Уявіть ситуацію: ви укладаєте вигідну угоду з новим партнером, радієте майбутньому прибутку, а за кілька тижнів з’ясовується, що цей контрагент - фіктивна фірма. Податкові накладні заблоковано, гроші зникли, а ваша компанія раптом має клопіт з правоохоронцями…
Звучить як страшилка?
На жаль, такі історії трапляються насправді. Розберімось хто такі “ризикові контрагенти”, як їх розпізнати та яких проблем можна уникнути, перевіряючи партнерів.
Хто такий «ризиковий контрагент» і чому це важливо?
У бізнесі кожен партнер - це потенційна точка росту або … болю. Ризиковий контрагент - це компанія або особа, співпраця з якою може обернутися для вас проблемами: фінансовими втратами, юридичними санкціями чи репутаційним скандалом.
Наприклад, відомий принцип в міжнародній практиці: якщо в ланцюжку партнерів хоча б один учасник потрапляє під санкції, це автоматично зачіпає інших.
У США навіть є спеціальний термін – due diligence failure (провал належної перевірки) - коли компанія не виконала необхідної перевірки і через це «влипла» у масштабні проблеми.
Ознаки ризикового контрагента: на що звернути увагу?
Статус та реальність бізнесу. Переконайтеся, що компанія взагалі існує фізично, а не лише на папері. Іноді фірма має статут, печатку, директора - а фактично не веде жодної діяльності. Перевірте, чи не перебуває вона в стані припинення або банкрутства, та чи актуальні відомості про неї в реєстрах. Якщо в Єдиному державному реєстрі (ЄДР) бачите позначку про відсутність підтвердження відомостей - це червоний прапорець, адже справжній бізнес слідкує за своїми реєстраційними даними.
Податкова дисципліна. Наявність податкового боргу у контрагента - тривожний сигнал. Для платників ПДВ це критично: якщо ваш партнер винен податки, у вас можуть виникнути проблеми з податковим кредитом.
Судові спори та репутація. Перевірте, чи не фігурує компанія у численних судових справах. Якщо на сайті судової влади ви знайдете десятки позовів проти неї - це вже привід насторожитися. Один-два спори бувають у всіх, але якщо контрагента регулярно тягнуть до суду за невиконання зобов’язань - є ризик, що його фінансовий стан хиткий. В судовому реєстрі також можна побачити, чи не був сам контрагент або його керівники помічені в кримінальних провадженнях (скажімо, за ухилення від сплати податків або шахрайство).
Виконавчі провадження. Додатково перевірте, чи не відкриті відносно компанії виконавчі провадження щодо стягнення заборгованостей. Інформація про це міститься у відкритому Єдиному реєстрі боржників та Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень. Якщо компанія вже фігурує в таких провадженнях, є ризик, що стягнення коштів з неї буде ускладненим або неможливим через відсутність ліквідних активів. Також наявність численних виконавчих документів свідчить про проблеми з виконанням зобов’язань перед контрагентами та кредиторами.
Активи та майно. Довідайтеся про розмір статутного капіталу, наявність майна та чи не накладені на нього обтяження (арешти, застави). Компанія зі статутним капіталом у 100 гривень і без власного офісу навряд чи здатна виконати великий контракт. Також часто фіктивні фірми не мають жодних реальних активів - це просто “прокладки” для перекидання грошей. До речі, Національний банк України застерігає: якщо компанія постійно змінює види діяльності або адреси, це може свідчити про спроби замаскувати незаконні операції.
Структура власності та бенефіціари. Хто реально стоїть за бізнесом? Перевірте кінцевих бенефіціарів у реєстрі Мін’юсту або через платформи. Якщо власники заховані за складними офшорними схемами - привід копнути глибше. Особливо уважно варто поставитися, якщо серед бенефіціарів чи керівників є PEP (Politically Exposed Person) - політично значуща особа. Банки і фінмоніторинг автоматично відносять PEP до високоризикових клієнтів, адже за ними може стояти корупційний слід. Вам як бізнесу участь у потенційно корупційних оборудках ні до чого.
Повноваження підписанта. Перевірте, хто підписує договори і чи має ця особа на це право. Інколи шахраї укладають угоди від імені компанії, не маючи офіційних повноважень, а потім фірма легко оскаржує такий договір. Вартує переконатися, що директор або представник контрагента дійсно вповноважений діяти від його імені (інформацію про це можна знайти в статуті або довіреності, а також у ЄДР).
Звісно, цей перелік не вичерпний - кожна галузь має свої специфічні червоні прапорці. Але навіть базова перевірка за цими ознаками допоможе відсіяти відверто ненадійних партнерів.
Міжнародний досвід: як перевіряють партнерів закордоном
У США та Європейському Союзі культура комплаєнсу і due diligence сформована десятиліттями. Західні компанії добре знають, що дешевше перевірити заздалегідь, ніж розгрібати потім. Тамтешні закони можуть покарати фірму, якщо вона “проспала” злочинні дії свого агента чи постачальника. Тому практикуються як внутрішні перевірки, так і наймання зовнішніх консультантів.
Бізнес у ЄС та США часто впроваджує цілі системи управління ризиками третіх сторін: перед контрактом нового партнера сканують по базах даних, збирають про нього досьє, оцінюють ризик країни, галузі, пов’язаних осіб.
Наприклад, корпорації користуються системами на кшталт Dow Jones Risk & Compliance, LexisNexis або Factiva для моніторингу санкцій, судимостей та негативних публікацій про осіб та компанії. Незалежні розслідування часто доручають детективним агентствам типу Kroll. Великі аудиторські та консалтингові фірми теж надають послуги з комплаєнс-перевірок.
Ризики співпраці без перевірки: від грошей до криміналу
Що ж може піти не так, якщо закрити очі і довіритися контрагенту на слово? Поговоримо про конкретні ризики, які можуть вас спіткати:
Фінансові та податкові проблеми. Найперше - ви можете втратити гроші. Якщо контрагент виявиться фірмою-одноденкою та зникне з передоплатою, повернути кошти буде дуже складно. До того ж податкові наслідки можуть бути болючими.
Українська судова практика знає чимало випадків, коли угоди з фіктивними підприємствами визнавали нікчемними, навіть попри наявність “усіх документів”. Велика Палата Верховного Суду наголосила: статус фіктивного підприємства несумісний із легальною діяльністю, і господарські операції такої “фірми” не можуть бути легалізовані навіть за наявності договорів та актів.
Кримінальні та санкційні ризики. Співпраця з компанією, що займається незаконною діяльністю, може обернутися не лише фінансовими втратами, а й серйозними юридичними наслідками. Іноді ризики стають очевидними вже після укладення угоди - коли банк блокує рахунки, а поліція приходить з обшуком.
Відмивання грошей
Найнебезпечніший сценарій - коли контрагент виявляється причетним до легалізації (відмивання) коштів, здобутих злочинним шляхом (ст. 209 КК України). У такому разі навіть випадкова участь у переказі коштів через ваш рахунок або підписання договору з такою особою може бути кваліфіковано як пособництво.
Наприклад:
- через ваш рахунок пройшла «схема»: гроші за фіктивну послугу;
- ви прийняли платіж, який слідство визнає частиною шахрайської схеми;
- ви не перевірили походження коштів, які отримали як оплату.
Це може призвести до:
- блокування рахунків банком (через фінмоніторинг);
- виклику на допит або навіть вручення підозри за співучасть.
Шахрайство, замасковане під господарські відносини
Окрему небезпеку становлять угоди, що насправді прикривають шахрайські дії (ст. 190 КК України). Це класичні ситуації, коли нібито підписується договір поставки, оренди чи надання послуг, але справжньою метою є заволодіння чужим майном.
Типові ознаки шахрайства:
- компанія вимагає передоплату, але зникає після її отримання;
- договір укладається з компанією, яка не має реального офісу чи працівників;
- представник контрагента не має повноважень підписувати документи;
- надмірно привабливі умови угоди, які не відповідають ринковим.
Угоди з шахраєм можуть мати дуже серйозні наслідки як для бізнесу, так і для його керівників чи працівників. Ось до чого це може призвести:
Кримінальна відповідальність
Стати жертвою шахрайства - ще не найгірший сценарій. Адже, навіть якщо ви діяли "в межах договору", вас можуть намагатися притягнути до відповідальності за:
- Пособництво шахрайству (ст. 190 КК України) - якщо ви сприяли заволодінню майном третіх осіб;
- Легалізацію (відмивання) коштів (ст. 209 КК України) - якщо через вашу компанію проходили гроші з незаконних джерел;
- Службове підроблення чи зловживання повноваженнями, якщо ви були посадовою особою й підписували угоди без належної перевірки.
Фінансові втрати:
- втрата авансових платежів або повної суми угоди;
- неможливість повернути кошти через фіктивність контрагента;
- невизнання витрат у податковому обліку - податкова може донарахувати ПДВ і прибуток;
- штрафи за участь у сумнівних операціях.
Блокування рахунків та арешт майна:
- банк може зупинити транзакції через підозру у відмиванні грошей;
- органи БЕБ чи поліція можуть накласти арешт на кошти чи майно до з’ясування обставин;
Відмова податкової у визнанні господарської операції:
- вам не зарахують податковий кредит, витрати не зменшать прибуток - і нарахують додаткові податки.
Репутаційні ризики:
- ваш бізнес можуть асоціювати з шахрайськими схемами.
- контрагенти та клієнти втратять довіру.
Санкції
У 2023-2025 роках Україна активно застосовує санкції до компаній та осіб, пов’язаних з державою-агресором. Укладання договору з компанією, яка:
- фігурує в санкційних списках РНБО;
- має бенефіціара в рф;
- включена до реєстру "Міжнародних спонсорів війни" (НАЗК);
може потягнути за собою:
- розірвання контрактів з іншими партнерами (особливо міжнародними);
- виключення з тендерів та держзакупівель;
- втрату репутації серед клієнтів і банків.
Практичні поради: як бізнесу знизити ризики співпраці
Checklist простих кроків, які допоможуть убезпечити вашу компанію від проблемних партнерів:
1. Визначте внутрішню політику перевірки. Наприклад, обов’язкова повна перевірка усіх нових контрагентів та спрощена - для дрібних постійних постачальників. Призначте відповідального. Приклад етапів перевірки: ідентифікація, верифікація, вивчення контрагента.
2. Навчайте команду. Бухгалтери, менеджери, юристи мають розпізнавати «червоні прапорці».
3. Перевіряйте інформацію з двох і більше джерел (наприклад: ЄДР + LIGA360, ЗМІ + реєстр судових рішень).
4. Запитуйте реєстраційні документи, перевіряйте їх справжність у реєстрах. Звіряйте паспорт представника - були випадки підробок і «двійників».
5. Використовуйте інструменти перевірки: ЄДР, податкові реєстри, реєстр боржників, платформи, реєстри санкцій та PEP.
Додатково: перевірка паспорта на сайті ДМС, аналіз соцмереж, медіаархівів, консультації з партнерами та юристами.
Висновок
Угода з ризиковим контрагентом - це не просто невдалий бізнес-кейс, а ризик втратити кошти, репутацію або навіть стати учасником кримінального провадження.
Якщо у вас виникають сумніви щодо надійності партнера, ви помічаєте тривожні "дзвіночки" в документах або вже зіткнулися з наслідками співпраці з сумнівною компанією - не відкладайте. Зверніться до адвоката, адже досвідчений фахівець:
- допоможе перевірити контрагента на всіх рівнях;
- проаналізує ризики договору;
- захистить ваші інтереси у спорах;
- та, якщо потрібно, підготує стратегію юридичного реагування.
Вчасна юридична порада - це запорука безпечного бізнесу, збережених коштів і впевненості у завтрашньому дні.
