|
Минув майже рік з моменту, коли ми всі почали жити в новій реальності. Епідемія коронавірусу продовжує просуватися семимильними кроками країнами світу і до всенаціонального вакцинування ще дуже далеко.
Відтермінований локдаун
В той час, коли західні країни вирішили ввести жорсткі карантинні обмеження на різдвяні та новорічні свята, українські політики дійшли висновку щодо їх запровадження після новорічних свят. Своє рішення законотворці обґрунтовують тим, що наразі епідеміологічна ситуація контрольована, а в разі введення в передноворічний період локдауну економіка країни може не витримати навантаження. Крім того, враховується той факт, що представникам малого та середнього бізнесу, що зокрема пов'язаний зі сферою обслуговування, необхідно надати можливість «вижити» та заробити хоч щось в період свят. Адже у січні зазвичай спостерігається зниження ділової активності, що розбавлено великою кількістю вихідних днів і прогнозований локдаун не так сильно вдарить по нашим кишеням.
Так, 09 грудня 2020 року Кабінет Міністрів прийняв постанову №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Зазначена постанова подовжила строк дії карантину з 19 грудня 2020 року по 28 лютого 2021 року, впровадила жорсткий локдаун у період з 08 січня 2021 року по 25 січня 2021 року та встановила перелік обмежень, яких необхідно всім нам дотримуватись.
Українське суспільство та бізнес сильно втомились від життя в умовах карантину. Хтось дотримується обмежень, хтось ними нехтує. Але на разі ми все ще можемо почути питання про те, а чи є карантин та жорсткий локдаун обставинами форс-мажору та що форс-мажор дає бізнесу?
Цілющий форс-мажор
У наших громадян є хибне враження, що форс-мажор - це панацея та цілюща пігулка від усіх негараздів. Це спричинено викривленим сприйняттям самого явища форс-мажорних обставин. Пропонуємо розібратися ще раз в зазначеному питанні, для чого звернемось до положень законодавства та врахуємо напрацьовану практику за останні 10 місяців.
Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначає форс-мажор як надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами».
17 березня 2020 року був прийнятий ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)», що розширив і без того невичерпний перелік форс-мажорних обставин та додав до нього карантин.
З того моменту за цей інструмент вхопилась надзвичайно велика кількість підприємців майже в усіх сферах господарювання, що призвело до хвилі відмов від виконання договорів у зв'язку з дією карантину та як наслідок - виникнення господарських суперечок.
Тривала ця хвиля не довго, адже в той час суспільство не врахувало, що форс-мажор не звільняє від зобов'язань за договором, а звільняє лише від відповідальності за невиконання зобов'язання.
Амбіції вітчизняних підприємців вщухли, коли вони на практиці почали стикатися з необхідністю підтвердження дії форс-мажорних обставин.
Підтвердження дії форс-мажорних обставин
Що ж викликало труднощі? Для підтвердження дії форс-мажорних обставин, не достатньо згадування в законі того факту, що карантин є форс-мажором. Підприємцю необхідно пройти цілу процедуру, що полягає в отриманні відповідного документу, що засвідчує наявність дії форс-мажорних обставин - сертифікату, який видається Торгово-промисловою палатою України та її територіальними відділеннями. Такий сертифікат треба отримувати на кожен договір, щодо якого виникли форс-мажорні обставини чи кожне окреме зобов'язання перед держорганами.
Сертифікат не видається будь-кому за першим зверненням і для його отримання підприємець має довести, що він не може виконати свій обов'язок саме через дію карантину.
Наприклад, виникає неможливість поставки товару через зупинення міжміського сполучення, неможливість надати придбані послуги у домовлений строк через закриття підприємства на підставі карантину, відстрочення оплати орендних платежів через закриття торгових центрів тощо.
Доказувати існування такого причинно-наслідкового зв'язку має заявник.
За отримання сертифікату справляється плата. Суб'єкти малого підприємництва отримують сертифікат безкоштовно. Якщо Торгово-промислова палата України відмовила у видачі сертифікату про настання форс-мажорних обставин, ви можете повернути сплачені кошти, звернувшись з відповідною заявою.
Якщо з доказуванням причинно-наслідкового зв'язку більш-менш все зрозуміло, все одно ще необхідно пам'ятати про наступні фактори:
відповідно до законодавства України та міжнародної практики до форс-мажору не відносяться: відсутність необхідних коштів або відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язань; недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника;
сторона не може посилатися на форс-мажорні обставини, які існували на момент укладання договору та які можна було передбачити.
Враховуючи, що карантин триває в різних формах вже 10 місяців, пролонгувався Кабінетом міністрів України вже декілька разів і світло в кінці тунелю у вигляді вакцини від коронавірусу світ лише починає бачити, довести, що при укладанні договору сторони не могли передбачити виникнення/продовження карантину буде вкрай важко.
Судова практика
Сертифікат про форс-мажорні обставини - інструмент, покликаний прийти на допомогу бізнесу, і за звичай торгово-промислова палата йде на зустріч заявникам, але він не є таким, що може поставити крапку у вирішенні суперечок з вашим контрагентом. Зустрічаються ситуації коли суд не визнає обставини форс-мажорними незважаючи на наявність сертифікату торгово-промислової палати. Зокрема це підтверджується практикою Верховного Суду, що висловлена у постановах від 14.02.2018 р. у справі № 926/2343/16, від 11.04.2018 р. у справі № 904/4470/16, від 14.05.2019 р. у справі №904/1224/18.
Не завжди засвідчення форс-мажору буде для підприємця порятунком. Існують і інші правові механізми, що дозволяють звільнитись від виконання зобов'язань.
Законні альтернативи форс-мажору
Так, наприклад пунктом 6 статті 762 Цивільного кодексу України закріплено, що звільняються від орендної плати орендарі, які не могли використовувати орендоване майно через обставини, за які вони не відповідають. Зазначена норма дістала своє повторне закріплення у п. 14 ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)». В ньому йде мова, що з початку встановлення карантину і до дати його закінчення орендарі можуть бути звільнені від обов'язку справляння орендної плати у порядку визначеному п.6 ст. 762 ЦКУ.
Це положення цікаве тим, що публікувалося у двох редакціях. В першій редакції законодавець відзначив, що суб'єкти господарювання звільняються від обов'язку справляння орендної плати, а в другій редакцій, яку ми можемо бачити сьогодні, зазначено, що такий суб'єкт господарювання може бути звільнений від обов'язку справляти орендну плату. Таким чином, питання орендної плати в період карантину передано в сферу домовленостей сторін договору.
З метою розірвання чи зміни укладених договорів можна використовувати ст. 652 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип істотної зміни умов та наділяє сторін договору відповідними правами у разі виникнення такої зміни обставин. Детальніше із застосуванням згаданої статті можна ознайомитись тут.
Форс-мажор чи ні?
Повертаючись до головного запитання даної статті: чи може вважатись локдаун форс-мажором? - узагальнимо, що локдаун не має якогось окремого правового регулювання. За своєю суттю локдаун є карантином але у більш жорсткій формі.
Де-юре карантин є обставинами форс-мажору, про що свідчать положення ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)». Де-факто обставини форс-мажору спричинені локдауном, в кожному окремому випадку необхідно буде підтверджувати шляхом отримання сертифікату торгово-промислової палати.
Не варто надіятись, що ситуація з порядком засвідчення форс-мажорних обставин у період дії жорсткого локдауну зміниться у порівнянні з тою, яку ми маємо сьогодні. Розмови про якісь нові підходи до форс-мажору в період карантину лунають з Кабінету Міністрів України, зокрема так було в період дії карантину вихідного дня, але мета цих розмов - знизити напруження у суспільстві.
Тож радимо звертати увагу на положення договорів, що ви укладаєте, та не сподівайтеся, що всі вони втратять свою силу через включення карантину/локдауну до переліку форс-мажорних обставин.
Михайло Гурін, адвокат, юрист ЮК Legal House
Як керувати репутацією компанії в медіапросторі, та тримати руку на пульсі змін законодавства? Разом з рішенням LIGA360. Дізнайтеся більше про оновлення екосистеми для керування ризиками і можливостями бізнесу LIGA360 за посиланням
