|
Павло Ходаковський |
Існує стереотип, що податки платять лише бідні, а заможні люди уникають сплати податків, не в останню чергу завдяки використанню офшорів та низькоподаткових юрисдикцій. Це не забобони, як може здаватись, а реальність в якій ми живемо. «Офшори - так сьогодні виглядає світ сильних», - впевнений відомий британський журналіст Ніколас Шаксон (Nicholas Shaxson). Офшори дозволяють без порушення закону зменшити базу оподаткування та приховати кінцевого власника активів.
За оцінками міжнародної групи Tax Justice Network найбагатші люди планети тримають в офшорах понад $11 трлн (бюджет України в перспективі 300 років). Обсяги юридичних осіб ще більші - до $20 трлн. Зі 100 найбільших компаній США 83 мають дочірні структури в офшорних зонах. В ЄС лише 1 зі 100 найбільших компаній не має таких структур.
В Організації з економічного розвитку та співробітництва підрахували, що щорічно втрати від розмивання податкової бази через використання офшорів досягають 10% від сукупних податкових надходжень. В масштабах України це понад 75 млрд. грн, лише по 2018 рокові (за підсумками 2019 року може досягнути 100 млрд. грн).
Німецький євродепутат від фракції Лівих Гельмут Шольц (Helmut Scholz) тиждень тому презентував в Європарламенті дослідження, висновки якого демонструють проблеми використання офшорів українським бізнесом. Підраховано, що протягом трьох років більшість українського експорту зернових відбувалось через території з низькими податками (Швейцарія та юрисдикції Великобританії - 64% експорту пшениці, ОАЕ та Кіпр - ще 11%). При цьому всі вони не були основними країнами призначення експорту.
Згідно дослідження, сільськогосподарські холдинги продають продукцію власним компаніям, які знаходяться в низькоподаткових юрисдикціях по ціні значно нижчій від справедливої, а звідти товар реалізується вже кінцевому покупцю по ринковій ціні. Різниця (прибуток) залишається в такій низькоподатковій юрисдикції, де податкова база значно менша ніж в Україні. «За підсумками експорту пшениці та кукурудзи, який становить приблизно 40% українського агроекспорту, близько $1,5 мільярда були потенційно виведені з 2015 по 2017 рік», - ідеться у дослідженні.
Приклад з експортом зернових це лише вершина айсберга. На думку Віоли фон Крамон, заступниці голови делегації Європарламенту щодо асоціації з Україною, ухилення від сплати податків в Україні - це хвороба якій необхідно протидіяти і привертати до неї увагу.
Саме цим вже четвертий рік, в рамках власних повноважень займається Міністерство фінансів. В 2017 році Україна приєдналась до Програми розширеного співробітництва в рамках ініціативи Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР). Ми як країни взяли на себе зобов'язання виконати 4 з 15 пунктів плану дій для боротьби з розмиванням бази оподаткування (BEPS). Для чого вони необхідні?
Олігархи, корупціонери та компанії які ухиляються від сплати податку на прибуток в Україні використовують прогалини та неузгодженості у національному та міжнародному податковому законодавстві. З впровадженням BEPS та CRS Україна буде отримувати з усього світу дані про банківські рахунки фізичних та юридичних осіб, інвестиційних фондів власниками яких є українці. Сховатися не вийде.
Після того, як Україна повністю впровадить план BEPS, прибутки, які українські бенефіціари вивели на власний офшор, за певних умов можна буде обкласти податком на прибуток за українською ставкою (18%) і забезпечити його сплату в український бюджет. За таких умов цінність офшорів як податкової гавані просто відпаде.
Для того, щоб це стало реальністю необхідно зробити лише один крок - якомога швидше імплементувати норми, які передбачають впровадження Плану дій BEPS в Україні. Всі вони знаходяться в законопроєкті №1210 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».
Британський соціолог і автор книги «Офшори» Джон Аррі зауважив: «Офшоризація і демократія знаходяться в прямому конфлікті». Сьогодні Україні треба визначитись який ми шлях обираємо: демократію чи офшоризацію.
Павло Ходаковський, заступник Міністра фінансів України
Читайте також: попит нерезидентів на ОВДП: результат успішної боргової політики чи загроза?
