Податкові перевірки бізнесу

Загальні положення

Державна податкова служба України (далі – ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Головною функцією ДПС є податковий контроль, що полягає у здійсненні контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів та інших платежів і неподаткових доходів та внесків до державних цільових фондів, установлених законодавством України.

Перевірки

Відповідно до п. 71.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених Податковим кодексом України, а фактичні перевірки – Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Наприкінці 2019 року Державна податкова служба України оприлюднила план-графік перевірки податків на 2020 рік. Згідно зазначеного плану, у цьому році бізнес частіше перевірятимуть, ніж у 2019 році.

Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов’язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об’єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Така перевірка сприяє: дотриманню чинного законодавства; зміцненню державної дисципліни; виконанню поставлених завдань; поліпшенню фінансового стану організацій/установ/підприємств та інше.

В Україні вже майже два роки діє ризик-орієнтований підхід при проведенні перевірок. Головним принципом такого підходу є проведення частіших перевірок тих підприємств, що потенційно можуть порушувати законодавство, і в яких присутні підвищенні соціальні ризики.

Щодо підстав та порядку проведення перевірок

1. Камеральні перевірки проводяться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.
2. Документальні перевірки поділяються на планові та позапланові, виїзні або невиїзні.

• Документальною плановою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати їх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства. Така перевірка проводиться на підставі податкових декларацій, фінансової статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів. Дана перевірка проводиться з метою перевірки достовірності відображення податків платників податків у податковій звітності.
• Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених ст. 78 Податкового кодексу України. Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені ПК України, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах порушеної кримінальної справи. Особливістю є те, що право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли до початку проведення перевірки було вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки: 15 робочих днів – для великих платників податків, 5 робочих днів – для суб’єктів малого підприємництва, 10 робочих днів – для інших платників податків. Також, Податковим кодексом України встановлена можливість зупинення перевірки великого платника на загальний строк, що не перевищує 30 робочих днів.

• Виїзна перевірка проводиться за місцем знаходження платника податків або за місцем знаходження об'єкта, що перевіряється і належить платнику податків.
• Невиїзна перевірка проводиться в приміщенні контролюючого органу. Присутність платника податків не обов'язкова. Рішення про проведення перевірки оформляється наказом керівника контролюючого органу, але копія наказу повинна бути відправлена платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручена під підпис. Невиїзна позапланова електронна перевірка проводиться на підставі заяви платника податків із незначним ступенем ризику, поданої до податкового органу, у якому платник податків перебуває на обліку. Заява подається за 10 днів. до очікуваного початку елект­ронної перевірки, але не раніше офіційного повідомлення ДФС про впровадження проведення такої перевірки для відповідних платників податків.
• Фактичні перевірки – проводяться за місцем фактичного провадження платником податків господарської діяльності або за місцем розміщення перевірюваних об'єктів, що належать платнику податків. Предметом даної перевірки є: обіг готівки, порядок розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявність ліцензій, патентів, свідоцтв, у т.ч. проведення та оборот підакцизних товарів, дотримання трудового законодавства.

Відповідальність за вчинення правопорушень

Згідно з нормами Податкового кодексу України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У разі порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, застосовуються такі види юридичної відповідальності:

• фінансова (застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені);
• адміністративна;
• кримінальна.

Якщо платника податків притягнено до фінансової відповідальності, у такому разі їх посадових осіб за наявності відповідних підстав не звільняє від притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності.

У разі вчинення двох чи більше правопорушень штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.

Підготовка до податкової перевірки

По-перше, необхідно систематично перевіряти план-графік перевірок на предмет наявності у ньому вашої компанії. Про позапланову перевірку можна дізнатися у випадку отримання від ДФС запит про надання інформації та її документальне підтвердження.

По-друге, підготовити всю необхідну документацію та працівників компанії, для того, щоб уникнути розповсюдження зайвої інформації під час перевірки.

По-третє, уповноваженим особам підприємства/установи/організації, які будуть супроводжувати податкову перевірку розробити певний алгоритм дій.

У випадку, коли ви не мали інформації щодо проведення планової чи позапланової перевірки ДПС, а інспектори вже завітали до вас на підприємство, перш ніж допускати їх до перевірки вам необхідно перевірити: особисті документи інспектора; наказ про проведення перевірки з усіма зазначеними реквізитами. Уважно ознайомтесь із наказом, у випадку виявлення помилки у ньому, у вас є повне право не допускати інспекторів до перевірки. Наказ на проведення перевірки надходить:

• при позаплановій перевірці незалежно від її виду, наказ відправляється чи вручається платнику податків до її початку;
• при плановій перевірці – не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення перевірки.

При проведенні перевірки у інспекторів також повинно бути письмове повідомлення, у якому має бути вказана дата початку та закінчення перевірки, а також місце проведення перевірки.

При можливості, необхідно визначити підстави та характер перевірки, щоб розуміти подальші дії інспекторів.

Якщо після проведення перевірки, платник податків отримує довідку про проведення перевірки, тоді можна вважати, що ви вдало пройшли її.

Як показує практика, частіше всього платники податків отримують акти проведення чи не проведення перевірки. У разі відмови від отримання акту перевірки – це призведе до додаткових нарахування штрафів.

Звичайно, законодавством встановлені строки для оскарження актів перевірки. Необхідно чітко сконцентруватися на досудовому врегулюванні спору, адже він має вирішальний та значущий результат. Як свідчить практика, податкові органи не беруть на себе тягар доказування наявності фактів порушень у діях платника податків, - в більшості випадків платник податків змушений надавати суду всі можливі докази відсутності порушень у власних діях. Тому процес оскарження результатів перевірки складний і потребує участі досвідчених юристів і адвокатів в цій галузі.

Ще один етап податкової реформи

З 1 січня 2017 року Україна приєдналась до міжнародної програми розширеного співробітництва з питань імплементації Плану дій BEPS, участь в якій на сьогодні приймають понад 116 країн світу.

21 травня 2020 року Президент Володимир Зеленський підписав закон про поправки до Податкового кодексу № 1210, який імплементує ряд положень плану BEPS. Закон передбачає ряд змін, спрямованих на вдосконалення та спрощення системи адміністрування податків. Крім того, документ вводить міжнародні стандарти податкового контролю для всіх учасників міжнародної торгівлі та імплементацію положень Плану протидії практикам розмивання бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування (план BEPS). Представники бізнесу критично віднеслись до законопроект, зокрема через те, що він передбачає можливість продовження податкових перевірок.

Отже, процедура податкових перевірок потребує удосконалення процедури оскарження рішень контролюючих органів, з метою захисту прав та інтересів бізнесу від ризиків необґрунтованого притягнення до відповідальності за порушення податкового законодавства.

Горецький Олег Васильович, керуючий партнер Юридичної фірми «Горецький і партнери», кандидат юридичних наук (Доктор філософії у сфері права), Голова комітету з питань медіації Асоціації адвокатів України, адвокат, медіатор