Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

DAC6: нові виклики для платників податків

Які транскордонні угоди можуть зацікавити фіскалів

У сучасному бізнес-середовищі транскордонні операції все частіше стають об'єктом посиленого регулювання з боку податкових органів. І хоч основна увага останніх років прикута до впровадження правил BEPS, не менш важливим кроком в цьому напрямі є Директива Ради ЄС 2018/822, більш відома як DAC6. Директива набрала чинності 25 червня 2018 року та вже встигла кинути виклик європейським компаніям. Проте цікаво, чи загрожують її положення українському бізнесу і в чому її основна суть?

DAC6 була прийнята з метою оперативного інформування податкових органів про міжнародні угоди, пов'язані з агресивним податковим плануванням. Таким чином, податкові адміністрації країн - членів ЄС, будуть отримувати відомості про міжнародні податкові схеми та зможуть швидко на них реагувати. Більше того, інформація може швидко опинитись і в руках податкових органів інших країн в рамках автоматичного обміну інформацією.

Як це працює ?

Суть DAC6 полягає в тому, що так звані посередники («intermediaries») повинні звітувати податковим органам про операції, які відповідають певним критеріям. Під посередниками маються на увазі консультанти, юристи, банки, страхові компанії, аудитори та інші особи, які залучені в процес планування, розробки, організації таких операцій. В деяких випадках не лише посередники, а і самі компанії повинні звітувати про ризикові угоди. При цьому, декілька посередників чи платників одночасно можуть розкрити інформацію про одну і ту ж операцію.

Далі розберемося, які саме операції або транскордонні угоди («cross-border arrangement») можуть зацікавити фіскалів. Щодо територіальної складової, то згідно з DAC6, повинна розкриватись інформація про транскордонні операції як суто між компаніями з ЄС, так і між компаніями ЄС та компаніями з інших країн. При цьому такі операції повинні мати спеціальні ознаки або, мовою Директиви, «hallmarks». Загалом DAC6 виділяє близько 15 різних ознак, які, в свою чергу, об'єднані у п'ять категорій (А-Е). Важливо, що частина цих Ознак пов'язана з тестом основної вигоди («main benefit test»). Тест основної вигоди застосовується для визначення кінцевої мети угоди. Простіше кажучи, в рамках такого тесту перевіряється, чи є основною метою або однією з основних цілей таких операцій отримання податкової вигоди з урахуванням всіх фактів та обставин їх здійснення. Крім ознак, які пов'язані з тестом основної вигоди, існують інші специфічні категорії (в які включені конкретні ознаки) «hallmarks», наприклад, які стосуються операцій між пов'язаними особами, операцій, направлених на ухилення від автоматичного обміну інформацією або розкриття бенефіціарних власників, ознак, пов'язан?х із трансфертним ціноутворенням. Якщо операція за участю компанії-резидента країн ЄС відповідає хоча б одній із ознак, інформацію потрібно розкривати.

Наприклад, міжнародна група компаній займається виробництвом хімічної продукції. Компанія-резидент Латвії, крім виробничих функцій, здійснює закупівлю сировини як для себе, так і для інших компаній групи. Латвійська компанія вирішує передати свої функції із закупівлі пов'язаній компанії в Чехії, яка стане централізованим центром закупівлі. Така операція буде підпадати під пункт Е.3. Однак, згідно з DAC 6 та підлягатиме розкриттю, якщо показник прогнозованого річного операційного прибутку (EBIT) латвійської компанії протягом трьох років після передачі таких функцій закупівель є меншим ніж 50% розміру ЕВІТ до такої передачі.

Говорячи про терміни звітування, зазначимо, що посередники або платники податків повинні звітувати про ризикові транзакції протягом 30 днів, починаючи з дати надання посередницьких послуг, або з моменту, коли угода готова до впровадження. Важливо те, що DAC6 має ретроспективне застосування - вимога звітування стосується транзакцій, здійснених починаючи з 25 червня 2018 року.

Яку інформацію потрібно розкривати?

Посередники або самі платники податків повинні звітувати податковим органам про умови здійснення транскордонних угод, які мають Ознаки. Більш конкретно, інформація, що підлягає розкриттю, повинна містити дані про платників податків та залучених посередників; ознаки, за якими домовленість визнається як така, що підлягає розкриттю; короткий зміст, вартість угоди; дату початку здійснення операції; опис національних положень законодавства, на підставі яких здійснюється угода; ідентифікацію країни платника податку та інших країн, яких стосується звітна операція, а також осіб, на яких така операція може впливати.

Терміни та штрафи

Багато країн ЄС, такі як Німеччина, Австрія, Франція, Люксембург та інші, вже імплементували положення DAC6 в національне законодавство. З 1 липня 2020 року деякі країни-члени ЄС вже почали звітувати про транскордонні операції. Автоматичний обмін інформацією відбувається, як правило, протягом одного місяця після закінчення кварталу, в якому інформація була подана до податкових органів.

Слід враховувати, що недотримання вимог Директиви тягне за собою чималі штрафи. Розмір таких штрафних санкцій встановлюється на національному рівні та суттєво різниться між країнами. Найменший розмір штрафу у Болгарії, Латвії, Естонії - від 5 до 6 тисяч євро, найбільший - у Люксембурзі, Нідерландах, Польщі. В останній штраф може сягати кількох мільйонів євро.

Які ризики для українських компаній?

Податкові служби країн-членів ЄС вже зараз отримують інформацію про численні транскордонні операції. Завдяки автоматичному обміну ці дані будуть доступні всім контролюючим органам країн ЄС. Таким чином, українському бізнесу з присутністю в ЄС слід розуміти, що європейські податкові органи вже найближчим часом можуть дізнатися деталі їх «ризикових» угод. А в майбутньому, не виключаємо, що і податкові органи України можуть отримати цю інформацію.

З огляду на це, українському бізнесу який має в своїй структурі компанії в країнах ЄС потрібно вже зараз проаналізувати всі зовнішньоекономічні угоди, які мають ознаки «ризикованих», починаючи з 25 червня 2018 року. При цьому важливо зосередити увагу не просто на ризикових операціях, а й на таких, де були залучені посередники. Для компаній важливо чітко налагодити процес відслідковування таких операцій та ефективно взаємодіяти з посередниками. Адже, як кажуть, що знають двоє, перестає бути таємницею.

Ольга Кувалдіна, старша консультантка A1 Consulting

_

Контролювати ризики та слідкувати за репутацією компанії - просто з Liga360: Керівник. Ви отримаєте інструменти бізнес-розвідки та перевірки контрагентів, моніторинг ключових ЗМІ та автоматичні сповіщення про персону/бренд в Telegram. А ще Liga360 дає можливість слідкувати за змінами законодавства та судових рішень. Замовте Liga360 та оцініть усі переваги ІТ-рішення вже сьогодні.

Хочете діджиталізувати свою договірну роботу? Відвідайте онлайн-презентацію від провідних спеціалістів юридичного бізнесу. Встигніть зареєструватись до 18 травня.

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
На цю ж тему