Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Чи варто спорити з міноритаріями?

У процедурі сквіз-ауту суди переходять на бік міноритаріїв

Руслан Редька, управляющий партнер Legal House

За останні роки судовий захист прав міноритаріїв в Україні змінився в позитивному напрямку.

Так, у рейтингу Doing Business у компоненті «Захист прав міноритарних акціонерів», у 2015 році Україна була на 109 сходинці, у 2016 році - на 88, у 2017 році - на 70, у 2018 році - на 81, у 2019 році - на 72, а у 2020 році - на 45 сходинці.

Мажоритаріям треба бути обачними, бо зміна ситуації може призвести до маніпуляцій і зловживань з боку міноритаріїв.

Значущість міноритарних інвесторів (власників незначного пакету акцій або частки у статутному капіталі) з огляду на останні законодавчі зміни та актуальну судову практику складно переоцінити.

Якщо ще декілька років тому можна було заявляти, що будь-які спори з міноритаріями не несуть суттєвих ризиків та на них можна не зважати - наразі ситуація змінилася в інший бік.

В основному мова йде про міноритарних власників акціонерного товариства. Закон України «Про акціонерні товариства», прийнятий 17 вересня 2008 року, дав початок процесу впорядкування взаємовідносин мажоритарних і міноритарних акціонерів та спрямувався на максимально повний та всебічний захист прав та відстоювання інтересів останніх.

Звичайно, міноритарні акціонери у своїй переважній більшості є по суті лише утримувачами акцій товариства. Вони відсторонені від управління діяльністю та не мають впливу на процес прийняття рішень. Але міноритарні частки часто використовуються як один з інструментів встановлення контролю або навіть поглинання всієї компанії, а також у рейдерських схемах.

Несправедливий сквіз-аут

Процедура обов'язкового викупу акцій на вимогу особи, яка є власником домінуючого контрольного пакета у розмірі 95% (сквіз-ауту), розпочалася у 2017 році завдяки доповненню Закону України «Про акціонерні товариства» статтею 65-2. Простими словами, сквіз-аут передбачає продаж міноритарним акціонером мажоритарному своїх акцій за певну грошову суму, яка має примусовий характер для міноритарного власника.

За даними Національного депозитарію України на кінець 2020 року було проведено близько 350 сквіз-аутів.

Основний предмет інтересу міноритарія - визначення ціни примусового викупу акцій, яка, звичайно ж, буде передбачати справедливу грошову компенсацію та буде вигідною міноритарію.

Особливо фінансово невигідні сквіз-аути мали місце у МК «Азовсталь», ММК, Північний ГЗК, Центральний ГЗК, Інгулецький ГЗК, Полтавський ГЗК, ПрАТ «Укрграфіт», де втрати міноритарних акціонерів сягнули мільярда гривень. Оцінка акцій в рамках вказаних сквіз-аутів не просто залишала бажати кращого, вона передбачала вкрай невигідні ціни для міноритаріїв.

У більшості спорів суди виправдовували мажоритаріїв. Наприклад, в судових процесах ПрАТ «МК «Азовсталь» та ТОВ «ДТЕК ПАУЕР ТРЕЙД» суд став на бік мажоритаріїв та не визнав порушення права власності міноритарних акціонерів і, відповідно, всі аргументи щодо невідповідності ціни примусового продажу акцій ринковій вартості, «законним очікуванням» міноритаріїв, примусовий продаж акцій за заниженою ціною - залишилися поза увагою суду.

Перехід судів на бік міноритаріїв

І ось, зовсім нещодавно, ситуація змінилася. 24 листопада 2020 р. Велика Палата Верховного Суду у справі № 908/137/18 скасувала рішення судів, які під час вирішення спору щодо примусового викупу акцій не з`ясували наявності легітимної мети викупу та справедливої ціни акцій.

У січні 2018 року група колишніх міноритарних акціонерів звернулася до господарського суду з позовом до ТОВ «ДТЕК ПАУЕР ТРЕЙД» про визнання недійсним правочину щодо зобов`язання акціонерів ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» продати прості акції на вимогу відповідача згідно з умовами публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій у всіх власників акцій Товариства.

Позов мотивували тим, що правочин обов`язкового викупу акцій Товариства, вчинений на підставі ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства», є неправомірним та здійснений на порушення норм Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки встановлений зазначеною нормою механізм примусового викупу акцій міноритарних акціонерів (далі - процедура сквіз-аут) є дискримінаційним відносно міноритарних акціонерів. Також позивачі зазначили, що спірний правочин був укладений з порушенням принципу вільного волевиявлення.

Господарський суд своїм рішенням, залишеним без змін апеляційним судом, у задоволенні позову відмовив з тих мотивів, що процедура сквіз-аут не порушує права власності міноритарних акціонерів та принципу законності в розумінні ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .

Розглянувши касаційну скаргу позивачів, Верховний Суд зазначив, що власник домінуючого контрольного пакета акцій при прийнятті рішення про примусовий викуп акцій та надісланні відповідної вимоги про придбання акцій повинен мати легітимну мету позбавлення міноритарних акціонерів права власності на належні їм акції, яка підлягає перевірці судом у разі виникнення відповідного спору.

Отже, у разі оскарження міноритарними акціонерами процедури примусового відчуження належних їм акцій суд має встановити: 1) чи проводилась ця процедура відповідно до норм закону; 2) чи здійснювалась вона з легітимною метою, а саме чи відповідали мотиви мажоритарних акціонерів суспільним інтересам у запровадженні цієї процедури; 3) чи є запропонована міноритарним акціонерам вартість викупу акцій справедливою, та, відповідно, чи дотриманий критерій пропорційності втручання у права позивачів.

Процедура примусового викупу акцій відповідно до ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» є таким правочином, в якому міноритарний акціонер втрачає право власності на акції за відсутності свого волевиявлення, без будь-якого впливу на визначення ціни, та за відсутності законодавчого механізму здійснення спеціального контролю з боку суду або Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що запровадження державою спеціальної процедури з примусового відчуження акцій на користь приватних осіб в будь-якому випадку має супроводжуватися встановленням гарантій захисту прав особи, яка позбавляється майна, і такі гарантії мають бути передбаченими саме у цій процедурі.

При цьому, оскільки норма ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» не визначає спеціальних способів захисту прав міноритарних акціонерів права та інтереси яких були порушені примусовим викупом акцій за ціною меншою за їх ринкову вартість, то особи, які вважають, що їх права та інтереси на акції були порушені вчиненням такого правочину, можуть самостійно обирати між визначеними нормативними приписами способами їх захисту.

Отже, обраний позивачами у цій справі спосіб захисту прав є таким, що відповідає приписам ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України. За вказаних обставин у спірних правовідносинах попередні судові інстанції мали б надати оцінку тому, чи була ціна, визначена у безвідкличній вимозі, справедливою, та за наслідком цього встановити, чи було дотримано критерій пропорційності втручання у право власності, і, залежно від вказаних обставин, вирішити цей спір.

Втім, вирішуючи спір у справі, ані суд першої, ані суд апеляційної інстанції не встановлювали зазначених вище обставини, а відтак не з`ясували наявності легітимної мети та справедливої ціни акцій, дотримання чи недотримання критерію пропорційності втручання у право власності у спірних правовідносинах, у зв`язку із чим Велика Палата Верховного Суду вважає передчасними висновки судів про відсутність порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції під час проведення процедури обов`язкового продажу акцій.

Верховний Суд визначив два основних способи захисту:

  • стягнення з мажоритарного власника грошових коштів у розмірі різниці між визначеною ціною у публічній безвідкличній вимозі та справедливою ціною таких акцій;

  • визнання недійсним правочину (публічної безвідкличної вимоги).

Тобто, нарешті інтереси міноритаріїв не просто частково взяли до уваги, вони поставлені на перше місце, чого ніколи не було. Це говорить про початок корінних змін у судовій практиці з приводу даного питання. Можна констатувати, що процедура сквіз-ауту вже не буде такою, як раніше для мажоритаріїв, оскільки з інтересами акціонерів-міноритаріїв відтепер необхідно рахуватись, і справедлива ціна викупу акцій - це не просто задекларований критерій, а реальність.

Як перетворити ризики у можливості? Система LIGA360: Керівник вчасно інформуватиме про загрози співпраці з компаніями, реєстраційні зміни нерухомості, інформаційні атаки. Замовляйте тестовий доступ прямо сьогодні.

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
На цю ж тему