Суть справи: підприємство оскаржило податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі проведеної камеральної перевірки. Позивач вказав, що у ДФС були відсутні правові підстави для її проведення, оскільки на його підприємство поширювався мораторій на проведення перевірок, встановлений Законом №71-VIII від 28.12.2014.
Місцевий та апеляційний суди задовольнили позов.
Однак колегія суддів Адміністративного суду ВС з ними не погодилась і направила справу на новий розгляд у суді першої інстанції. Вона вказала, що необхідно дослідити, чи не вийшов перевіряючий орган за межі питань, які могли бути охоплені таким видом перевірки.
Відповідно до ст. 76 Податкового кодексу, камеральна перевірка проводиться без спеціального рішення керівника контролюючого органу, без необхідності отримання згоди на її проведення у платника податків та його присутності. Під час її проведення перевіряється вся податкова звітність.
Верховний суд вказав, що проведення такої перевірки не вимагає від платника податків витрат часу та ресурсів, не створює будь-якого додаткового адміністративного навантаження, не перешкоджає господарській діяльності.
ВС зазначив, що встановлені Законом обмеження щодо проведення перевірок не стосуються камеральних перевірок, об'єктом яких є дані, які знаходяться в розпорядженні податкового органу.
Відповідну постанову по справі № 818/982/16 ВС прийняв 4.12.2018. З її повним текстом можна ознайомитися в системі аналізу судових рішень VERDICTUM. Протестувати VERDICTUM можна за посиланням.
***
Раніше ми писали про те, що пропонується встановити новий механізм застосування штрафних санкцій Держпраці.
***
Нагадаємо, що в інформаційно-правових системах ЛІГА:ЗАКОНмістяться аналітичні матеріали щодо конкретних випадків, що можуть виникати під час перевірок органами держнагляду та контролю, та поради щодо мінімізації наслідків таких перевірок. Наприклад, в розділі «Ситуації для бізнесу» можна прочитати:
