Перед тим, як перейти до нюансів ЗЕД в Україні в умовах воєнного стану, варто зазначити, що попри всі негаразди, вона продовжує активно розвиватись та в окремих напрямках - навіть набирати обертів. Зокрема, якщо ми говоримо про експорт ЗЕД-послуг у сфері IT та імпорт послуг у сфері перевезення вантажів, проведення ремонтних робіт та будівництва, тощо. Умови щодо обліку та здійснення ЗЕД-послуг: ПДВ, валютний контроль
Для початку поговоримо про документальне оформлення експорту/імпорту послуг.
За загальним правилом фіксування зовнішньоекономічної операції здійснюється шляхом оформлення ЗЕД-контракту. Такий договір можна укладати не тільки у письмовій формі, але й в електронній, а для послуг (крім логістичних) – шляхом прийняття публічної оферти або виставляння рахунку (інвойсу). В останній час, вимоги регулятора щодо документального оформлення ЗЕД-послуг була значно спрощені. Зокрема, оформлений належним чином рахунок-фактура (інвойс) може прирівнюватися до акту приймання-передачі послуг, у разі його оплати, що підтверджується відповідними документами. При цьому, інвойс може бути складений у паперовій або в електронній формі та повинен мати реквізити, які дають можливість ідентифікувати господарську операцію та її учасників, (Лист Мінфіну від 16.02.17 р. № 31-11410-06-5/4339). Однак використання лише інвойсу в якості документу, що фіксує суттєві умови операції, несе ризики щодо проблеми доказовості, у випадку можливих спорів.
Вкрай важливо пам’ятати, що при документальному оформленні операцій, що оподатковуються ПДВ, у ЗЕД-контракті та в інших первинних документах, важливо виділяти суму ПДВ. Якщо цього не зробити, контролюючі органи можуть обчислити ПДВ додатково на вказану у документах вартість. Також питання ПДВ є критично важливим, адже об’єктом оподаткування ПДВ є лише послуги, місце постачання яких розташоване на території України. Це стосується послуг: пов’язаних із рухомим та нерухомим майном, послуг перелічених у п. 186.3 ПКУ, послуг у сфері культури і мистецтва, тощо. Інші послуги, що не входять до даного переліку, визначаються за місцем реєстрації постачальника послуг, як суб’єкта господарювання.
Банки, як суб’єкти первинного фінансового моніторингу контролюють дотримання клієнтами терміну міжнародних розрахунків по експортно-імпортним операціям. На сьогодні граничний термін розрахунків становить 120 календарних днів (Постановою від 07.06.2022 № 113 НБУ збільшив строк з 90 днів).
Недотримання цього строку (п.5 ст.13 ЗУ 2473-VIII від 01.04.2023) тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 % суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Обмеження за термінами не поширюється на імпорт товарів, послуг (включаючи незавершені розрахунки за угодою), якщо сума операції (в еквіваленті по курсу НБУ на дату здійснення операції) менше розміру, передбаченого ст. 20 Закону № 361 (тобто менше 400 000 грн. в еквіваленті), окрім випадків дроблення валютних операцій.
На операції з експорту послуг (крім страхових і логістичних), об’єктів права інтелектуальної власності - граничні строки валютного контролю не поширюються (з 01.03.2017 року). Проте варто пам’ятати, що це не стосується робіт.
Банки для здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків мають право, у разі переказу резидентом коштів на користь нерезидента, вимагати від резидента, зокрема, оригінали чи копії договору з нерезидентом. У платіжному дорученні банку повинно бути посилання на договір, контракт, угоду, інший документ, що застосовується в міжнародній практиці та може вважатися договором (п. 15 р. IV Інструкції № 7).
Імпорт послуг : законодавча база та перелік
З огляду на військовий стан, Кабмін значно обмежив можливість проведення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, зокрема щодо імпорту послуг.
Проте 22.07.2022 р., згідно Постанови КМУ №814 було внесено зміни у додаток до Постанови КМУ від 24.02.2022 р. № 153, а саме викладено у новій редакції Перелік послуг, робіт, прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), за операціями з імпорту яких рекомендовано Національному банку забезпечити здійснення переказів.
Із переліку послуг було виключено: розрахунки за договорами лізингу транспортних засобів, рекламна діяльність, оренда автотранспорту, розрахунки за ліцензійними договорами, зокрема роялті.
А також перелік було доповнено послугами: із ремонту бурового обладнання та телеметричної системи, із внесення поправок до списку рандомізації, із хостингу електронної індивідуальної реєстраційної форми, із оплати послуг з надання персоналу компаніями-нерезидентами на користь резидентів України, із оплати за використання металевих контейнерів МВ5, із організації та проведення відпочинкових, спортивних та оздоровчих таборів для дітей, підлітків та молоді.
Звертаю Вашу увагу, що перелік товарів критичного імпорту фактично скасовано 09.07.2023, згідно із постановою КМУ №761. Проте перелік послуг критичного імпорту досі залишився чинним, із врахуванням змін, наведених вище.
Експорт послуг: законодавча база та правила обліку
Базою оподаткування експорту послуг в загальному порядку є договірна (контрактна) вартість із урахуванням дотримання мінімальної бази, визначеної ст. 188 ПКУ.
За загальним правилом на послуги з місцем надання на території України нараховують податкові зобов’язання з ПДВ за ставкою 20 % (п. 187.1 ПКУ) на дату першої події, що настала раніше: отримання плати за послуги (надходження валюти на банківський рахунок) або оформлення документа, що засвідчує постачання послуг.
На послуги нерезиденту із місцем постачання в Україні слід оформлювати ПН, яка підлягає реєстрації і в ЄРПН (п. 201.10 ПКУ).
Звітність суб’єктів ЗЕД
Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності (далі - підприємства, компанії, тощо) ведуть бухгалтерський та оперативний облік зовнішньоекономічних операцій, а також статистичну звітність, яку надсилають органам Державної статистики України.
Для бухгалтерського обліку зовнішньоекономічних операцій підприємства користуються планом рахунків та інструкцією про його використання, що діють на території України, та відповідними змінами і доповненнями, які відображають специфіку зовнішньоекономічної діяльності. Також вони самостійно визначають порядок аналітичного обліку ЗЕД, запроваджують відповідні субрахунки.
Результати зовнішньо-економічної діяльності компанії відображають у своїй річній фінансовій звітності, окремо зазначеними показниками:
- у бухгалтерському балансі (Balance Sheet), окремо виділяються кошти (активи), що знаходяться у зовнішньоекономічному обороті, – товари, документи, цінні папери, а також їх джерела (пасиви) – кредити, заборгованість, одержані прибутки тощо;
- у звіті про прибутки та збитки (Profit and Loss account), окремо відображаються виручка від зовнішньоекономічних операцій і відповідні витрати. У додатку (коментарі) до річного фінансового звіту робляться необхідні пояснення щодо наведених показників зовнішньоекономічної діяльності.
НБУ (або за його дорученням – банку для зовнішньоекономічної діяльності України) надається інформація про суми по обов’язковому розподілу частини виручки в іноземній валюті – чотири рази на рік, не пізніше 15 числа місяця, що слідує за звітним періодом.
Банківсько-кредитні установи, що здійснюють кредитування суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, мають право на одержання необхідної інформації про фінансовий стан цих суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх платоспроможність, згідно з умовами письмових угод про кредитування.
Аудит ЗЕД, відображеної у річних фінансових звітах підприємств, здійснюється уповноваженими на це незалежними аудиторськими організаціями, відповідно до чинних нормативних актів, які регулюють аудиторську діяльність на території України.
