|
Мораторій на податкові документальні перевірки продовжує діяти в Україні з огляду на пандемію коронавірусу. Тому контролюючий орган змістив фокус своєї уваги на так званих «ризикових платників податків», яких він самостійно і визначає, звичайно ж, за певних умов.
Визнання компанії ризиковою - це новий тренд у взаєминах бізнесу і контролюючих органів, відмінною рисою якого є непередбачуваність. І якщо оспорювання результатів податкової перевірки - це процес, при якому компанія може працювати і функціонувати, то визнання компанії ризиковою повністю блокує можливість функціонувати. Бізнес не може вести господарську діяльність і виконувати договірні зобов'язання через систематичне блокування податкових накладних. У свою чергу, після визнання компанії ризиковою, можуть визнати ризиковими і її контрагентів, що загрожує репутаційними втратами.
Отримуючи рішення про визнання компанії ризиковою, платник податків може оскаржити його в адміністративному або судовому порядку. Адміністративна процедура оскарження в цій категорії справ є малоефективною. Після такого оскарження платник податків все одно змушений йти в суд, хоч і розуміючи, що суд - це тривалий процес.
Але і тут не все так однозначно, адже Верховний суд в рішенні від 08.10.2020 року по справі №280/2284/20 знову прийшов до висновку, що визнання платника податків таким, що відповідає критеріями ризиковості, на підставі оцінки податкової поведінки не впливає на його господарську діяльність, не створює перешкод для цього, так само, як і не завдає шкоди його діловій репутації. Важливо, що такий висновок стосується вже Порядку №1165.
Незважаючи на це, суди найчастіше стають на бік платників податків. Пропонуємо розглянути деякі з судових рішень для розуміння того, що зазвичай стає підставою для скасування рішень про відповідність компанії критеріям ризиковості.
Скерування податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію - обов'язковий етап!
Постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду 19.08.2020 року у справі № 420/3667/20
На практиці зустрічаються випадки, коли для визнання компанії ризиковою навіть не доводиться надсилати податкову накладну на реєстрацію. В один чудовий момент компанія просто отримує рішення про визнання її ризиковою. І це незважаючи на те, що система СМКОР працює виключно тоді, коли платник податків відправляє податкову накладну на реєстрацію.
Саме така ситуація стала предметом розгляду вищевказаної справи. Суд прийшов до висновку, що Порядком №1165 передбачено певний алгоритм дій контролюючого органу, за результатами виконання якого ним може бути прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника критеріям ризиковості. Процедура перевірки компанії на відповідність критеріям ризиковості платника податків ініціюється тільки після подання таким платником податків для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, які не відповідають жодному з ознак безумовної реєстрації.
Комісія не наділена правом перевірки платника податків критеріям ризиковості тільки на підставі наявності податкової інформації. Таке право не передбачено Порядком №1165.
Висновок. Оскаржити рішення, яке складено з порушенням алгоритму дій, набагато легше. Крім того, рішення, винесені без направлення податкової накладної на реєстрацію, явно свідчать про людський фактор при їх винесенні.
Контролюючий орган зобов'язаний розшифрувати податкову інформацію, яка стала підставою для визнання платника податків ризиковим
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.06.2020 року по справі № 280/2289/20
Порядок 1165 прямо встановлює, що в разі, коли контролюючий орган визначає відповідність платника податків пункту 8 критеріїв ризиковості, то в рішенні він зобов'язаний розшифрувати, яка саме податкова інформація стала підставою для прийняття такого рішення.
На практиці ж, контролюючий орган рідко в повній мірі виконує цю вимогу. І часто обмежується або цитуванням пункту 8 Порядку 1165, або просто ставить «-», або ж вказує, що це інформація, яка зберігається в базах ДПС.
У зазначеному випадку суд дійшов висновку, що оскільки таке рішення є актом індивідуальної дії, то воно повинно відповідати певним вимогам. Загальними вимогами, що пред'являються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість і вмотивованість, тобто вказівка податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
У той же час, якщо рішення не містить розшифровки, яка саме податкова інформація послужила підставою для віднесення компанії до списку ризикових платників податків, то таке рішення не відповідає вимогам і підлягає скасуванню.
Висновок. Перш ніж скористатися своїм правом на оскарження, слід детально проаналізувати рішення комісії, отримати максимальну кількість інформації від контролюючого органу про підстави прийняття такого рішення та наявної податкової інформації. Якщо ж такої інформації немає, то не зайвим буде проаналізувати бізнес-процеси компанії для виявлення можливого джерела проблем, проаналізувати останні господарські операції, перевірити своїх контрагентів. Не рідко причиною визнання підприємства ризиковим є його співпраця з неблагонадійними контрагентами або закупівля товарів/послуг, що не відповідають специфіці господарської діяльності.
Платник податків зобов'язаний дотримуватися певного алгоритму дій у разі незгоди його з рішенням контролюючого органу про відповідність його критеріям ризиковості
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.06.2020 року по справі № №440/2282/20
Дане рішення - приклад того, як робити точно не варто. Платник податків, отримавши перше рішення про відповідність його критеріям ризиковості, вирішив не користуватися правом на подачу документів і пояснень, передбаченим у пункті 6 Порядку 1165, і звернувся відразу до суду, мотивуючи тим, що будь-яке рішення контролюючого органу може бути оскаржене в суді.
У свою чергу, суд дійшов висновку, що існує алгоритм дій платника податків у разі незгоди його з рішенням контролюючого органу про відповідність його критеріям ризиковості. І такому платнику варто було б подати документи і пояснення, які спростовують податкову інформацію, що знаходиться в розпорядженні контролюючого органу.
У цьому ж рішенні суд звертає увагу на важливість подачі форми 20-ОПП. Оскільки, суд приходить до висновку, що неподання такого сповіщення виключає можливість податкової провести перевірку правомірності складання цим платником податкових накладних та свідчить про наявність ризику порушення таким платником норм податкового законодавства.
Висновок. Отримавши рішення контролюючого органу про відповідність компанії критеріям ризиковості, не варто поспішати. Потрібно детально вивчити документ, скласти грамотні пояснення і надати такий перелік документів, який спростує податкову інформацію, на яку посилається контролюючий орган. Тим компаніям, які забули подати форму 20-ОПП, слід це зробити, щоб не накликати на себе біду.
Таким чином, суди найчастіше стають на бік платника податків. Але тут необхідно розуміти, що на сьогоднішній день система моніторингу відповідності податкових накладних (ПН)/розрахунків коригування (РК) критеріям оцінки ступеню ризиків все більше і більше переходить в «ручне управління», і основним стає саме людський фактор. А значить, рішення про визнання компанії ризиковою, дуже легко відновити. І якщо у контролюючого органу залишилися претензії по суті діяльності платника податків, повторне його включення до переліку ризикових на підставі «нової податкової інформації» після того, як судове рішення буде виконано - це справа кількох днів.
Виходячи з цього, краще запобігти потраплянню компанії в список ризикових. Для цього необхідно ретельно проаналізувати бізнес-процеси і виявити слабкі місця, які можуть стати неформальним приводом для визнання компанії такою, що відповідає критеріям ризиковості.
Дмитро Кулик, адвокат, молодший партнер ЮК Legal House
__
Контролюйте ризики блокування податкових накладних за допомогою сервісу онлайн-звітності REPORT, який також містить зручну систему управління ПДВ і автоматизований моніторинг відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків
