в будь-якому інгредієнті.
Позначка «без ГМО» може зазначатись за бажанням. У такому разі відсутність ГМО у харчовому продукті має бути підтверджена відповідно до вимог законодавства. Для нанесення такої позначки достатнім є відсутність даних від постачальників про наявність ГМО в інгредієнтах харчового продукту.
***
Раніше ми писали, що Кабмін затвердив набір критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері виробництва харчових продуктів , а також порядок визначення періодичності планових заходів державного контролю.
***
Нагадаємо, що розділ «Ситуації для бізнесу» ІПС ЛІГА:ЗАКОН містить практичні матеріали, пов'язані із організацію бізнес-процесів у виробництві, торгівлі харчовими продуктами, а також галузевим наглядом та контролем.
